Похідна Лі тензорного поля
за напрямком векторного поля
— головна лінійна частина приросту тензорного поля
при його перетворенні, яке індуковане локальною однопараметричною групою дифеоморфізмів многовиду, що породжена полем
.
Зазвичай позначається
.
Означення
Аксіоматичне
Похідна Лі повністю означається наступними своїми властивостями.
Таке означення найбільш зручне для практичних обчислень, але вимагає доведення існування.
- Похідна Лі
від скалярного поля
є похідною
за напрямком
.

- Похідна Лі
від векторного поля
є дужка Лі векторних полів.
![{\displaystyle {\mathcal {L}}_{X}Y=[X,Y].}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/82c1414ead461a5629b96daa6359093d67abcba6)
- Для довільних векторних полів 1-форми
виконується рівність
![{\displaystyle ({\mathcal {L}}_{X}\alpha )(Y)=(d\alpha )(X,Y)+Y\alpha (X)=X\alpha (Y)-\alpha ([X,Y]).}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/225aad26dba8fe0ba3da28501734b857667eac60)
- (правило Лейбніца) Для довільних тензорних полів S і T, виконується

У явному виді, якщо T є тензорним полем типу (p, q) і α1, α2, ..., αq є гладкими кодотичними векторними полями (диференціальними 1-формами), а Y1, Y2, ..., Yp є гладкими векторними полями тоді похідна Лі T по напрямку X є тензорним полем того ж типу, що задається як


Через потік
Нехай
—
-вимірний гладкий многовид і
— векторне поле на
.
Розглянемо потік
за
, що визначається співвідношенням:
Для кожної точки
існує такий окіл
і число
що потік
є визначений і взаємно однозначний для всіх
і
і також для кожного такого t відображення
буде дифеоморфізмом із U. Також якщо
то
тобто потік задає однопараметричну сім'ю локальних дифеоморфізмів.
Нехай тепер T є тензорним полем типу (p, q) і α1, α2, ..., αq є гладкими кодотичними векторними полями (диференціальними 1-формами), а Y1, Y2, ..., Yp є гладкими векторними полями.
Розглянемо взаємнообернені дифеоморфізми
і
задані за умов вказаних вище. Якщо
то
є тензором типу (p, q) на дотичному просторі многовиду у точці
За допомогою дифеоморфізмів
і
цей тензор можна «переслати» на дотичний простір у точці m. А саме зворотний тензора щодо відображення тензора типу (p, q) щодо дифеоморфізму
(позначається
) називається тензор, що у точці p є рівним:

У цьому виразі нижні індекси у кінці кожної сторін вказують у яких точках розглядаються відповідні тензори,
позначає диференціал відображення, а
— зворотне відображення диференційних форм при відображенні
тобто для довільної диференціальної форми
у точці m і вектора Y у точці
за означенням
Похідна Лі може бути означена як

Еквівалентність означень
Якщо тензорне поле є скалярним полем, тобто гладкою функцією f, то
і
що доводить еквівалентність у цьому випадку.
Якщо тензорне поле є векторним полем Y, то
і еквівалентність одержується із еквівалентності різних означень дужок Лі у статті дужка Лі векторних полів.
Доведемо також еквівалентність у випадку коваріантних тензорів (зокрема диференціальних форм). Для цього спершу зауважимо, що за означенням для будь-якого дифеоморфізму
для будь якого p-коваріантного тензора
і векторних полів
зворотне відображення коваріантного тензора задовольняє рівності
Звідси:

Другий доданок у попередньому виразі за означення є рівним
у точці m.
Перший доданок можна записати як:
![{\displaystyle {\begin{aligned}\lim _{t\to 0}{\frac {T(d\Gamma _{X}^{t}Y_{1},\ldots ,d\Gamma _{X}^{t}Y_{p}))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}-T(Y_{1},\ldots ,Y_{p}))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}}{t}}=\\\lim _{t\to 0}{\frac {T(d\Gamma _{X}^{t}Y_{1},\ldots ,d\Gamma _{X}^{t}Y_{p}))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}-T(Y_{1},d\Gamma _{X}^{t}Y_{2},\ldots ,d\Gamma _{X}^{t}Y_{p})))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}}{t}}+\\\lim _{t\to 0}{\frac {T(Y_{1},d\Gamma _{X}^{t}Y_{2},\ldots ,d\Gamma _{X}^{t}Y_{p})))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}-T(Y_{1},Y_{2},d\Gamma _{X}^{t}Y_{3},\ldots ,d\Gamma _{X}^{t}Y_{p})))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}}{t}}+\\\ldots +\\\lim _{t\to 0}{\frac {T(Y_{1},Y_{2},\ldots ,Y_{p-1},d\Gamma _{X}^{t}Y_{p})))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}-T(Y_{1},Y_{2},\ldots ,Y_{p})))_{\Gamma _{X}^{t}(m)}}{t}}=\\-\sum _{i=1}^{p}T(Y_{1},\ldots ,[X,Y_{i}],\ldots ,Y_{p}).\end{aligned}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/7a197eade441a3b8a852c453edbc5c3421d1d588)
Остання рівність одержується із того, що
Тоді, зважаючи на те, що всі векторні поля
, диференціали
і тензори
неперервно залежать від t, то границі
і
при
є рівними
а границя
є рівною
Окрім того
де остання рівність випливає із вказаної вище властивості для дужки Лі. Оскільки
є одиничним перетворенням, а
є неперервною по сукупності усіх аргументів, то остаточно
Разом одержується вираз для похідної Лі.
Зокрема для 1-форми
звідси відразу випливає, що
Для загального тензора доведення аналогічне лише застосовується більш загальна рівність
Після цього як і вище розписується сума і використовуються вказані вище властивості для векторів і 1-форм. В порівнянні із попереднім частковим випадком єдиною принциповою відмінністю є те, що потрібно знайти границю
Із доведеного вище, а також властивостей
одержується, що
В іншому доведення аналогічне до попереднього.
Вираз у координатах
У локальних координатах функція у координатному околі запишеться як
і векторне поле
через координатний базис:
де
є диференціальним оператором для якого
а всі
є гладкими функціями у координатному околі.
Тоді у цих координатах

