YaChudo

Совиний Дім

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Совиний Дім
англ. The Owl House
Типанімаційний телесеріал Редагувати інформацію у Вікіданих
Телеканал(и)Disney Channel
Дистриб'ютор(и)Disney Television Animation
ЖанрКомедія
Фентезі
Пригоди
Горор-комедія
Формат зображення1080p (16:9 HDTV)
Формат звукустерео
Тривалість серії22 хв. (1-2 сезон)
44-45 (3 сезон)
Тривалість22 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпаніяDisney Television Animation
СценаристМоллі Остертаґd і Дана Террас Редагувати інформацію у Вікіданих
ІдеяДана Террас
МонтажКевін Локарро (1–2 сезон)
Дао Ле (3 сезон)
ПродюсерВейд Вісінський
Стівен Сандовал (керівний продюсер)
Виконавчий продюсерДана Террас
У головних роляхСара-Ніколь Роблс
Венді Малік
Алекс Гірш
Таті Габріель
Айзек Раян Браун
Мей Вітман
Зено Робінсон
Музика на початкуThe Owl House Main Theme (композитор Т. Дж. Гілл)
КомпозиторТ. Дж. Гілл (1 та 3 сезони)
Бред Брік (2–3 сезони)
Ендрю Морган Сміт (3 сезон)
Країна-виробникСША США
Мова оригіналуанглійська
Перший показ10 січня 2020 — 8 квітня 2023
Локалізаціяукраїнська
Кількість сезонів3
Кількість серій43 (список)
Посилання

«Совиний Дім» або «Дім Сови» (англ. The Owl House) — американський анімаційний фентезійний телесеріал від Disney Television Animation. Серіал був створений американською аніматоркою Даною Террас. Прем'єра відбулася на Disney Channel 10 січня 2020 року та завершився 8 квітня 2023 року[1][2][3].

Мультсеріал розповідає про дівчину-підлітка американсько-домініканського походження Лус Носеду, яка замість поїздки в літній табір випадково знаходить портал та опиняється на паралельному вимірі під назвою Киплячі Острови, в якому проживають відьми, чаклуни, демони та інші фантастичні істоти. Там вона знайомиться з відьмою-бунтаркою на ім'я Іда Клавторн, яка також досвідчено володіє магією, та її співмешканцем по дому на ім'я Король. Попри природню нездатність людей володіти магією, Лус втім вирішує залишитись на Островах, бажаючи вивчити відьомську магію. Зрештою вона стає ученицею Іди, знаходить забутий спосіб чаклування та привчається до довкілля Островів та їхніх мешканців.

У листопаді 2019 року серіал було поновлено на другий сезон перед прем'єрою серіалу[4][5]. Другий сезон виходив з 12 червня 2021 року та завершився 28 травня 2022. Перед завершенням другого сезону, в травні 2021 року, серіал був продовжений на третій сезон, який став останнім[6]. Третій суттєво коротший за попередні та складається з трьох спеціальних епізодів, перший з яких вийшов 15 жовтня 2022 року[7][8][9], другий 21 січня 2023 року[10], і третій вийшов 8 квітня 2023 року[11][12][13]. Сама Дана Террас заявляла, що третій сезон був скорочений через те що він «не відповідав стандартам бренду Дісней»[14][15], та зрештою покинула Дісней після останнього епізоду серіалу.

«Совиний дім» отримав широке визнання критиків і шанувальників за анімацію, гумор, персонажів, озвучення, провідні теми та репрезентацію ЛГБТК+ на відміну від інших медіа від Діснею[16][17]. Серіал став першою власністю Disney, де фігурує бісексуальна головна героїня[18], одностатевий поцілунок за участю головних героїв, одностатеві батьки та небінарні персонажі. Серіал також отримав Peabody Awards у 2021 році.

Сюжет

Перший сезон

Лус — дівчинка-підліток 14 років, яка замість того, щоб їхати в літній табір, випадково натрапляє на портал до іншого світу. В паралельному світі вона опиняється на Киплячих островах, що є останками мертвого титана[19][20]. Там вона знайомиться з непокірною відьмою-бунтаркою Ідою Клавторн, або ж Пані Совою, та звірятком, що вважає себе демоном, на ім'я Король, який втратив свою силу. Не маючи магічних здібностей, але прагнучи здійснити свою мрію стати відьмою і не маючи бажання повертатися додому у літній табір, Лус благає Іду взяти її ученицею та оселяється в Совиному Домі[21].

Згодом виявляється, що Іду переслідує її сестра Ліліт, щоб силоміць приєднати до відьомського ковена. Іда проти цього, бо вступивши до ковена, відьма може чаклувати лише його магію замість будь-якої. Лус знайомиться з учнями магічної школи Гексайд, Віллоу та Ґасом, які стають її друзями. Водночас учениця Еміті Блайт всіляко прагне завадити їхній дружбі, але потім усвідомлює, що просто хоче здаватися кращою, ніж є. Тож поступово вона та Лус стають найкращими подругами.

Лус випадково відкриває забуту форму магії стихій і вчиться чаклувати. Іда бореться з прокляттям, що перетворює її на чудовисько, якщо не пити зілля. Ліліт отримує завдання від імператора Белоса схопити Іду, для чого вона викрадає Лус і зізнається, що в юності прокляла сестру через заздрощі. Проте імператор відмовляється зцілити Іду, тому Ліліт повстає проти нього. Лус рятує засуджених до скам'яніння Іду та Ліліт, які миряться та стають жити разом. Тим часом у світі людей ніхто не помітив зникнення Лус, бо її підмінив двійник.

Другий сезон

Ліліт розділила з Ідою половину прокляття, тому обидві втратили здатність чаклувати. Вони вчаться магії стихій, віднайденої Лус. Героїня прагне повернутися в людський світ і дізнається, що вона не перша людина на Киплячих островах. У давнину їх відвідав Філіп Віттебейн, і Лус подорожує в минуле, щоб зустрітися з ним, але Філіп у той час ще не знав як повернутися додому. Потім друзі Лус отримують у Гексайді фамільярів другосманів, однак, сама Лус не отримує, бо не може дати відповідь на питання, навіщо їй ставати відьмою. Король шукає правду про своє минуле та дізнається, що він малий титан[22].

Імператор Белос готується до таємничого «Дня єдності», а юнак Золотий Страж виконує його завдання. Страж спершу стає ворогом Лус, але потім покидає службу в імператора, взявши ім'я Гантер. Іда зустрічає лідера ковену бардів, на ім'я Рейн, у якого була закохана, та імператор зачакловує Рейна, перетворивши на свою маріонетку. З допомогою інших, Лус шукає шлях повернення додому[23][24]. Лус добуває ключ з кров'ю титана, щоб збудувати портал додому, проте їй вдається опинитися у світі людей лише як зображення в дзеркалі. Лус довідується, що її двійник — це дівчинка-василіск Ві, яка втекла з Киплячих островів. Вона розповідає своїй матері Камілі правду і та обіцяє зустрітися з нею іншим шляхом. Каміла вирішує тим часом піклуватися про Ві.

