Ставиша
| Село | |
|---|---|
Ставиша пол. Stawisza | |
 | |
| Координати 49°29′40″ пн. ш. 21°04′45″ сх. д. / 49.494444444444° пн. ш. 21.079166666667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Малопольське воєводство |
| Повіт | Горлицький повіт |
| Гміна | Устя-Горлицьке |
| Перша згадка | 1571 |
| Населення | 233 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 18 |
| Поштовий індекс | 38-315 |
| Автомобільний код | KGR |
| SIMC | 0468269 |
| GeoNames | 758237 |
| OSM | ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) |
  Ставиша Ставиша (Польща)  Ставиша Ставиша (Малопольське воєводство) | |
 | |
 Ставиша у Вікісховищі  | |
Стави́ша (пол. Stawisza) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 233 особи (2011[1]).
Географія
Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Ставишанкою, правою притокою Білої.
Історія
Перша згадка про село датується 1571 роком, коли краківський римо-католицький єпископ Францішек Красінський видав привілей на закріпачення села. Дата заснування парохії невідома. Метричні книги провадились від 1777 р. Наприкінці XVIII ст. Ставиша була приєднана як вікарія до парохії в Снітниці, яка належала до Грибівського деканату. В селі була дерев'яна церква св. Вмч. Димитрія, збудована в 1818 р.,[2] на місці спаленої церкви в 1970-х роках збудовано костел. Майже 300 років у селі працювала гута скла.
До 1945 року було чисто лемківське населення: з 590 жителів села — усі 590 українці[3].
В 1945 р. частина українців виїхала в СРСР, а решта 12 червня 1947 р. в результаті операції Вісла була депортована на понімецькі землі[4]. На місце українців були поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 108 | 35 | 70 | 3 |
| Жінки | 125 | 45 | 66 | 14 |
| Разом | 233 | 80 | 136 | 17 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ставиша
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 42 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Stawisza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 296. (пол.) (пол.)
- Stawisza (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).