Страшевичі
| село Страшевичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Тер. громада | Старосамбірська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080150190084764 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1407 | ||||
| Населення | 1145 | ||||
| Площа | 1,4 км² | ||||
| Густота населення | 855,71 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 82081 | ||||
| Телефонний код | +380 3238 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°27′3″ пн. ш. 23°4′4″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
329 м | ||||
| Водойми | р. Дністер | ||||
| Відстань до обласного центру |
100 км | ||||
| Відстань до районного центру |
7 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
| Відстань до залізничної станції |
7 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір | ||||
| Карта | |||||
  Страшевичі | |||||
 Страшевичі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.
Історія
Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.[3]
В 19 столітті в селі було 2 млини, 3 корчми, тартак(пилорама), підприємство з виготовлення алкоголю.
В 1928 р. тут проживала 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Старий Самбір в Самбірському повіті Львівського воєводства[4].
2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145[коли?].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Старосамбірської міської територіальної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району[6].
Монастир у Страшевичах
Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.
Відомі люди
- Відомі уродженці
- Любомир Буняк — український інженер (нафтовидобуток), політик, міський голова Львова у 2002–2005 роках. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, «Заслужений працівник промисловості України», кандидат технічних наук. Уродженець села.
- Петро Ґеча-«Білий» (7 грудня 1930 — 28 серпня 1948) — український підпільник, вояк УПА. Учасник засідки на польського генерала Свєрчевського 28 березня 1947 року. Страчений польською комуністичною владою 28 серпня 1948 року.
- Померли
- Юрій Винницький (Гавриї́л Ви́нницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 7 травня 1710 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
- Атанасій Андрей (Шептицький) — перемиський єпископ УГКЦ
Примітки
- ↑ 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. — New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
- ↑ Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (23 marca). — S. 4. (пол.)
- ↑ RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2026.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
- «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
- Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Страшевичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- http://sts-mrada.gov.ua/ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).