Сос Саркісян
| Сос Саркісян | |
|---|---|
вірм. Սոս Սարգսյան  | |
 | |
| Народився | 24 жовтня 1929[1] Степанаван, Вірменія[1] |
| Помер | 26 вересня 2013 (83 роки) Єреван, Вірменія ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Пантеон імені Комітаса |
| Країна |  СРСР Вірменія |
| Національність | вірмени[1] |
| Діяльність | актор, театральний режисер, політик, театральний педагог |
| Alma mater | Єреванський державний інститут театру і кіно (1954)[1] |
| Заклад | Єреванський театр юного глядачаd[1], Театр імені Ґабріеля Сундукяна[1] і Єреванський державний інститут театру і кіно |
| Роки активності | з 1948 |
| Magnum opus | Трикутник (фільм, 1967), Ми і наші гори і Наапет |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0765316 |
Сос Арташесович (Артемович) Саркісян (вірм. Սոս Սարգսյան; нар. 24 жовтня 1929, Степанаван, Вірменська РСР, СРСР — пом. 26 вересня 2013, Єреван, Вірменія) — радянський, вірменський актор театру і кіно, майстер художнього слова (читець), педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1985).
Біографія
Сос Саркісян народився 24 жовтня 1929 року в Степанавані (Вірменія).
У 1948 році переїхав до Єревана і став актором Єреванського театру юного глядача. У 1954 році закінчив акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (нині Єреванський державний інститут театру і кіно). У роки навчання в рамках навчальної програми зіграв у виставах «Ведмідь», «Ліс», «Банний вузлик».
З 1954 по 1990 рік — актор Вірменського театру ім. Г. М. Сундукяна (Єреван). Займався режисурою. Виступав з декламаціями. Гастролював у Лівані, Сирії, США[2].
Творчість
У кіно з 1959 року (перша роль — Арташес у фільмі «Хлопці музкоманди»).
У 1991 році створив і очолив Єреванський драматичний театр «Амазгаїн». З 1992 року викладав у Єреванському художньо-театральному інституті (1997—2005 — ректор, з 2006 — голова ради правління інституту).
Член Спілки кінематографістів Вірменської РСР[3].
Політична діяльність
Народний депутат СРСР від Єреванського — Радянського територіального виборчого округу Вірменської РСР (1989—1991). У 1991 році — кандидат у Президенти Вірменії. Член Вірменської революційної федерації Дашнакцутюн". З 2008 року входив до Громадської ради Вірменії.
У 2012 році голова журі Вірменської національної кінопремії[4].
Помер 26 вересня 2013 року в Єревані. Похований в Пантеоні імені Комітаса.
Звання та нагороди
- Заслужений артист Вірменської РСР (1972)
- Народний артист Вірменської РСР (1972)
- Народний артист СРСР (1985)
- Державна премія Вірменської РСР (1975) — роль Мкртича у фільмі «Трикутник»
- Державна премія Вірменської РСР (1979) — за театральну роботу
- Державна премія Вірменської РСР (1988) — за участь у телефільмі «Матенадаран»
- Державна премія Республіки Вірменія (1996)
- Орден Святого Месропа Маштоца (Вірменія, 2001)
- Орден «Знак Пошани» (1981)
- Орден Святого Саака і Святого Месропа (ВАЦ, 2001)
- Орден «Григор Лусаворіча» (НКР)[5]
- Медаль імені Мхітара Гоша (НКР, 2001)
- Медаль «Гарегін Нжде»
- Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за кращі акторські роботи» (1986, фільм «Яблуневий сад»)
- Почесний громадянин Єревана (2000).
