Снітниця
| Село | |
|---|---|
Снітниця пол. Śnietnica | |
 | |
| Координати 49°31′00″ пн. ш. 21°04′00″ сх. д. / 49.516666666667° пн. ш. 21.066666666667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Малопольське воєводство |
| Повіт | Горлицький повіт |
| Гміна | Устя-Горлицьке |
| Населення | 484 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 18 |
| Поштовий індекс | 38-315 |
| Автомобільний код | KGR |
| SIMC | 0468275 |
| GeoNames | 758736 |
| OSM | ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) |
  Снітниця Снітниця (Польща)  Снітниця Снітниця (Малопольське воєводство) | |
 | |
 Снітниця у Вікісховищі  | |
Снітниця (пол. Śnietnica) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 484 особи (2011[1]).
Географія
Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунайця.
Історія
Село закріпачене в 1391 році (відповідно до документу 1422 року. Наприкінці XVI ст. було власністю краківського римо-католицького єпископства. Дата заснування парохії невідома. Метричні книги провадились від 1777 р. Наприкінці XVIII ст. до парохії в Снітниці була приєднана як вікарія Ставиша. Парохія належала до Грибівського деканату. В 1930 р. відбувалась в Снітниці духовна місія, яку давали оо. Редемптористи. Православні агітатори використали місію для залякування і переходу більшості жителів до Польської православної церкви.[2]
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 930 жителів села — 860 українців, 20 латинників, 10 поляків і 40 євреїв[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
В 1945 р. частина українців виїхала в СРСР, а решта в 1947 р. в результаті операції Вісла була депортована на понімецькі землі[4]. На місце українців були поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 240 | 55 | 169 | 16 |
| Жінки | 244 | 73 | 138 | 33 |
| Разом | 484 | 128 | 307 | 49 |
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Церква св. Вмч. Димитрія збудована в 1755 р., в 1947 р. перетворена на костел, у 1997 р. повернена греко-католикам.
- Огорожа з воротами.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снітниця
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 42 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Śnietnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 934. (пол.)(пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).