Софус Лі
| Маріус Софус Лі | |
|---|---|
| норв. Marius Sophus Lie | |
| Ім'я при народженні | бук. Marius Sophus Lie[1] |
| Народився | 17 грудня 1842 Нордфьордейд, Норвегія |
| Помер | 18 лютого 1899 (56 років) Христіанія, нині Осло, Норвегія |
| Поховання | Спаський цвинтар (Осло)[2] |
| Місце проживання | |
| Країна | |
| Національність | |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Університет Осло |
| Галузь | теорія груп |
| Заклад | Лейпцизький університет[3][4] Університет Осло[3][4] Університет Осло[4] |
| Науковий ступінь | доктор філософії[4][3] (липень 1872) |
| Науковий керівник | Карл Б'єркнес[5] і Cato Maximilian Guldbergd[5] |
| Відомі учні | Friedrich Engeld |
| Аспіранти, докторанти | Елі Картан[5] Gerhard Kowalewskid[5] Kazimierz Żorawskid[5] Hans Frederick Blichfeldtd[5] Georg Scheffersd[5] Charles L. Boutond[5] Arthur Tressed[5] Edgar Odell Lovettd[5] Gottlob Friedrich Lippsd[5] Willibald Reichardtd[5] Richard Kummerd[5] Hermann Wernerd[5] Walther Müllerd[5] Georg Wiegnerd[5] James Morris Paged[5] Maximilian Kunzed[5] Eduard Dolezald[5] Elling Bolt Holstd[5] Люціан Беттхерd[5] |
| Членство | Лондонське королівське товариство[6] Національна академія наук США[7] Петербурзька академія наук Французька академія наук[8] Королівське норвезьке товариство наук та літературиd Російська академія наук[9] Саксонська академія наук[10] Національна академія наук Італії[11] Лондонське математичне товариство[6] Баварська академія наук[12] Туринська академія наук[13] Національна академія дей-Лінчей[14] Геттінгенська академія наук[15] |
| Відомий завдяки: | Групи Лі |
| Брати, сестри | Laura Lied |
| У шлюбі з | Anna Lie Birchd[1][3] |
| Діти (3[3] | Marie Leskiend[1] |
| Нагороди | |
Маріус Софус Лі (норв. Marius Sophus Lie; нар.17 грудня 1842, Нордфьордейд, Норвегія — пом.18 лютого 1899, Христіанія, нині Осло, Норвегія) — норвезький математик.
Лі створив значну частину теорії неперервної симетрії і використовував її у вивченні геометрії і диференціальних рівнянь.
Отримав ступінь доктора філософії в університеті Осло у 1872 році за роботу Про класи геометричних перетворень, став почесним членом Лондонського математичного товариства у 1878 і членом Лондонського королівського товариства (1895).
Основним інструментом Лі та його головним відкриттям було те, що неперервні групи перетворень (названі на честь його групами Лі) можна зрозуміти краще, лінеаризуючи їх і вивчаючи векторні поля, що утворюються (так звані інфінітезимальні генератори). Генератори підпорядковуються лінеаризованій версії групового множення, що називаються тепер комутатором, і мають структуру алгебри Лі.
Праці
- Ли С. Симметрии дифференциальных уравнений. — Ижевск : РХД, 2011. — 704+840+704 с.
- Ли С. Теория групп преобразований. — Ижевск : РХД, 2011-2012. — 712+640 с.
Див. також
- E8 (математика)
- Алгебра Лі
- Похідна Лі
- Група Лі
- Теорема Каратеодорі-Якобі-Лі
- 26955 Лі — астероїд, названий на честь математика.
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118832840 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.begravdeioslo.no/maler/grav/grave_id/6458
- ↑ а б в г д Braunmühl A. v. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 4. — S. 324–325.
- ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ Sophus Lie – NAS
- ↑ https://web.archive.org/web/20151208081935/http://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-l.html
- ↑ Ли Мариус Софус. | ИС АРАН
- ↑ Sophus Lie, Prof. Dr. phil. habil.
- ↑ ANNALI DELLA SOCIETA ITALIANA DELLE SCIENZE dal 16 giugno 1898 al 15 novembre 1902.
- ↑ Members since 1759
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ Mitglieder: Niedersächsische Akademie der Wissenschaften zu Göttingen (NAWG)
Джерела
- Полищук Е. М. Софус Ли, 1842—1899. Л.: Наука, 1983.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
