Прустит
| Прустит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Prs[2] |
| Хімічна формула | Ag₃AsS₃ |
| Nickel-Strunz 8 | II/D.01a[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.GA.05[4] |
| Dana 8 | 3.4.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[5] |
| Вид симетрії | дітригональна-пірамідальнаd |
| Просторова група | просторова група 161d[6] |
| Колір риси | цинобровий |
| Густина | 5393,89 кілограм на кубічний метр[7] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Жозеф Пруст[8] |
| | |

Прустит — мінерал, арсенова сульфосіль срібла.
Загальний опис
Хімічна формула: Ag3AsS3. Містить (%): Ag — 65,4, As — 15,14 %; S — 19,44. Ag може ізоморфно заміщатися Sb в співвідношенні As: Sb = 6:1.
Сингонія тригональна.
Структура аналогічна піраргіриту. Вид дитригонально-пірамідальний.
Утворює зернисті агрегати, ромбоедричні кристали розміром до 7,5 см, нерідко зростки.
Твердість 2-2.5.
Густина 5.6.
Колір червоний.
Блиск алмазний.
Риса цегельно-червона.
Злам раковистий. Крихкий.
Менш поширений, ніж піраргірит.
Зустрічається головним чином в кальцитових жилах низькотемпературних гідротермальних срібно-поліметалічних родовищ зі сріблом, піраргіритом, сульфідами і сульфосолями срібла. Асоціює з арсенідами нікелю і кобальту, сріблом, бляклими рудами. Гіпергенний П. утворюється в зоні вторинного сульфідного збагачення при окисненні срібних родовищ. Руда срібла.
Від прізвища французького хіміка Жозефа Пруста.
Синоніми: рубінове срібло, рубінова обманка, срібна обманка, світла червона срібна руда.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1080/01411598508219887
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Прустит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Прустит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).