Стефаніт
| Стефаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Sph[2] |
| Хімічна формула | Ag₅SbS₄ |
| Nickel-Strunz 8 | II/D.03[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.GB.10[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планальнаd |
| Просторова група | space group Cmc2₁d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Стефан Франц Австрійський[6] |
 Стефаніт у Вікісховищі | |
Стефаніт (англ. stephanite; нім. Stephanit m) — мінерал, сульфід срібла та стибію. Синоніми: блиск стибіє-срібний, блиск срібний чорний, ґольдшмідтин, меланоконіт, мелаконіт, меланарґірит, псатуроза.
Історія та етимологія
За ім'ям австр. ерцгерцога Стефана (W.K.Haidinger, 1845).
Стефаніт був відомий гірникам у середні віки як багата сріблом руда, але під термінами крихка скляна руда та "Röschgewächs" (середньоверхньонімецьке означає свіжий, твердий, крихкий або також хрусткий, хрусткий). Німецький геолог Абрахам Готлоб Вернер (1749 — 1817) у 1789 р. також використовував термін крихка скляна руда у своїх мінералогічних нотатках. Однак через зміну звучання за часів Вернера «скло» змінилося на «глянець», тому термін крихка блискуча руда можна знайти в Handbuch der Mineralogie німецького геолога Фрідріха Гаусмана (1782—1859) у 1813 р. Іноді в обігу була також терміни чорне золото або, рідше, чорна руда, засновані на часто чорному кольорі стефаніту.[7][8]
У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Ріттер фон Гайдінгер (1795 — 1871) назвав мінерал стефаніт на честь ерцгерцога Стефана Австрійського (1817-1867).[9][10]
Гірничий район Фрайберг у Саксонії вважається типовим місцем мінералу.
Опис
Хімічна формула: Ag5SbS4. Містить (%): Ag — 68,33; Sb — 15,42; S — 16,25. Сингонія ромбічна. Утворює короткопризматичні та таблитчасті кристали, зернисті аґреґати. Двійники по (110). Спайність недосконала по (010) та (021). Густина 6,2-6,4. Твердість 2-3. Колір сірий до чорного. Риса чорна. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Злом напівраковистий. Мінерал срібних руд.
Зустрічається в гідротермальних жилах, де утворюється на пізніх стадіях мінералоутворення.
Знайдений у срібних та срібно-кобальтових родовищах в асоціації з арґентитом, тетраедритом, полібазитом, піраргіритом, пруститом, акантитом, галенітом, сфалеритом, піритом.
Знахідки: Фрайберг, Гарц, Саксонія (ФРН), Яхімов, Пршибрам (Чехія), Банска Штявніца (Словаччина), кантон Валліс (Швейцарія), шт. Невада, Вірджинія (США), пров. Онтаріо (Канада), шт. Гуанахуато (Мексика), копальня Чаньярсільо (Chañarcillo), Регіон Атакама, (Чилі), поліметалічне родовище Брокен Гілл, Новий Південний Уельс, Австралія.
Інші регіони знахідок включають Аргентину, Болівію, Болгарію, Китай, Еквадор, Францію, Грецію, Гондурас, Індію, Італію, Японію, Казахстан, Колумбію, Марокко, Норвегію, Перу, Філіппіни та Польщу, Португалію, Румунію, Росію, Швецію, Іспанію, Таджикистан, Угорщину, Узбекистан, Великобританію.
В Україні є в Карпатському регіоні[11]
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1180/MINMAG.2009.073.1.17
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 226, 324.
- ↑ Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, ISBN 3-11-006823-0, S. 292.
- ↑ W. Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 570.
- ↑ Franz von Kobell: Die Mineral-Namen und die Mineralogische Nomenklatur. Gotta'sche Buchhandlung, München 1853, S. 24
- ↑ О. Матковський, Л. Скакун, В. Шклянка. НОВІ ДАНІ З МІНЕРАЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ // МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЗБІРНИК 2001. № 51. Вип. 1. С. 3–11.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стефаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стефаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 358–361.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).