Незадовго до Дня Єдності імператор викрадає Лус задля отримання крові титана і героїня розуміє, що Белос — це Філіп, який став тираном завдяки її пораді в минулому. Виявляється, Белос має угоду з істотою на ім'я Колектором, і повинен звільнити його, щоб потрапити до світу людей. У День Єдності він чаклує закляття Висушення, що поглинає магію всіх, хто прийняли печатки ковенів. Однак, Белос порушує угоду з Колектором і лишає його ув'язненим. Іда та інші друзі визволяють Лус, яка вирішує врятувати жителів Киплячих островів. Іда дарує їй чарівне дерево, з якого можна створити власного другосмана. Лус ставить на імператора печатку, тож Белос змушений припинити закляття Висушення. Щоб Лус могла повернутися додому, Король звільняє Колектора, який має єдине бажання — гратися, не зважаючи, наскільки його ігри руйнівні. Колектор знищує палац імператора. Лус, Віллоу, Ґас, Еміті та Гантер не хочуть покидати Киплячі острови, що опинилися в іще більшій небезпеці, але Король закидає друзів у портал[25].

Третій сезон

Лус із друзями опинилися у світі людей. Вони оселяються в будинку Каміли разом з Ві. Лус відвідує школу, поки жителі Киплячих островів знайомляться з людським життям. Відчуваючи провину за те, що інший світ лишився через неї в небезпеці, Лус сподівається повернутися на Киплячі острови, та зрештою вирішує лишитися вдома. Її друзі дізнаються, де можна знайти кров титана у світі людей. Однак, виявляється, що Белос встиг пройти крізь портал, ставши чудовиськом, яке постійно гниє. Белос зачакловує Гантера, щоб добути кров титана, та створює новий портал. Лус, Віллоу, Ґас, Еміті, Гантер і Каміла вирушають слідом[26].

Тим часом Колектор перетворив Киплячі острови на яскраве, проте небезпечне місце. Короля він вважає своїм найкращим другом, декого (включно з Ідою) утримує в новоствореному Архіві, а решту перетворює на ляльок. Команда Лус отримує прихисток у Гексайді, що тепер населений виключно підлітками. Вона збирає загін, який телепортується в палац, поки Белос вселяється в ляльку Рейна. Користуючись довірливістю Колекціонера, Белос підмовляє його розшукати Лус і схопити її разом із загоном. Лус опиняється в ілюзіях, де переборює свої страхи та переконує Колектора у своїх добрих намірах. Колектор розповідає, як родичі вигнали його та винищили титанів. Він визнає, що хоче уникнути самотності, тож обертається проти Белоса, який зливається з серцем титана і починає відновлювати його тіло. Лус створює власного другосмана і гине, прикриваючи Колектора від атаки Белоса. Її душа зустрічає душу титана, що воскрешає героїню, давши залишки своє магічної сили. Лус, Іда та Король об'єднують зусилля і Белоса вдається відірвати від серця. Лиходій намагається обманути їх, набувши форми Філіпа, проте гине під киплячим дощем. Колектор повертає жителям Киплячих островів колишній вигляд і покидає світ. Магія стихій зникає, оскільки сили титана більше немає.

Коли Лус виповнюється 18 років, Каміла приводить її до Киплячих островів на честь святкування кінсеаньєри Лус[27]. Від тепер портал між світами тепер діє постійно. Лус збирається вступити до магічного університету, який очолює Іда. Король дорослішає та стає новим джерелом магії стихій. Колектор влаштовує салют у небі, Лус разом з усіма гостями махають руками в небо та прощаються з ним[28].

Персонажі

Файл:Alex Hirsch and Grunkle Stan puppet at San Diego Comic-Con International 2013.jpg
Алекс Гірш — творець мультсеріалу Гравіті Фолс та актор озвучуння Короля та Пугунчика
  • Лус Носеда (англ. Luz Noceda, озвучує Сара-Ніколь Роблс[29]) — 14-річна дівчина американсько-домініканського походження, яка випадково потрапляє на Киплячі острови через портал та вивчає там магію, знайомлячи з природою та мешканцями островів[30].
  • Іделін «Іда» Клоторн (англ. Edalyn «Eda» Clawthorne, озвучує Венді Мелік[29]) — досвічена відьма з прокляттям перетворення на Совиного звіра, яке вона отримання в юності. Вважає себе найсильнішою відьмою на Киплячих островах та є найрозшукуванішою злочиницею. В свої сорок років, вона має грайливий, бунтівний та дещо легковажний характер, але попри це вона турботлива до своїх близьких та друзів, та допомагає Лус у вивченні магію[31].
  • Король (англ. King, озвучує Алекс Гірш[30]) — напарник Іди, який проживає з нею разом в одному будинку та називає себе «Королем демонів» та вірить, що колись він правив островами, але втратив свою силу[32]. Був всиновлений Ідою будучи ще дитиною, вісім років до подій першого сезону[33], та з розвитком історії став повноцінним членом її родини.

Девтерагоністи

  • Пугунчик (англ. Hooty, озвучує Алекс Гірш) — демон-хробак та охоронець «Совиного дому», що має совине обличчя. Живе всередині дверей будинку та здатний розтягуватися як хробак. Грайливий та привітливий, і той хто готовий захищати Совиний дім від чужинців.
  • Еміті Блайт (англ. Amity Blight, озвучує Мей Вітман[29]) — найкраща учениця школи Гексальду та обдарована дівчина з престижної родини та бажанням бути найкращою себе усіх. Спочатку була вороже та з пишатістю налаштована до Лус та її друзів, однак з кожної взаємодії з нею, вона почала відчувати романтичні почуття до дівчини. Зрештою вони закохались в одне одного та стали парою[34].
  • Віллоу Парк (англ. Willow Park, озвучує Таті Габріель[29]) — подруга дитинства Еміті та в колишньому її шкільна суперниця, яка також заводить дружбу з Лус. Вона хоч і є соромязливою та дещо невпевненою у собі через насмішки зі сторони однокурсників, однак готова допомогати своїм друзям у біді, емоційно їх підтримуючи, та розвиватися як особа[35].
  • Ґас Портер (англ. Gus Porter, озвучує Ісаак Раян Браун[29]) — оптимістичний юнак, учень школи Гексальду та шкільний друг Лус та Віллоу, який також захоплюється людським виміром та речами звідти. Його повне ім'я — Августус Портер.
  • Гантер (англ. Hunter, озвучує Зено Робінсон) — прислуга Імператора Белоса та його прийомний племінник, відомий як «Золотий страж». Пізніше приєднується до Лус та її друзів після розкриття зловісних планів Імператора.
  • Імператор Белос (англ. Emperor Belos, озвучує Метью Ріс[36]) — головний антогоніст мультсеріалу та правитель Киплячих островів, справжнє ім'я якого — Філліп Віттебейн (англ. Philip Wittebane, озвучує Алекс Лотер[37]). Він є виходцем з людського виміру та мисливцем на відьом, який застряг на Киплячих островах, пробувши кільках століть у пошуках створення порталу для повернення в людський вимір.
  • Ліліт Клавторн (англ. Lilith Clawthorne, озвучує Сісі Джонс) — старша сестра Іди, що раніше була прислужницею Імператора Белоса та очільницею імперського ковену, виступаючи в ролі другорядної антагоністки. Будучи очільницею імперського ковену, вона ворогувала з молодшою сестрою та прагнула спіймати її, принісши до імператора під приводом зняття з неї прокляття. Пізніше, вона змогла знайти спільну мову та налагодити стосунки зі своєю молодшою сестрою та з рештою персонажів.
  • Колектор (англ. The Collector, озвучує Фріда Вольф) — головний антагоніст третього сезону, який постачає в образі дитини зі зображеннями двох фаз Місяця, з необмеженими здібностями та силою. Він має грайливу поведінку, притаману дитині[38][39]. Раніше він співпрацював з Белосом, повіривши, що той звільнить його з в'язниці. Коли Белос зрадив Колектора, він завів дружбу з Королем та пізніше допоміг героям у протистоянні з Белосом.

