Стара Корниця
| Село | |
|---|---|
Стара Корниця пол. Stara Kornica | |
 | |
Герб
 | |
| Координати 52°10′31″ пн. ш. 22°56′35″ сх. д. / 52.175277777778° пн. ш. 22.943055555556° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Мазовецьке воєводство |
| Повіт | Лосицький повіт |
| Гміна | Стара Корниця |
| Населення | 1167 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 83 |
| Поштовий індекс | 08-205 |
| Автомобільний код | WLS |
| SIMC | 0020451 |
| GeoNames | 768123 |
| OSM | ↑3008551 ·R (Ґміна Стара Корниця, Константиновський повіт, Брестський повіт) |
  Стара Корниця Стара Корниця (Польща)  Стара Корниця Стара Корниця (Мазовецьке воєводство) | |
 | |
 Стара Корниця у Вікісховищі  | |
Стара Корниця (пол. Stara Kornica) — село в Польщі, у гміні Стара Корниця Лосицького повіту Мазовецького воєводства. Населення — 1167 осіб (2011[1]).
Історія
1578 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Корниця переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1731 вірянина[4].
У 1928—1932 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 571 | 117 | 384 | 70 |
| Жінки | 596 | 119 | 332 | 145 |
| Разом | 1167 | 236 | 716 | 215 |
Особистості
Народилися
- Микола Янчук (1859—1921) — український етнограф і письменник.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Корниця
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 374. (рос. дореф.)
- ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 397. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).