Спеце

Спеце
Σπέτσες
Карта
Географія
37°15′27″ пн. ш. 23°08′24″ сх. д. / 37.2575° пн. ш. 23.14° сх. д.
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Argolic Gulfd
Площа	22  км²
Найвища точка	252 м
Країна
Греція
Регіон	Аттика, Саронічні острови
Адм. одиниця	Спеце
Населення	3916 (2001)
Вебсайт	spetses.gov.gr
Спеце Спеце (Греція)
Спеце у Вікісховищі

Спеце (грец. Σπέτσες) — грецький острів поблизу входу до Арголічної затоки, за 2,5 км від південного краю Арголіди й за 40 км від Пірея. Острів іноді відносять до групи Саронічних островів. У давнину острів був відомий під іменем Пітіусса (дав.-гр. Πιτυούσσα — «сосновий»); цим ім'ям він зобов'язаний сосновим лісам, які, незважаючи на часті пожежі у весняно-літній період, донині вкривають значну частину його території. Населення острова, згідно з останнім переписом (2021), становить 3108 осіб^[1].

Острів Спеце розташований на межі Саронічної та Арголідської заток. Його назва походить від венеційського «Isola di Spezie» (Острів ароматів), що вказує на велику кількість духмяних трав, які тут ростуть. Рельєф острова характеризується плавними, округлими пагорбами, які поступово спускаються до моря. Найвища точка острова — гора Профітіс Іліас (Пророка Іллі), розташована в центрі Спеце й піднімається на 248 м. Берегова лінія овального за формою острова представлена мальовничими затишними бухтами із прозорою смарагдовою водою та дрібногальковими пляжами, оточеними густою рослинністю. На південний схід від Спеце розташований зелений острівець Спецопула, нині є приватною власністю.

Спеце відрізняється від багатьох інших Кікладських чи Саронічних островів своєю дивовижною зеленню. Наприкінці XIX століття значна частина лісів була знищена, проте завдяки філантропу Анаргіросу у XX столітті острів було штучно рекультивовано. Нині понад 40 % території Спеце покрито густими сосновими лісами з сосни алеппської, що підходять до самої води, створюючи унікальний мікроклімат. У підліску переважають чебрець, шавлія, розмарин, мирт та мастикові кущі, які під час літньої спеки виділяють інтенсивний аромат. Також поширені оливкові та ріжкові дерева.

Тваринний світ Спеце типовий для ізольованих екосистем Середземномор'я. Тут немає великих ссавців, але поширені плазуни (ящірки, неотруйні змії), зайці та їжаки. Острів слугує притулком для багатьох видів осілих та перелітних птахів — від диких голуб до куріпок. Морське середовище навколо Спеце є надзвичайно чистим завдяки суворому екологічному контролю та забороні на рух приватних автомобілів (дозволені лише таксі, мопеди та кінні екіпажі). У підводних печерах та скелястих розщелинах мешкають мурени, восьминоги, морські окуні, а чисті пляжі приваблюють любителів снорклінгу.

Дані археологічних розкопок вказують, що люди заселили острів не пізніше ранньої бронзової доби. У другій половині XV століття на острів іммігрувала значна кількість арванітів, які надалі змішалися з грецьким населенням острова. Нині більшість населення компактно проживає в головному та єдиному місті, однойменному з островом. Жителі Спеце разом із жителями острова Ідра брали дієву участь у Визвольній війні та зазнали значних втрат. До тієї війни населення острова становило понад 15 тисяч жителів. Спеціоти — гарні моряки, що займаються суднобудуванням і добуванням морських губок.

Щороку у вересні на острові проходить тижневий фестиваль «Армата» на честь перемоги грецького флоту над османським 1822 року, що врятувала острів від руйнування.

Спеце став прототипом острова Фраксос («острів парканів»), на якому відбувається дія знаменитого роману Джона Фаулза «Маг». Письменник викладав у приватній школі, розташованій на Спеце й переніс багато рис острівного життя 1950-х до своєї книги.

• Одним з найвідоміших уродженців острова був Георгіос Діамантопулос, відомий архітектор, вбитий комуністами.
• Ласкаріна Бубуліна [1771-1825], героїня Визвольної війни 1821-29 років, єдина жінка-адмірал Російського флоту.
• З травня 2013 року на острові постійно проживає останній (1964—1973) король Греції з династії Глюксбург Костянтин II.