Другорядні персонажі

  • Рейн Вісперс (англ. Raine Whispers, озвучує Аві Рок) — друг дитинства Іди з навчальних років[40][41]. Він лідер одного з ковенів та керує таємною організацією спротиву для повалення Імператора[42].
  • Каліма Носеда (англ. Camila Noceda, озвучує Елізабет Груллон) — мати Лус Носеди, яка стала вдовою після смерті чоловіка. Каміла турботлива та чутлива до своєї доньки та її друзів з Киплячих островів, яких вони прийняла до себе додому для їхнього тимчасового перебування.
  • Ві/Номер 5 (англ. Vee/Number 5, озвучує Мікаела Діц) — представниця раси василісків, яких Імператор Белос полонив для дослідження їхніх здібностей поглинати магію та здатності перевтілюватися. Вона втікла та потрапила до людського виміру, перейнявши зовнішність та поведінку Лус та живуючи в будинку з її мамою. Коли Каміла зрештою дізналась про особистість Ві, вона її не зреклась та прийняла до себе в родину для забезпечення кращого життя дівчині.
  • Боша (анг. Boscha, озвучує Еден Регіль) — учениця Гексальдської школи магії з третій оком на лобі. Групова подруга Еміті та суперниця Лус з Віллоу. Боша за характером шибайголова, що любить принижувати інших за їхніми магічними силами та соціальним статусом.
  • Кікімора (англ. Kikimora, озвучує Мела Лі) — посіпака, секретарка Белоса, наставниця Гантера та другорядна антагоністка серіалу. Кікімора є себелюбною особою з жагою до підвищення обізнаності та вміння щодо маніпуляцій, і такою що готова проміняти родину на отримання більшої влади.
  • Ієронімус Горб (англ. Hieronymus Bump, озвучує Бампер Робінсон[29]) — директор школи Гексальду та колишній наставник Іди. Він носить другосмана на своєму обличчі, який замінює йому сліпі очі.
  • Одалія Блайт (англ. Odalia Blight, озвучує Рейчел Макфарлен[43]) — мати Еміті Блайт з суворими та консервативними поглядами. Вона є власницею «Блайт Індастріс» з виробництва бридот з бойовими функціями. Своїм вихованням, вона змушувала Еміті виступати кандидаткою в ряди імператорського ковену та позбавлятися тих хто на її думку погано впливав на доньку. Одалія є жінкою з пишатим та егоїстичним характером та бажанням мати якомога більше впливу на свою доньку.
  • Аладор Блайт (англ. Alador Blight, озвучує Джим Піррі[44]) — чоловік Одалії та батько Еміті Блайт. Він є відчуженим від дітей батьком та часто виконує забаганки своєї впливової дружини. Працює конструктором бридот для «Блайт Індастріс». Після усвідомлення позитивного впливу дружби Лус, Віллоу та Ґаса на Еміті, він почать більше розуміти свою доньки та її бажання бути самостійнішою.
  • Еміра «Ем» та Едрік «Ед» Блайт (англ. Emira «Em» and Edric «Ed» Blight, озвучує Еріка Ліндбек[45] та Раян О'Фланаган[46]) — старші брати-близнюки Еміті Блайт. Вони хоч і люблять дуркувати та кепкувати зі своєї молодшої сестри, однак вони як і вона також не люблять бути контрольованими зі сторони батьків. Пізніше, вони проявили підтримку Еміті у розвитку її стосунків з Лус.
  • Джейкоб Хопкінс (англ. Jacob Hopkins, озвучує Роджер Крег Сміт) — чоловік-конспіролог з людського виміру, який вірить в існування відьом та демонів зі спотвореними поглядами щодо них. Його найголовнішим бажаням є довести існуванням демонів і відьом, отримавши водночас визнанням серед людей.

Список сезонів

СезонЕпізодиОригінальний показ
Перший показОстанній показ
11910 січня 202029 серпня 2020
22112 червня 202128 травня 2022
3315 жовтня 20228 квітня 2023

Список епізодів

Перший сезон

Номер епізоду Назва українською Оригінальна назва Дата виходу
1 Брехлива відьма та Наглядач A Lying Witch and a Warden 10 січня 2020
2 Відьми проти чаклунів Witches Before Wizards 17 січня 2020
3 Я був бридотним підлітком I Was a Teenage Abomination 24 січня 2020
4 Зловмисник The Intruder 31 січня 2020
5 Ковенський вступ Covention 7 лютого 2020
6 Пугунчик на совиних ніжках Hooty's Moving Hassle 21 лютого 2020
7 Загублені в словах Lost in Language 28 лютого 2020
8 Одного разу в чужому тілі Once Upon a Swap 6 березня 2020
9 Щось ризикнуло, когось підставили Something Ventured, Someone Framed 13 березня 2020
10 Втеча другосмана Escape of the Palisman 20 березня 2020
11 Чуття і нечутливість Sense and Insensitivity 11 липня 2020
12 Пригоди в елементах Adventures in the Elements 18 липня 2020
13 Перший день The First Day 25 липня 2020
14 Справді невеликі проблеми Really Small Problems 1 серпня 2020
15 Зрозуміти Вілоу Understanding Willow
16 Шкільна кромантика Enchanting Grom Fright 8 серпня 2020
17 Флангуй як відьми Wing It Like Witches 15 серпня 2020
18 Агонія відьми Agony of a Witch 22 серпня 2020
19 Молода кров, старі душі Young Blood, Old Souls 29 серпня 2020

