Созань
| село Созань | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Старосамбірська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080150150065193 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1291 |
| Населення | 403 (2025) |
| Площа | 0.631 км² |
| Поштовий індекс | 82027 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′27″ пн. ш. 23°2′9″ сх. д. / 49.44083° пн. ш. 23.03583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
354 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Созань | |
 Созань | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Соза́нь — село в Самбірському районі Львівської області України. Входить до складу Старосамбірської міської територіальної громади. Населення становить 403 особи (станом на 2025 рік)[1].
Географія
Село розташоване на висоті 354 метри над рівнем моря, за 2,5 км на південний захід від Старого Самбора. Територія села оточена лісистими пагорбами Передкарпаття.
Економіка
Промисловий потенціал села пов'язаний із нафтовидобувною та нафтопереробною галузями:
- Нафтопереробний завод (НПЗ) «Старий Самбір»: У селі розташований об'єкт незавершеного будівництва — нафтопереробний завод. У 2024 році об'єкт було передано з комунальної власності у державну для подальшої реалізації промислового потенціалу громади[2].
- Видобуток ресурсів: На території громади за межами житлової забудови села розташована розвідувальна свердловина № 75 Старосамбірського нафтового родовища (ПАТ «Укрнафта», НГВУ «Бориславнафтогаз»). У 2023 році було затверджено проєкт рекультивації земель, порушених під час її спорудження.
Історія
Перша письмова згадка про село датована 1291 роком у грамоті галицько-волинського князя Лева Даниловича, який передав поселення церкві Спаса у Перемишлі. У документах 1392 року також зафіксовано існування в селі монастиря.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Старий Самбір в Самбірському повіті Львівського воєводства[3].
У 1944—1945 роках поблизу Созані функціонував Концтабір НКВС №22. Він був створений 18 грудня 1944 року на підставі постанови Військової ради 4-го Українського Фронту № 0036 і вважався центральним у регіоні. Табір призначався для утримання військовополонених та депортованих цивільних угорців і німців Закарпаття. Через епідемію тифу та неналежні умови утримання смертність стала масовою — за оцінками дослідників, у період 1944—1949 років тут загинуло близько 3000 осіб. У 2016 році встановлено меморіальний обеліск (скульптор Петро Матл), а у 2023 році на місці поховань в'язнів відкрито Меморіальний парк жертвам сталінських репресій.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Старосамбірської міської територіальної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району[5].
Населення та мова
Щільність населення станом на 2001 рік становила 713,15 осіб/км². Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100 % |
Соціальна сфера та інфраструктура
Психоневрологічний інтернат
У селі діє Созанський психоневрологічний інтернат (вул. Зелена, 77).
- Діяльність: Заклад розрахований на проживання 155 чоловіків із психоневрологічними захворюваннями. Штат складає 95 працівників, серед яких 3 лікарі.
- Господарство: При інтернаті діє підсобне господарство: 13,1 га землі (11,2 га ріллі та 1,9 га саду) та ферма.
- Архітектура: Головний корпус розташований у колишньому маєтку родини Созанських (1848). У червні 2020 року будівля зазнала невдалої реконструкції (утеплення пінопластом, демонтаж балкона), що призвело до втрати історичної автентичності фасаду.
Освіта та культура
- Народний дім: Культурний осередок громади (завідувачка — Легуцька М. Я.).
- Школа: Будівля Созанської ЗСШ І ступеня (керівник — Гулик І. Я.) наразі не використовується; діяльність закладу призупинена з 1 вересня 2018 року.
Транспорт та зв'язок
- Залізниця: Лінія Самбір — Чоп, пасажирський зупинний пункт (49°27′12″ пн. ш. 23°01′57″ сх. д. / 49.45333° пн. ш. 23.03250° сх. д.).
- Поштовий зв'язок: Пересувне відділення «Укрпошти» ПВ 33 (індекс 82027). Працює по середах та п'ятницях.
Пам'ятки
- Церква Святого Архистратига Михаїла (1819) — мурована споруда. У 1960—1989 роках використовувалася як склад мінеральних добрив.
- Меморіальний парк жертвам сталінських репресій.
Примітки
- ↑ Картка громади — Старосамбірська міська територіальна громада. sts-gromada.gov.ua. Процитовано 20 березня 2026.
- ↑ Про передачу об’єкта незавершеного будівництва НПЗ «Старий Самбір». sts-gromada.gov.ua. Процитовано 20 березня 2026.
- ↑ RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2026.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. — Льв.: 1998. — С. 604. — ISBN 966-7473-00-0.
- Рішення Старосамбірської міської ради про передачу НПЗ «Старий Самбір» (2024).
- Стратегія розвитку Старосамбірської міської громади на період до 2027 року.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).