Якщо
є іншим векторним полем, то у локальних координатах:
![{\displaystyle {\mathcal {L}}_{X}Y=[X,Y]=\sum _{i=1}^{n}\sum _{j=1}^{n}\left(X^{j}\partial _{j}Y^{i}-Y^{j}\partial _{j}X^{i}\right)\partial _{i}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/723c8705e39742316c18e01d201963b005fa4fe5)
відповідно скалярна функція при
для цього поля є рівною:

Довільна 1-форма у локальних координатах записується як:
де
є двоїстим базисом до
а всі
є гладкими функціями у координатному околі.
Тоді застосувавши 1-форму
до
можна одержати значення скаляру біля
:

Загальне тензорне поле T типу (p, q) є сумою елементів виду
де всі
і
можуть набувати всіх значень від 1 до n, а всі
є гладкими функціями у координатному околі.
Тоді для похідної Лі такі функції біля базисних елементів є рівними:
Похідна Лі для тензорного поля у неголономному репері
Нехай тензорне поле К типу (p, q) задано в неголономному репері
, тоді його похідна Лі вздовж векторного поля Х задається наступною формулою:
,
де
, і введені наступні позначення:
,
— об’єкт неголономності.\
Властивості
є
-лінійним оператором за
і за
, де
— довільне тензорне поле.
- Похідна Лі — диференціювання на кільці тензорних полів.
- На супералгебрі диференціальних форм похідна Лі є однорідним оператором ступеня 0 і диференціюванням, тобто

- Нехай
і
— векторні поля на многовиді, тоді оператор
є диференціюванням алгебри
, і за означенням похідної Лі для функцій і дужки Лі векторних полів:
![{\displaystyle {\mathcal {L}}_{X}{\mathcal {L}}_{Y}-{\mathcal {L}}_{Y}{\mathcal {L}}_{X}=XYf-YXf=[X,Y]f.}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/12e5130653714a440fa60d08089fbe9324342927)
- Тобто:
для
.
- На векторних полях за означенням
і аналогічно ![{\displaystyle {\mathcal {L}}_{Y}{\mathcal {L}}_{X}Z=[Y,[X,Z]].}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/55a659765435913c04c64e8f26403fdfa4c89e65)
- Оскільки із антисиметричності дужок Лі і тотожності Якобі випливає, що
![{\displaystyle [X,[Y,Z]]-[Y,[X,Z]]=[X,[Y,Z]]+[Y,[Z,X]]=-[Z,[X,Y]]=[[X,Y],Z]}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d2870334c13001dbd768f20ed455aa75f0fb2f50)
- то рівність
виконується і для цього випадку.
- Для 1-форми
за означенням
і тому
![{\displaystyle ({\mathcal {L}}_{X}{\mathcal {L}}_{Y}\alpha )(Z)=({\mathcal {L}}_{X})(Y\alpha (Y)-\alpha ([Y,Z]))=XY\alpha (Y)-X(\alpha ([Y,Z]))-Y(\alpha ([X,Z]))+\alpha ([Y,[X,Z]).}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/37f8760a14f8b53b3ff4904cd5c9ddf2b3f3573c)
- Віднявши від цього виразу такий самий для
і використавши як і вище означення і властивості дужок Лі звідси одержується рівність:
)-\alpha ([[X,Y],Z])=({\mathcal {L}}_{[X,Y]}\alpha )(Z).}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/b34613919e263eefd17a091d0ed9f7a051a0acb9)
- Тому рівність
є правильною і для 1-форм. Тоді із формули похідної Лі для загальних тензорних полів випливає правильність цієї формули для тензорних полів усіх типів.
- Формула Картана (формула гомотопії). На множині диференціальних форм правильною є рівність операторів
.
- Тут
— оператор внутрішнього диференціювання форм (який за означенням для векторного поля
і диференціальної k-форми
є рівним
), а
— оператор зовнішнього диференціювання.
- Для будь-якого коваріантного тензорного поля оператори похідної Лі і внутрішнього диференціювання також пов'язані формулою:
.
- Як наслідок,

. Тут
— гладкий перетин (природного) векторного розшарування
(наприклад, будь-яке тензорне поле),
— підняття векторного поля
на
,
— оператор вертикального проектування на
.
Див. також
Література
- Ш. Кобаяси, К. Номидзу. Основы дифференциальной геометрии. — 1981. — Т. 1. — 344 с.
- Дубровин Б. А., Новиков С. П., Фоменко А. Т. Современная геометрия: Методы и приложения. — 2-е, перераб. — М. : Наука, 1986. — Т. 1. — 760 с.
- Ivan Kolář, Peter W. Michor, Jan Slovák. Natural operations in differential geometry. — 1-е изд. — Springer, 1993. — 434 с. — ISBN 978-3540562351.
- Morita, Shigeyuki (2001), Geometry of Differential Forms, Translations of mathematical monographs, т. 201, AMS, ISBN 0-8218-1045-6