Другий сезон

Номер епізоду Назва українською Оригінальна назва Дата виходу
1 На різних хвилях Separate Tides 12 червня 2021
2 Втеча від вигнання Escaping Expulsion 19 червня 2021
3 Відгуки минулого Echoes of the Past 26 червня 2021
4 Усе як у монстрів Keeping up A-fear-ances 3 липня 2021
5 Руїни задзеркалля Through the Looking Glass Ruins 10 липня 2021
6 Вполювати другосмана Hunting Palismen 17 липня 2021
7 Реквієм Іди Eda's Requiem 24 липня 2021
8 Стукіт в двері Пугунчика Knock, Knock, Knockin' on Hooty's Door 31 липня 2021
9 Озеро затемнення Eclipse Lake 7 серпня 2021
10 Вчорашня брехня Yesterday's Lie 14 серпня 2021
11 БезгЛусдя на параді дня ковену Follies at the Coven Day Parade 19 березня 2022
12 Будь-де та будь-коли Elsewhere and Elsewhen 26 березня 2022
13 Будь-який спорт в бурю Any Sport in a Storm 2 квітня 2022
14 Звернення Reaching Out 9 квітня 2022
15 О так і живемо Them's the Breaks, Kid 16 квітня 2022
16 Порожній розум Hollow Mind 23 квітня 2022
17 Край світу Edge of the World 30 квітня 2022
18 Бігучий в лабіринті Labyrinth Runners 7 травня 2022
19 Титане, де ж ти є O Titan, Where Art Thou 14 травня 2022
20 Хмари на горизонті Clouds on the Horizon 21 травня 2022
21 Прилив Короля King's Tide 28 травня 2022

Третій сезон

Номер епізоду Назва українською Оригінальна назва Дата виходу
1 Дякуючи їм Thanks to Them 15 жовтня 2022
2 Заради майбутнього For the Future 21 січня 2023
3 Очікування та сни Watching and Dreaming 8 квітня 2023

Мініепізоди

Номер епізоду Назва епізоду Дата виходу
1 Welcome to Hexside 4 квітня 2020
2 Eda's Cursed Brush 11 квітня 2020
3 Paint Scare! 18 квітня 2020
4 Art Lessons with Luz 25 квітня 2020
5 Coven Lovin Soap Opera 2 травня 2020

Український дубляж

  • Мультсеріал дубльовано студією «Postmodern» у 2024 році[47][48].
    • Режисерка дубляжу — Людмила Петриченко
    • Перекладачка — Олена Бабенко
    • Звукооператор — Андрій Денисюк
    • Звукорежисери зведення — Максим Корнилюк, Сергій Александров
    • Менеджерки проєкту — Аліна Журба, Наталя Терещак
    • Спеціалістка з адаптації — Ганна Альзоба

Актори дубляжу

Історія створення

Передісторія

Дата Террас, американська аніматорка та авторка мультсеріалу «Совиний Дім»

Дана Террас розвивала ідею серіалу про дівчину, що вивчає як стати відьмою ще в 2016 році[49][50]. Працюючи над перезапускою Качиних історій, Террас не відчувала себе «артистично та емоційно наповненою», так що вона почала досліджувати впливи та праці з її років коледжу, врешті-решт заново відкривши роботи таких художників, як Ієронім Босх і Ремедіос Варо, що надихнуло її на створення шоу для Disney, яке має сильні сюрреалістичні візуальні елементи[51][52][53]. Террас подавала ідеї для Nickelodeon та Cartoon Network, однак жодна зі студій не погодили її ідеї[54].

В 2018 році стало відомо, що Дана Террас, в колишньому художниці розкадрування мультсеріалу «Таємниці Гравіті Фолс» та режисерка перезапуску «Качиних історій» 2017 року[55], створює та виступає виконавчим продюсером анімаційного серіалу під назвою «Совиний дім» для компанії Disney Television Animation[21]. Серіал отримав зелене світло разом з іншим анімаційним серіалом, «Амфібія», в 2018 році зі замовленням на 19 епізодів та був анонсований на 2019, однак пізніше був перенесений на 2020 рік[21][56]. Пізніше Террас назвала рішення працювати з Disney випадковим, заявивши: «Я думаю, що важливо відзначити, що „Совиний дім“ не був би таким, яким він є, якби був зроблений в іншій студії та навила той факт, що кожен епізод працює протягом 22 хвилин, а не 11, є однією з причин, чому він працював так добре»[57].

Дана Террас стала четвертою жінкою-режисеркою анімаційних серіалів студії Дісней разом з С'ю Роз (Перець Енн), Кріс Ні (Лікар Плюшева) та Дарон Нефсі (Зоряна принцеса проти сил зла)[58].

Розвиток

Террас сказала, що загальна історія серіалу була натхненна мистецтвом та сюжетами Ієроніма Босха[52]. За словами Дани Террас, найважче рішення при створенні серіалу полягало в тому, щоб реалізувати потенційні елементи[52]. Террас також заявила, що історія серіалу «на 70 відсотків штучна», з творцями, які також черпають натхнення з книг про чаклунство для заклинань і імен персонажів, щоб додати глибину до своєї історії[51]. Франшиза Pokemon також справила суттєвий вплив для серіалу[51][59].

Іда стала найпершим персонажем створеного для мультсеріалу. Террас отримала натхнення від жінок, які її виховували «мої тітки, мою Нана та моя мама — усі вони совині пані»[59]. Другим персонажем створеним для мультсеріалу став Король, якого авторка описуває як «малого, який хоче були великим», саме з чим вона себе повязує[19]. Останнім головним персонажем для шоу стала Лус Носеда. Для натхнення вона взяла своєї подругу по кімнаті, консультантку та художниці Лус Батісти[59], яка погодилась надали головній героїні своє ім'я якщо вона буде американсько-домініканського походження. Особистість Лус була створена на основі досвіду авторки зі своєю командою. Її напарник та творець мультсеріалу Таємниці Гравіті Фолс, виступав креативним консультантом[59].

Моменти з життя Террас був взяті за основу для кількох тем мультсеріалу[53]. Мультсеріал піднімає теми унікальності та відповідальності, що були створенні на основі досвіду Данни Террас зі своєї школи, в якій з неї купкували через її вподобання малювати мертвих твариш на дорозі, водночас коли вона перевелася в іншу сторону, то зустріла таких самих людей як вона з нестандартними вподобаннями[53]. Мультсеріал також піднімає тему наближення до своєї мрії та водночас неспроможності її досягнути, взявши за основу досвід Террас, коли вона казала, що не стане мультиплікатором перш ніж знайшла свій шлях[53].

