Стефан Ґеорґе
| Стефан Ґеорґе | |
|---|---|
| Stefan George | |
 | |
| Народився | 12 липня 1868 Büdesheimd, Бінген-ам-Райн, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[1]  |
| Помер | 4 грудня 1933 (65 років) Мінузіо, Subdistrict Navegnad, Локарно, Тічино, Швейцарія[1] |
| Поховання | Minusio Cemeteryd[2] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | поет, письменник, мовознавець, перекладач, English–German translator, редактор, видавець, book designer, лібретист, Italian–German translator |
| Alma mater | Ludwig-Georgs-Gymnasiumd і HU Berlin |
| Знання мов | італійська, французька і німецька[3][4] |
| Мова творів | німецька |
| Роки активності | 1883[5] — 1933[5] |
| Жанр | поезія |
| Членство | George-Kreisd |
| Батько | Stefan Georged |
| Нагороди | |
 Стефан Ґеорґе у Вікісховищі | |
Стефан Ґеорґе (12 липня 1868, Бінген, Німеччина — 4 грудня 1933, Мінузіо біля Локарно, Швейцарія) — німецький поет-символіст та неоромантик, видавець та перекладач. Для поезії Ґеорґе характерний аристократизм та віддаленість від світу. Теми героїзму та самопожертви зробили Ґеорґе популярним у колах націонал-соціалістів, хоча сам поет не брав участі у політиці. Через коло своїх прихильників справив вплив на кількох письменників, зокрема на Гуго фон Гофмансталя. Перекладав німецькою Данте, Бодлера, Шекспіра та сучасних йому поетів.
Біографія
Народився в родині готельника та продавця вина. Відвідував гімназію у Дармштадті. Після закінчення гімназії подорожував у Лондон, Париж та Відень. В Парижі відвідував вечори Стефана Малларме та спілкувався з Полем Верленом. Від 1889 року провчився два семестри в Берлінському університеті на факультеті філософії. Почав видавати поезії в 1890-х роках. Протягом життя не мав постійного помешкання й часто зупинявся у друзів. Пророкував поганий кінець для Німеччини у Першій світовій війні. У 1933 році відмовився від пропозиції Йозефа Геббельса очолити нову Академію поезії. Відмовився також брати участь у помпезному святкуванні свого 65-річчя, організованого націонал-соціалістичною партією. Натомість поїхав у Швейцарію, де скоро помер.
Особисте життя
Він був гомосексуалом, проте закликав своїх молодих друзів вести целібатне життя, як його власне.[6][7]
Українські переклади
Поезії Ґеорґе перекладали на українську мову Ігор Костецький, Олег Зуєвський, Михайло Орест, Юрій Клен, Василь Барка, Віра Вовк, Володимир Державин.
- Ґеорґе С. Вибрані поезії / перекл. М. Орест. Авґсбурґ: B. Krynytzkyj, 1952. 88 с.
- Вибраний Стефан Ґеорґе по українському та іншими, передусім слов'янськими мовами. Видали Ігор Костецький, Олег Зуєвський. 2 томи — Штутгарт, видавництво «На горі», 1968—1971. — Том 1: Українські переклади, Том 2: Інші слов'янські переклади, примітки, додатки, документація. Вступна стаття Ігоря Костецького (бл. 200 с.), переклади І. Костецького, О. Зуєвського, Ю. Клена, М. Ореста, В. Барки, В. Вовк, М. Державина.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11853856X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Boehringer, 1967, pp. 126—127.
- ↑ Karlauf, 2007.
Джерела
- Boehringer, Robert (1967) [Originally published in 1951]. Mein Bild von Stefan George (нім.) (вид. 2nd). Munich & Düsseldorf: Helmut Küpper vormals Georg Bondi. OCLC 1194691.
- Karlauf, Thomas (2007). Stefan George. Die Entdeckung des Charisma (нім.). Munich: Karl Blessing Verlag. ISBN 978-3-89667-151-6. Процитовано 20 вересня 2024 — через Internet Archive.
Посилання
- Ґеорґе Стефан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 441. — ISBN 966-692-578-8.
- Поезії Ґеорґе українською
- Ґеорґе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- І. Костецький, Стефан Ґеорґе: Особистість, доба, спадщина (1971)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).