Творчість
Ролі в театрі
Єреванський театр юного глядача
- 1949 — «Чарівний глечик» — Бахір
- 1949 — «Хатина дядька Тома» по Г. Бічер-Стоу — Джордж
- 1958 — «Останні гвоздики» Г. Тер-Григоряна — Арташес
- 1964 — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — Тібальт
- 1965 — «Салемські відьми» за А. Міллером — Джон Проктор
- 1966 — «Пепо» Ґ. Сундукяна — Зімзімов
- 1968 — «Дон Кіхот» М. Булгакова — Дон Кіхот
- 1969 — «Отелло» В. Шекспіра — Яго
- 1971 — «Виноградний сад» В. Сарояна — Григор Торгомян
- 1977 — «Перехрестя» Ж. Арутюняна — Вардан Адамян
- 1980 — «Ацаван» Н. Зарьян — Мацак Авагян
- 1981 — «Король Джон» В. Шекспіра — Король Джон
- 1991 — «Мер району Саніта» Е. де Філіппо — мер
- 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра — Король Лір
Постановки
- 1991 — «Мер району Саніта» Е. де Філіппо
- 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра
Ролі в кіно
- 1959 — Хлопці музкоманди — Арташес
- 1961 — Перед сходом сонця — Єгор
- 1961 — Дорога — Даян
- 1962 — Господар і слуга (короткометражний) — Манас
- 1964 — Зневаживши обітницю (кіноальманах «Мсьє Жак і інші») — архімандрит
- 1967 — Трикутник — Варпет Мкртич
- 1968 — Жила людина — Мурад
- 1969 — Весна, випав сніг (короткометражний) — Комітас
- 1969 — Ми і наші гори — лейтенант міліції
- 1970 — Ленін і Алі (короткометражний) — головна роль
- 1970 — Джерело Егнар — майстер Варпет Мкртич
- 1971 — Хатабала — Замбахов
- 1972 — Соляріс — доктор Гібарян
- 1973 — Терпкий виноград — Вардан
- 1973 — Скеля — Айрапетов
- 1973 — Хаос — Смбат Алімян
- 1974 — Тверда порода — Севоян
- 1974 — Ущелина покинутих казок — епізод
- 1975 — В горах моє серце — Бен Олександр
- 1975 — Цей зелений, червоний світ
- 1975 — Здобудеш у бою — Апресян
- 1976 — І тоді ти повернешся — Бабаян
- 1976 — Народження — Мурза
- 1977 — Наапет — Наапет
- 1977 — Власна думка — майстер Ашот Гаспарян
- 1978 — Зірка надії — Мовсес
- 1978 — Ще п'ять днів — епізод
- 1978 — Август — епізод
- 1978 — Комісія з розслідування — Саркіс Мадоян
- 1979 — Блакитний лев — ювелір
- 1979 — Добра половина життя
- 1979 — Помри на коні — батько Гая
- 1980 — Дзорі Міро — Дзорі Міро
- 1980 — Там, за сімома горами — Овсеп
- 1982 — Гікор — Амбо
- 1983 — Клятвений запис — Мовсес
- 1984 — Без сім'ї — бродячий артист Віталіс
- 1984 — Білі мрії — Акоп
- 1984 — Король Джон — Король Джон
- 1986 — Під знаком однорогої корови — Тобі
- 1986 — Яблуневий сад — Мартин
- 1986 — Михайло Ломоносов — Феофан Прокопович
- 1987 — Аптека на перехресті — Адамян
- 1987 — Квартет — Петрос
- 1987 — На дні (фільм-спектакль) — Сатин
- 1988 — Матенадаран (документальний)
- 1988 — Сім'я злочинця (фільм-спектакль)
- 1988 — Піднесення — Галуст
- 1989 — І повториться все… — Саак Хоренович
- 1992 — Де ти був, чоловіче Божий? — лікар Степан Єсаян (в дорослому віці)
- 1997 — Невістка з Джермук
- 1999 — Силует — епізод
- 2000 — Веселий автобус — священик
- 2001 — Хай буде світло (документальний)
- 2006 — Маяк — дідусь
- 2006 — Блюз опадаючого листя — нотаріус Армін Саакович
- 2012 — Це я — дід
Пам'ять
24 жовтня 2015 року, в день народження С. А. Саркісяна, засновника державного театру «Амазгаїн», на фасаді будинку за адресою вул. Теряна 65, в якому жив Майстер, встановлена меморіальна дошка[6].
Примітки
- ↑ а б в г д е Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 225.
- ↑ Саркисян Сос | armeniaculture.am. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ п Б─■ RuData.ru
- ↑ В Армении названы претенденты на премию Национального кино
- ↑ Новости — Армения [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ «Մշտական ներկայություն Սոս Սարգսյանին». Տերյան 65 հասցեում բացվեց Վարպետի հուշատախտակը — YouTube
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).