В той час як Алекс Гірш переживав за рішення Disney Channel щодо горор-елементів в серіалі, втім Дана Террас обрала добавити горор-елементи для свого шоу, стверджуючи, що «Дісней це повний спектр для емоцій, істот та страшних речей»[60]. Авторка заявляла, що Дісней «дав мені більше повноважень, аніж я очікувала». Террас також казала, що продюсери не хотіли на неї тиснути щодо горор елементів, водночас вона намагалась балансувати між комедійними та зворушливими моментами[50]. Вона описала магічні елементи в шоу як «пристрій обрамлення заземлених емоційних історій» в мультсеріалі[50].

Зрештою мультсеріал мав темніший тон, оскільки Террас хотіла створити телевізійний серіал, що буде націлений на дорослішу аудиторію, де «такі елементи як безтурботність та темрява здатні співіснувати», однак вона все ж мала знизити похмурість тону серіалу під час виробництва першого сезону для знаходження компромісу між своїми ідеями та бажаннями виконавчих продюсерів студії Дісней, недивлячись на це вона залишилась задоволеною остаточною версією свого проєкту. Тон другого сезону був більш ближчим до оригінальних задумів авторки[61][60][32].

Анімація

Мультсеріал був анімований студіями Rough Draft Studios, Sunmin Image Pictures та Sugarcube Animation[62]. Для створення візуального стилю, авторка надихалась працями Ремедіос Варо, Йона Бауера та Ієроніма Босха, а також російською архітектурою[63]. На момент грудня 2019 року, над шоу працювало 120 чоловік, в тому числі аніматорська група та 50 стажерів в команді пост-продакшену[64]. Спенсер Ван займав посаду керівника створення першого сезону, Кофі Фіагом займала цю саму позицію для другого сезону[65][66].

Рікі Комет, в майбутньому арт-директор шоу, вперше почав працювати над мультсеріалу, ще на етапі створення Даною Террас пілотного епізоду. Террас будучи фанаткою та другом Комета почала співпрацю з них, пояснюючи це так: «Я дуже хотіла працювати з кимось, з ким у мене була хороша атмосфера, з кимось, чий стиль я знаю, хто міг виконати такі дивні речі, які я хотіла зробити». Комет почав працю, оскільки був зацікавлений у концепті мультсеріалу та заявляв, що хотів спробувати показати двоїстість між виміром демонів та людей. Він також хотів мати демонів з нестрашною зовнішністю, оскільки вона мали показувати нормальних людей в шоу[50].

За словами Дани Террас, створення головного образу головної героїні, Лус, було досить непростим, оскільки їй було важко створити образ в якому вона б не виглядала надто старою чи виглядала ніби вона у костюмі[50]. Рікі Комет зрештою створив футболку для Лус як «привітання усім друзям-нердам» і сказав, що було весело створювати демонічні версії звичайних речей[50]. Аніматори при створенні Киплячих островів переробили елементи з реального життя аби показати різницю між Землею та Виміром демонів, наприклад створення фіолетового океану[66].

19 липня 2019 року, Террас оголосила, що Т. Дж. Гілл буде ствоювати музичні номери для шоу[67]. Для другого сезону, посаду композитора зайняв Бред Брік, який раніше працював над створенням композицій для мультсеріалів Таємниці Ґравіті Фолз та Зоряна принцеса проти сил зла[67].

В березні 2020 року, Disney Television Animation була зачинена через епідемію COVID-19, тому команда творців змушена була працювати над мультсеріалом дистанційно у себе вдома[68].

Анонсування

Тизер-трейлер мультсеріалу вперше був показаний під час Annecy International Animation Film Festival, і наступного дня був викладений на Youtube-канал Disney Channel[2][69][70]. Початкова тема пісні був продемонстрована на the San Diego Comic-Con в липні того ж року[71][72]. Тизер-трейлер та завершальні титри був представлені на New York Comic Con 4 жовтня 2019 року[73][74].

Скасування

Перед прем'єрою другого сезону, ЗМІ оголосили про продовження на третій сезон з трьома спецвипусками кожен по 44 хвилини[75]. Кількість поновлених епізодів була значно нижчою порівняно з попередніми двома, а Террас підтвердила, що третій буде заключним сезоном серіалу. На питання про майбутні події в її обліковому записі в соціальній мережі Twitter, вона заявила, що розглядала інші варіанти продовження сюжету шоу[76][77]. Ці плани включали комікси, обмежені серії, які фокусувались би на передісторії Іди, а також інші можливі спін-офи, хоча було заявлено, що три спецвипуски третього сезону були кінцем головної історії, переконуючи фанатів просити Disney більше контенту на основі серіалу[78][79].

У жовтні 2021 року на сесії Reddit AMA, Террас пояснила, що серіал був скорочений не через його рейтинги або пандемію COVID-19, а через те, що керівники The Walt Disney Company вважали, що це не відповідає «бренду Disney». Вона заявила, що це пов'язано з серіалізованим характером та «старшою» аудиторією, а радше з показуванням елементів ЛГБТ+, і сказала, що він не «припускав ніякої недобросовісності» проти керівників студії. Вона також зазначила, що через пандемію скорочувалися бюджети разом з епізодами, додавши, що четвертий сезон їй не дозволяли виступати. Водночас, вона сказала, що вважає, що серіал мав би майбутнє, як би Disney Branded Television керували «інші люди»[80][81]. 10 березня 2023 року вона оголосило, що виробництво на мультсеріал було загорнуто, і що він покинула студію Disney. Останній епізод під назвою «Watching and Dreaming» був випущений 8 квітня 2023 року[82]; того ж дня Террас заявила, що не виключає продовження виробництва серіалу в майбутньому[83].

Демонстрація елементів ЛГБТ+

«Совиний дім» отримав чимало позитивних відгуків за показ кількох ЛГБТ персонажів, зокрема романтична лінія між Лус Носедою та Еміті Блайт[84][85][86][87]. Террас хотіла продемонструвати Лус як бісексуалку, і водночас отримала сильну підтримку від виконавчих керівників студії Дісней[88][89]. Авторка вперше натякнула на романтичні стосунки між Лус та Еміті 7 липня 2020 року, відповідаючи на допис фаната у Twitter зі знімком моменту з шостого епізоду першого сезону, в якому Еміті кладе руки на плечі Лус та дивився їй у вічі. Фанат зауважив, що діям Еміті немає жодного «гетеросексуального пояснення», на що Террас відповіла, що «його точного немає»[90].

2 вересня 2020 року, Дана Террас на у мережі Reddit підтвердила, що Еміті за орієнтацією є лезбійкою, а Лус бісексуалкою[91][92]. Дві персонажки стали другою ЛГБТ+ парою студії Дісней в анімаційних серіалах після Шерифа Блубса та Заступника Дурланда з мультсеріалу Таємниці Гравіті Фолс, які були однозначно показані як пара[93]. В епізоді під назвою «Зрозуміти Вілоу» показано, що одна з головних героїнь, Вілоу Парк, має двох батьків чоловічої статі[94].

