YaChudo

Муренові

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ця стаття про родину вугроподібних. Про рід див. Мурена.
Муренові
Період існування: з раннього міоцену[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Елопоїдні (Elopomorpha)
Ряд: Вугроподібні (Anguilliformes)
Підряд: Muraenoidei
Родина: Муренові (Muraenidae)
Rafinesque, 1810
Роди

Див. текст

Вікісховище: Muraenidae

Муренові (Muraenidae) — космополітична родина вугрів, відома також під загальною назвою мурени. Налічує близько 200 видів у 15 родах. Майже виключно морські види, але деякі зустрічаються у солонуватих водах і навіть у прісних (таким є мурена прісноводна, Gymnothorax polyuranodon).[2]

Анатомія

Muraena helena має типову для мурен будову: міцне вугроподібне тіло, відсутність грудних плавців і циклічні зяброві отвори

Спинний плавець починається відразу за головою, тягнеться вздовж всієї спини переходячи у хвостовий плавець, а потім у анальний плавець. Більшість видів не мають грудних і черевних плавців. Очі дрібні; відчуття нюху дуже розвинено, що допомагає полювати.

Тіло, як правило, вкрито візерунками. У деяких видів в порожнині рота також візерунки. Їх щелепи широкі, охоплюють все виступаюче рило. Переважна кількість видів — хижаки. Більшість видів мають крупні зуби, які призначені для відірвати плоті або захоплення слизької здобичі. Лише невелика частина видів, таких як мурена білосніжна (Echidna nebulosa) і мурена-зебра (Gymnomuraena zebra), живляться переважно ракоподібними та іншими безхребетними у панцирі, для знищення якого ці мурени мають затуплені зуби.[3]

Анатомія щелеп мурен

Голова мурени занадто мала, щоб створювати негативний тиск для засмоктування їжі, як ще роблять інші риби. Замість того в них є друга пара щелеп — глоткові щелепи, також вкриті зубами. При живленні глоткові щелепи запускаються до ротової порожнини, де вони захоплюють жертву та затягують до глотки, а потім до кишечнику. Це єдині риби, які використовують глоткові щелепи для активного захоплення їжі.[4][5][6] Крупні мурени здатні серйозно поранити людину.

Шкіра мурен, яка позбавлена луски, вкрита токсичним захисним слизом. Мурени мають товсту шкіру з високою щільністю келихоподібних клітин в епідермісі, що дає можливість продукувати більше слизу, ніж інші представники ряду вугропобідних. Це дозволяє склеювати та утримувати піщинки на стінках їх нір,[7] утворюючи таким чином постійну стінку із слизу. Їх циклічні зяброві отвори розташовані далеко від ротового отвору.

Живляться мурени переважно рибою, головоногими, іншими молюсками, ракоподібними. Серед ворогів мурен — групери, баракуди та морські змії. Серед мурен існують промислові види, але деякі здатні викликати отруєння.

Деякі види роздільностатеві. Інші гермафродити — починають життя як чоловічі особи і з віком стають жіночими, або одночасно чоловічі та жіночі.[8]

Таксономія

Роди

Мурена білорота (Gymnothorax meleagris)

Див. також

Література

  1. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2009). Родина Muraenidae на FishBase. Версія за January 2009 року.
  2. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2010). Gymnothorax polyuranodon на FishBase. Версія за January 2010 року.
  3. ↑ Randall, J. E. (2005). Reef and Shore Fishes of the South Pacific. University of Hawi'i Press. ISBN 0-8248-2698-1
  4. ↑ Mehtal, Rita S.; Peter C. Wainwright (6 вересня 2007). Raptorial jaws in the throat help moray eels swallow large prey. Nature. 449 (7158): 79—82. doi:10.1038/nature06062. PMID 17805293. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 6 вересня 2007.
  5. ↑ Hopkin, Michael (5 вересня 2007). Eels imitate alien: Fearsome fish have protruding jaws in their throats to grab prey. Nature News. doi:10.1038/news070903-11. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 6 вересня 2007.
  6. ↑ Moray Eels Are Uniquely Equipped to Pack Big Prey Into Their Narrow Bodies (Sep. 5, 2007). National Science Foundation. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 26 травня 2012.
  7. ↑ Fishelson L (Вересень 1996). Skin morphology and cytology in marine eels adapted to different lifestyles. Anat Rec. 246 (1): 15—29. doi:10.1002/(SICI)1097-0185(199609)246:1<15::AID-AR3>3.0.CO;2-E. PMID 8876820.
  8. ↑ Ewald Lieske, Robert F. Myers Coral reef guide: Red sea // Collins, 2004—384 c. — C.34

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).