YaChudo

Івахів Степан Петрович

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Степа́н Петро́вич Іва́хів
Народився24 січня 1968 (58 років)
СРСР СРСР Україна Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНУВГП Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IX скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України і народний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіябезпартійний
Народний депутат України Україна
7-го скликання
Позафракційний 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
Позафракційний 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івахів.

Степа́н Петро́вич Іва́хів (нар. 24 січня 1968 с. Андріївка, Буський район, Львівська обл.) — український підприємець, політик, співвласник ФПГ «Континіум» та мережі автозаправок WOG. Народний депутат VII, VIII та IX скликань. Входить до рейтингу 100 найбагатших людей України.[2] Перший заступник голови комітету з питань екологічної політики у ВРУ IX скликання (з 29 серпня 2019 року).[3]

Життєпис

Народився 24 січня 1968 року в с. Андріївка Буського району Львівської області.

У 1992 році закінчив Рівненський інститут водного господарства за спеціальністю інженер-будівельник.

Бізнес

Станом на 2019 рік статки Івахіва оцінюються в 93 млн дол.[4]

Політична діяльність

У 2010 році обраний депутатом Волинської обласної ради по багатомандатному виборчому округу за виборчим списком Волинської обласної організації Партії регіонів. Член постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій.[5]

На парламентських виборах 2012 кандидував до парламенту як самовисуванець по одномандатному виборчому округу #21 (м. Ковель, Ковельський, Ратнівський, Старовижівський, Шацький райони) і переміг, отримавши понад 37 % голосів і випередивши на менш як один відсоток кандидата від ВО Батьківщина Ігора Гузя[6].

1 листопада 2018 був внесений у санкційний список РФ.

У 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 21 округом (Волинська область)[7]. З 29 серпня 2019 року вступив до фракції «За майбутнє» у ВРУ. 2 червня 2020 групу перейменували на партію «За майбутнє», з чим був пов'язаний вихід та перехід у нову групу.[8]

З 29 серпня 2019 року, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.[9] З 19 листопада 2019 року, член групи з міжпарламентських зв'язків з Чехією.[10] З 18 грудня 2019 року, член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція[11]. З 18 грудня 2019 року член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Словенія[12]. З 15 жовтня 2019 року член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою[13].

З 2023 року не відвідує засідання ВРУ як депутат.[14]

Критика

Згідно з аналітикою руху Чесно, фірма Івахіва заробляє на «зеленому» тарифі[15].

Прогульник засідань комітету у Верховній Раді VIII скликання. Займався неособистісним голосуванням[16]. Фігурант антикорупційного розслідування щодо політичної корупції. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року[17][18].

Займався підкупом виборців[19][20]. Зокрема благодійний фонд «Патріоти Волині» самовисуванця Степана Івахіва подарував плед та різну побутову техніку переможцям номінацій під час святкування Дня села Ростань Шацького району Волинської області[20][20]. За інформацією Громадянської мережі «Опора», стало відомо, що у вересні 2014 року, напередодні виборів у парламент, у місті Ковель в коридорі загальноосвітньої школи № 12 розмістили подарунковий сертифікат від кандидата в народні депутати Степана Івахіва на будівництво стадіону біля цього навчального закладу[21].

Декларації

У 2018 задекларував 13 офшорних компаній.[22]

Скандали

На Виборах до Верховної Ради 2014 були зафіксовані факти непрямого підкупу виборців через благодійний фонд «Патріот Волині».[23]

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони, які обмежували свободу та Конституцію України.[24]

Особисте життя

Одружений, виховує троє дітей: дві дочки і син.

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ У ТОП-100 найбагатших українців Волинь представили Лагур та Івахів. Палиці - немає. Волинь24 (англ.). Процитовано 20 березня 2025.
  3. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  4. ↑ Івахів Степан Петрович - биография, досье, компромат, рейтинг, новости - Досьє - Останні новини - Forbes Україна. forbes.net.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  5. ↑ http://deputat.volyn.ua/dep/detoptat/36/ [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.] Твій народний депутат
  6. ↑ http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=21 [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.] Результати виборів у 21му виборчому окрузі на виборах до Верховної Ради України 2012 року
  7. ↑ Степан Івахів, останні новини - РБК-Україна. www.rbc.ua. Процитовано 20 березня 2025.
  8. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  9. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 22 серпня 2021.
  11. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  12. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 22 серпня 2021.
  14. ↑ "Не до душі": два нардепи вже понад рік не ходять на засідання Верховної Ради. 24 Канал (укр.). 30 квітня 2024. Процитовано 30 квітня 2024.
  15. ↑ Зелене лобі: які політики заробляють на "зеленому" тарифі. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  16. ↑ ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  17. ↑ Більше п’яти без відома міліції не їздити - Рада обмежила права протестувальників. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  18. ↑ 133 «голосувальники за диктатуру» знову балотуються до парламенту (ОНОВЛЕНО). www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  19. ↑ 20 мільйонів Палиці та благодійні фонди: “гречка” від волинських політиків в умовах пандемії. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  20. ↑ а б в Подарунки, привітання, дискотеки: на Волині активізувалась робота фондів чинних нардепів та кандидатів. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  21. ↑ На Волині у школі вивісили сертифікат на півтора мільйона від кандидата в депутати. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  22. ↑ Декларації: Івахів Степан Петрович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019. [Архівовано 2019-06-09 у Wayback Machine.]
  23. ↑ На Волині кандидат у народні депутати використовує діяльність благодійного фонду для агітації. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  24. ↑ Ивахив Степан Петрович // Новости Facenews [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).