Епізод Руїни задзеркалля отримав велику кількість уваги серед глядачів завдяки значному розвитку стосунків між Лус та Еміті в епізоді та його кінцівку, в якій Еміті цілує Лус в щоку[95].

В липні 2021 року в епізоді Реквієм Іди, один з другорядних персонажів серіалу, Рейн Вісперс, став першим небінарним персонажем мульсеріалів Дісней[96][97][98][99]. Актор, що озвучив Рейна, Аві Рок, в реальному житті також є небінарним і трансгендером[100][101]. Актор заявляв, що персонаж заснований на його власному досвіді, він так само має темний колір шкіри як і Рейн та казав, що для нього честь озвучувати персонажа. Епізод також розкрив тему романтичних стосунків Рейна з Ідою. Наступний епізод Стукіт в двері Пугунчика, розкрив те що вони раніше влаштовували побачення, перш ніж Рейн Вісперс пішов працювати у системі ковенів[102]. Епізод також показує момент, де Луз робить пропозицію Еміті і вони обидва стають парою[103][104]. Американська організація з прав ЛГБТ спільноти GLAAD похвалила епізод за «чудовий та підбадьорливий посил»[105].

В березні 2022, під час чатового прямого етеру старша сестра Еді, Ліліт, була показана як аромантистка та асексуалка під час зачитання листа акторкою озвучування, Сісі Джонс. Джейд Кінг від видавництва TheGamer зауважила, що Сісі Джонс сказала, що під час етеру написане в лісті про те що Ліліт немає жодних романтичних вподобань було «фактично каноном»[106].

21 травня 2022 року передостанній епізод під назвою «Хмари на горизонті» продемонстрував сцену поцілунку між Лус та Еміті[107][108]. Вищезгадана Джейд Кінг проаналізувала відносини двох персонажів та похвалила всесвіт мультсеріалу, як такого що дозволяє ЛГБТ-персонажам «пізнавати як кохати одне одного та не бути висміяними», привівши до прикладу схожі підходи в таких мультсеріалах як Стівен Юніверс та Ші-Ра і могутні принцеси[109].

Проморолик, який вийшов 25 вересня 2022 року, показав Лус у новому костюмі зі значком у колір прапору бісексуалів на шапці. В першому епізоді третього сезону під назвою «Завдяки їм» офіційно показав Лус як бісексуалку[110]. Цей епізод також показав одну з подруг Ві з табору, Машу, як небінарну особу: за її робочим столом стояла табличка з надписом «MASHA (they/them)» (укр. Маша (вони/їх), її нігті також пофарбовані у кольори небінарного прапора[111][112]. 8 квітня 2023 року, останній епізод «Дивитися та мріяти» розкрив персонажа батька Короля, «Татка Титана», як гендерквіра, оскільки він звертається до себе як «Король та королева водночас»[113].

У фіналі серіалу, Дана Террас розкрила персонажів Гантера та Вілоу, як представників пансексуальністі та бісексуальності[114][115].

Заборони в інших країнах

Мультсеріал був цілком забороненим у Чехії та Угорщині. Дубляжі двох країн вже були завершеними та планувались до випуску в січні 2021 року, однак Дісней скасував прем'єру та відмовився відповідати на запитання глядачів[116]. Причиною заборони стала наявність ЛГБТ-елементів в серіалі, оскільки Disney Channel в цих країнах також цензурував ЛГБТ-персонажів, однак це стало першим випадком коли був заборонений цілий серіал[116]. У січні 2022 року заборонені чеські та угорські дубляжі були нарешті випущені на західних платформах сервісу Disney+. Зрештою, Disney+ офіційно запрацював в Угорщині та Чехії 14 червня того ж року, офіційно випустивши дубляжі в цих країнах[116][117].

Подальший розвиток

В травні 2022 року був анонсований вихід ранобе за мотивами Совиного дому[118][119]. За словами Дани Террас, ранобе мало розповідати оригінальну історію створену за мотивами вигаданого в мультсеріалі всесвіту Добра відьма Азура[120]. Однак пішніше Террас повідомила, що проєкт був скасований через фінансовані суперечки між видавцем та автором, працюючого над твором[121].

15 квітня 2023 року на запитання про можливе продовження, Террас відповіла, що буде фокусуватися на нових особистих проєктах, однак вона не виключала такої можливісті у майбутньому[83]. Вона повторила ці настрої в листопаді 2024 року та наголосила, що «не бажає будувати всю свою кар'єру на основі ідеї одного шоу»[122].

Сприйняття

Оцінки глядачів

За даними Whip Media, Совиний дім стало восьмим шоу за кількістю переглядів по всіх платформах, базуючись на щотижневому зрості в епізодах під час перегляду певного шоу під час тижня 13 червня 2021 року[123]. За даними стрімінгового агрегатора JustWatch, мультсеріал став шостим телевізійним серіалом за кількістю переглядів на всіх платформах в Сполучених Штатах на тижні з 16 по 20 жовтня 2022 року[124].

Оцінки критиків

«Совиний дім» отримав широке визнання[125]. Перші два сезони мультсеріалу отримали 100 % позитивних відгуків на сайті Rotten Tomatoes[126][127].

Емілі Ешбі з Common Sense Media описала серіал як «захопливе, інклюзивне та візуально інтригуюче шоу, що частково є казкою, частково графічним романом і частково класичним дитячим серіалом з очевидними та вартими уваги соціальними темами». Друзі Лус у фантастичному світі, яких традиційно уявляють злими, демонструють, що не слід судити за зовнішністю. Водночас у серіалі є кілька складних ситуацій, зокрема той факт, що Лус бреше своїй матері, щоб слідувати своєму захопленню[128].

Кевін Джонсон з The A.V. Club критично поставився до серіалу, зробивши висновок, що лише Іда є сповна реалізованою героїнею з драматичною передісторією та рішучим характером. Король суто комічний персонаж, а Лус проявляє нерозсудливість, нетерплячість і відсутність мети, в ході чого створює реальні проблеми довколишнім. Спроби обігрувати фентезійні шаблони не отримують розвитку, а цікаві сюжетні повороти лишаються без наслідків[129].

Микита Тищено на українському сайті Vertigo.com.ua зробив висновок, що «Совиний дім» більше орієнтовано на дорослих, ніж на дітей. У серіалі є багато прикладів боді-горору, чорний гумор і посилання на фільми, яких діти ніколи не бачили. Але стосунки персонажів показано «надзвичайно мило, щиро та природно». Суттєвим недоліком вказувався формат епізодів, кожен з яких сюжетно завершений, а тому «перемагати доводиться навіть тоді, коли ти ще нічого не знаєш і не вмієш»[130].

