Сакаї Хоїцу

Сакаї Хоїцу
酒井 抱一
«Місяць і квіти»
Ім'я при народженні	Тадамото
Народився	1 серпня 1761 Кіото
Помер	4 січня 1828 Едо
Поховання	Tsukiji Hongan-ji Templed
Підданство	Японія
Діяльність	малярство
Вчителі	Kanō Korenobud, Утаґава Тойохару і Monnyod
Відомі учні	Судзукі Кіїцу[1], Ikeda Kosond і Sakai Ōhod
Знання мов	японська[2]
Напрямок	Школа Рін
Жанр	Школа Рін
Magnum opus	Flowering Plants of Summer and Autumnd
Конфесія	Honganji-had
Рід	Сакаї
Батько	Сакаї Тадамоті
Мати	донька Мацудайра Норісуке
Родичі	Sakai Ōhod
Брати, сестри	Sakai Tadazaned
Медіафайли у Вікісховищі

Сакаї Хоїцу (1 серпня 1761 —4 січня 1828) — японський художник періоду Едо, представник художньої школи Рін. Мав псевдоними Осон, Кеїкйодо, Нісонан, Ука-ан.

Походив зізнатного роду Сакаї з провінції Мікава. Другий син Сакаї Тадамоті, старшого сина Сакаї Тададзумі, даймьо Хімедзі-хану в провінції Харіма. Народився у 1761 році в резиденціх клану Сакаї встолиці сьгунату — Едо. 1767 року втратив батька. Після повноліття став зватися Сакаї Тадамото. 1777 року отримав утримання в 1000 коку.

Замолоду виявив хист до малювання. Перебрався до Кіото, де став навчатися в школі Кано, потім став учнем художника Утаґава Тойохару, в якого навчався укійо-е. Згодом вчився у Ватанабе Нанґаку зі школи Сідзьо і Со Сісекі зі школи Нанга, але зрештою став послідовником школи Ріна. Взяв псевдоним Хоїцу.

У 1797 році став буддистським ченцем монастиря Нінсі Хонґан-дзі, де жив відлюдником. Отримав буддистськезвання ґон-но-дайсодзу. 1809 року перебрався до Сітая — району Едо, де звів невеличкий маєток під назвою «Ука-ан». Тут цілком присвятив себе мистецтву. У цей час він був зайнятий докладним вивченням творчості Оґата Коріна і його брата Оґата Кендзана. Помер у 1828 році. серед його учнів найбільш уславився Судзукі Кіїцу.

Картини Сакаї Хоїцу поєднують в собі реалізм укійо-е і декоративність стилю Огата Коріна, який Хоїцу активно розвивав. Значна частина його робіт є варіаціями на тему творів Огата Коріни При малюванні рослин Хоїцу не дотримувався стилю тіаросуро (реалізм), а більше декоративного стилю школи Нампін. У подвійній ширмі «Квіти і трави літа і осені» (розмір 164,5 × 181.8 см, зберігається у Національному музеї Токіо), за словами критика Роберта Г'юза, «можна практично відчути вітер, складаний ритмічні ряди стебел і листя». Це доволі оригінальна робота, виконана в новому стилі, поступово створеному Хоїцу: менш умовно-абстрактному, ніж у старих майстрів школи Рін, більш натуралістичному і дивовижно витонченому. Скупими засобами створює Сакаї Хоїцу різні за духом образи двох сезонів, двох різних станів і настроїв природи. Сам художник вважав цю картину головним твором усього свого життя.

Про іншу ширму «Квітучі рослини літа» той же Роберт Г'юз заявив, що Хоїцу володіє «афористичній силою спостережливості».

Сакаї Хоїцу створив низку репродукцій творів братів Огата Коріна і Огата Кендзана, видав дві книги з роботами братів і одну зі своїми власними — «Корін Хякузу» (1815 рік), «Кендзан Ібоку Ґафу» (1823 рік), і «Осон Ґафу» відповідно.

Також працював в каліграфії, є автором вірші у стилі хайку.

• Terukazu Akiyama, La Peinture japonaise, Skira Genève — 1961. Éditeur: les éditions d'Art d'Albert Skira.
• Tazawa Yutaka: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. ISBN 0-87011-488-3
• Kobayashi Tadashi (Hrsg.): Rimpa Painting. Volume III. Shikosha, 1994. ISBN 4-87940-510-8

1. ↑ Database of Japan Arts Thesaurus : Paintings — Цукубський університет, 1995.
2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.