YaChudo

Спіру Харет

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Спіру Харет
рум. Spiru Haret
вірм. Սպիրու Հարետ
Народився15 лютого 1851[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ясси, Молдовське князівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 грудня 1912[1][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бухарест, Румунське королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Беллу[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРумунія Румунія
Діяльністьматематик, фізик, астроном, соціолог, політик, письменник, міністр Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБухарестський університет
Галузьастрономія, математика
ЗакладБухарестський університет
Посадаміністр освіти Румуніїd[1], міністр освіти Румуніїd[1] і міністр освіти Румуніїd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдокторський ступінь
Науковий керівникВіктор Пюізе
ЧленствоРумунська академія Редагувати інформацію у Вікіданих

Спіру Харет (рум. Spiru Haret, вірм. Սպիրու Հարետ; 15 лютого 1851, Ясси — 17 грудня 1912, Бухарест) — румунський астроном, математик і політичний діяч.

Біографія

Народився в місті Ясси у вірменській сім'ї аналітика. Закінчив Бухарестський університет в 1874, після чого стажувався в Сорбонні, де в 1878 здобув ступінь Ph.D. за роботу «До питання про інваріабельність великих напіввісей планетних орбіт» (фр. Sur l'invariabilité des grandes axes des orbites planétaires), виконану під керівництвом В. Пюізе.

Був першим румуном, який здобув ступінь Ph.D. в Сорбонні. Після повернення до Румунії в 1878 все життя присвятив розвитку освіти в країні — як професор і як політичний діяч. У 1879 обраний членом-кореспондентом Румунської академії, в 1892 — дійсний її член. Тричі був міністром освіти в уряді Румунії: у 1897—1899, 1901—1904 і 1907—1910, повністю реорганізував систему освіти у країні.

Внесок у науку

Найбільше значення для науки має дисертація Харета «Sur l'invariabilité des grandes axes des orbites planétaires». Ця робота зробила великий внесок у розв'язання відомої Задачі N тіл в небесній механіці.

Згодом Харет опублікував статтю про вікове прискорення руху Місяця (1880) і статтю про Велике червоне полум'я Юпітера в 1912. Заснував астрономічну обсерваторію в Бухаресті.

У 1910 опублікував статтю «Соціальна механіка», в якій спробував застосувати математичний апарат для опису соціальних явищ.

На його честь названо кратер на Місяці. .

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Find a Grave — 1996.

Джерела

  • Spiru Haret, Laws and Normative Acts on School and Education. An Anthology, With an Introductory Study By Constantin Schifirneț, Cluj-Napoca: Presa Universitară Clujeană, 2014
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г.; Астрономы. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1977.
  • Constantin Schifirneţ, Spiru Haret, Education and School Legislation Reform, «Revista română de sociologie», serie nouă, anul XXV, nr. 3–4, pp. 311–326, 2014 http://www.revistadesociologie.ro/pdf-uri/nr.3-4-2014/07-CSchifirnet.pdf [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).