Номінації та премії

Вік Нагорода Категорія Номінанти Результат Примітки
2020 Autostraddle TV Awards Видатний анімаційний серіал Совиний дім Номінація [131]
2021 GLAAD Media Awards Видатна дитячо-сімейна телепрограма Совиний дім Номінація [132]
Премія Енні Найкращий дизайн персонажів Маріна Гарднер за серію Young Blood, Old Souls Номінація [133]
Премія Пібоді Дитячо-юнацька телепрограма Совиний дім Перемога [134]
Денна премія Еммі Видатна назва для денної анімаційної телепередачі Совиний дім Номінація [135]
Imagen Awards Найкраща акторка озвучування — телебачення Сара-Ніколь Роблс Номінація [136]
Autostraddle TV Awards Видатний анімаційний серіал Совиний дім Номінація [137]
2022 GLAAD Media Awards Видатний дитячо-сімейна телепрограма Совиний дім Номінація [138]
BMI Film & TV Awards Премія BMI Кабельне телебачення Т. Дж. Гілл Перемога [139]
Autostraddle TV Awards Видатний ЛГБТК+ Режисер/Сценарист/Шоуранер Дана Террас Номінація [140]
Видатний анімаціний телесеріал Совиний дім Перемога
Imagen Awards Найкраща акторка озвучування — телебачення Сара-Ніколь Роблс Номінація [141]
Найкраща молодіжна телепрограма Совиний дім Номінація
2023 Премія Енні Найкраща медіа King's Tide Номінація [142]
GLAAD Media Awards Видатна дитячо-сімейна телепрограма — анімація Совиний дім Номінація [132]
2024 Autostraddle TV Awards Видатний анімаційний серіал Совиний дім Номінація [143]

Примітки

  1. ↑ The Owl House | Disney Channel Press. DisneyABC Press. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019. [Архівовано 2019-03-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б Watch 'The Owl House' first-look trailer. Los Angeles Times. 11 червня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  3. ↑ Disney Channel (4 жовтня 2019). New York Comic-Con Sneak Peek! | The Owl House | Disney Channel. YouTube.
  4. ↑ Nordyke, Kimberly (21 листопада 2019). Disney Channel's 'The Owl House' Gets Season 2 Order Ahead of Series Premiere (Exclusive). The Hollywood Reporter. Процитовано 21 листопада 2019.
  5. ↑ Petski, Denise (17 травня 2021). ‘The Owl House’ Renewed For Season 3 By Disney Channel Ahead Of Season 2 Premiere. Deadline (амер.). Процитовано 16 квітня 2025.
  6. ↑ Levine, Daniel S. (18 травня 2021). Hit Disney Channel Show Ending After Season 3. PopCulture.com (амер.). Процитовано 13 квітня 2025.
  7. ↑ Coburn, Bosook; Lorenz, Amelia; Gabrielle, Tati (15 жовтня 2022), Thanks to Them, The Owl House, процитовано 13 квітня 2025
  8. ↑ Humphrey, Julia (14 вересня 2022). 'The Owl House' Season 3 Sets Spooky Season Release Date. Collider (англ.). Процитовано 22 квітня 2025.
  9. ↑ Dominguez, Noah (12 жовтня 2022). The Owl House Returns to the Human Realm in First Season 3 Special Promo. CBR (англ.). Процитовано 22 квітня 2025.
  10. ↑ Lorenz, Amelia; Underwood, Bridget; Hirsch, Alex (21 січня 2023), For the Future, The Owl House, процитовано 13 квітня 2025
  11. ↑ Coburn, Bosook; Underwood, Bridget; Bhan, Richard (8 квітня 2023), Watching and Dreaming, The Owl House, процитовано 13 квітня 2025
  12. ↑ The Owl House Exclusive: Premiere Date Revealed for First 44-Minute Finale Special. TVGuide.com (англ.). Процитовано 27 січня 2024.
  13. ↑ Murphy, Eryn (1 червня 2023). Why The Owl House Was Canceled After Season 3. ScreenRant (англ.). Процитовано 11 лютого 2024.
  14. ↑ Zogbi, Emily (5 жовтня 2021). Owl House Was Canceled Due To Exec Deciding It Didn't Fit the Disney Brand. CBR (англ.). Процитовано 7 березня 2025.
  15. ↑ Smith, Sarah (6 жовтня 2021). Disney Canceled Owl House Because It Didn't Fit The Brand Says Creator. ScreenRant (англ.). Процитовано 13 квітня 2025.
  16. ↑ Kirichanskaya, Michele (11 травня 2023). Looking Back on The Owl House. Reactor (амер.). Процитовано 22 квітня 2025.
  17. ↑ EDT, Kelly Martinez Thursday 6/13/2024 at 4:00PM (13 червня 2024). The Owl House Changed the Game for Disney’s LGBTQ+ Representation. primetimer.com (англ.). Процитовано 22 квітня 2025.
  18. ↑ "Совиний Дім" від Disney став перший проєктом компанії з бісексуальним головним героєм"Совиний Дім" від Disney став перший проєктом компанії з бісексуальним головним героєм. Межа. Новини України. 16 серпня 2020. Процитовано 2 квітня 2025.
  19. ↑ а б For its creator, 'The Owl House' on Disney is the best revenge - Los Angeles Times. web.archive.org. 1 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 7 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  20. ↑ Date set for penultimate episode of CT-inspired 'The Owl House'. web.archive.org. 29 грудня 2022. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  21. ↑ а б в Disney Channel Sets Two New Toon Series, Renews ‘Star Vs. The Forces Of Evil’ – Deadline. web.archive.org. 24 липня 2020. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  22. ↑ Owl House Spoiler Recap: Edge of the World — The Geeky Waffle. web.archive.org. 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 19 квітня 2025. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 43 (довідка)Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  23. ↑ ‘The Owl House’ Review: Season 2 Episode 7 “Eda’s Requiem” - TV Source Magazine. web.archive.org. 29 листопада 2023. Архів оригіналу за 29 листопада 2023. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  24. ↑ The Owl House Season 3 Release Date: Renewed or Cancelled?. web.archive.org. 31 серпня 2021. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 19 квітня 2025.
  25. ↑ 'The Owl House' Season Finale Review: Season 2 Episode 21 "King's Tide" - TV Source Magazine. web.archive.org. 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  26. ↑ Disney Channel Announces THE OWL HOUSE Finale Specials. web.archive.org. 22 вересня 2022. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  27. ↑ The Owl House – Season 3 Episode 3 Recap, Review & Ending Explained. web.archive.org. 12 травня 2023. Архів оригіналу за 12 травня 2023. Процитовано 19 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  28. ↑ Fincher, Annalyssa (6 червня 2023). The Fate Of Every Major Character After The Owl House, Season 3. CBR (англ.). Процитовано 22 квітня 2025.
  29. ↑ а б в г д е Owl House: S1 Fact Sheet. web.archive.org. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 7 квітня 2025.
  30. ↑ а б Disney Owl House Creator on the Inspiration for Its Heroine. web.archive.org. 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  31. ↑ Things Only Adults Notice In The Owl House. web.archive.org. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  32. ↑ а б The Owl House: 10 Things Season 2 Has Already Delivered | CBR. web.archive.org. 1 липня 2021. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  33. ↑ The Truth About King Comes Out in This Week's Episode of "The Owl House" - LaughingPlace.com. web.archive.org. 17 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  34. ↑ Owl House Season 2 Cast & Character Guide: What The Voice Actors Look Like. web.archive.org. 28 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  35. ↑ The Best Moments From The Owl House Season 1. web.archive.org. 17 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  36. ↑ Bishop, Rollin (17 травня 2021). Disney Renews The Owl House for Season 3, Reveals Premiere Date for Season 2. ComicBook.com (амер.). Процитовано 31 березня 2025.
  37. ↑ Philip Wittebane. Behind The Voice Actors (амер.). Процитовано 31 березня 2025.
  38. ↑ The Owl House's Collector Is Already The Perfect Villain. web.archive.org. 18 червня 2022. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  39. ↑ 'The Owl House' Series Finale Review: Season 3 Episode 3 "Watching and Dreaming" - TV Source Magazine. web.archive.org. 30 травня 2023. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 18 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  40. ↑ 'The Owl House' Review: Season 2 Episode 15 "Them's The Breaks, Kid" - TV Source Magazine. web.archive.org. 4 березня 2024. Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  41. ↑ Eda Shares Her Relationship With Raine Whispers in Latest Episode of "The Owl House" - LaughingPlace.com. web.archive.org. 30 червня 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 18 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  42. ↑ Eda Reconnects With An Old Friend in the Latest Episode of "The Owl House" -. web.archive.org. 23 лютого 2024. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 31 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  43. ↑ Odalia Blight. Behind The Voice Actors (амер.). Процитовано 7 квітня 2025.
  44. ↑ Alador Blight. Behind The Voice Actors (амер.). Процитовано 15 квітня 2025.
  45. ↑ Emira Blight. Behind The Voice Actors (амер.). Процитовано 15 квітня 2025.
  46. ↑ Edric Blight. Behind The Voice Actors (амер.). Процитовано 15 квітня 2025.
  47. ↑ Совиний Дім. kinobaza.com.ua (укр.). 16 лютого 2024. Процитовано 12 квітня 2025.
  48. ↑ The Owl House (TV Series 2020–2023) - Release info - IMDb (амер.). Процитовано 25 квітня 2025 — через www.imdb.com.
  49. ↑ Trumbore, Dave (10 січня 2020). Owl House Creator Dana Terrace and Art Director Ricky Cometa Interview. Collider (англ.). Процитовано 3 квітня 2025.
  50. ↑ а б в г д е Owl House Creator Dana Terrace and Art Director Ricky Cometa Interview. web.archive.org. 28 серпня 2021. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 7 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  51. ↑ а б в school, Steven Asarch is a tech reporter for Newsweek currently based in New York City In high; in 2014, he started stand-up comedy but quickly learned he wasn’t very funny After graduating from Baruch College with a degree in Journalism; YouTubers, he moved over to the world of games journalism He soon found a niche discussing the; streamers; podcast, the worlds around them He’s appeared on NPR’s Press Play; Esports, Spoken on Panels About (8 січня 2020). The Owl House Creators Talk Bringing Creepy Back to Disney. Newsweek (англ.). Процитовано 3 квітня 2025.
  52. ↑ а б в critic, Jackson MurphyJackson Murphy is a movie; Lights-Camera-Jackson.com, entertainment columnist He is the creator of the website; Television, Has Made Numerous Appearances on; radio. (6 січня 2020). INTERVIEW: Creator Dana Terrace on Disney’s “The Owl House”. Animation Scoop (амер.). Процитовано 3 квітня 2025.
  53. ↑ а б в г Nolan, Liam (9 січня 2020). The Owl House's Creator, Art Director Explain How They Crafted the New Show. CBR (англ.). Процитовано 3 квітня 2025.
  54. ↑ Disney's 'The Owl House' creator, a CT native, talks final season, local ties.
  55. ↑ SVA Alumnus Dana Terrace Talks About Showrunning Disney’s ‘The Owl House’ - SVA. web.archive.org. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 7 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  56. ↑ Hughes, Brendan (12 червня 2019). Disney's Next Breakout Series The Owl House Trailer Drops | Fine Toon. LRMonline (амер.). Процитовано 3 квітня 2025.
  57. ↑ https://x.com/DanaTerrace/status/1583539873960468480 I think it's important to note that Owl House would NOT be what it is if made at another studio. I was pitching this in 2016, I was a first time showrunner, most studios were looking for 11-min comedies and DTV was the only place that allowed me to have 22-minute episodes. (1/4)
  58. ↑ SVA Alumnus Dana Terrace Talks About Showrunning Disney’s ‘The Owl House’ | School of Visual Arts | SVA NYC. School of Visual Arts | SVA | New York City (англ.). Процитовано 3 квітня 2025.
  59. ↑ а б в г INTERVIEW: Creator Dana Terrace on Disney’s “The Owl House” – Animation Scoop. web.archive.org. 9 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 7 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  60. ↑ а б The Owl House Creators Talk Bringing Creepy Back to Disney With a Dash of Bosch. web.archive.org. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 16 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  61. ↑ The Owl House Animation Test Shows How Far The Series Has Come. web.archive.org. 2 березня 2023. Архів оригіналу за 2 березня 2023. Процитовано 16 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  62. ↑ How Disney's CT-inspired 'The Owl House' is drawn, animated. web.archive.org. 8 листопада 2022. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 24 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  63. ↑ Infestation: Annecy Animation Festival 2019: The Owl House - One of Us. web.archive.org. 28 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 24 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  64. ↑ Zahed, Ramin (24 грудня 2019). Disney Channel’s ‘The Owl House’: It’s a Hoot!. Animation Magazine (амер.). Процитовано 24 квітня 2025.
  65. ↑ 'The Owl House' Has Disney's First Bisexual Lead Character - Variety. web.archive.org. 17 серпня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  66. ↑ а б "The Owl House" Showcases Diverse Stories and LGBTQ Rep!. web.archive.org. 9 липня 2022. Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 24 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  67. ↑ а б We Watch It For The Music | The Owl House – Impact 89FM | WDBM-FM. web.archive.org. 3 червня 2023. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 24 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  68. ↑ Patten, Nellie Andreeva,Dominic (24 березня 2020). Animation Production Is Still Going, Sometimes Slower, Amid Coronavirus Crisis. Deadline (амер.). Процитовано 24 квітня 2025.
  69. ↑ Infestation: Annecy Animation Festival 2019: The Owl House - One of Us. web.archive.org. 28 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  70. ↑ Watch ‘The Owl House’ first-look trailer - Los Angeles Times. web.archive.org. 11 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  71. ↑ The Owl House's Opening Credits Will Give You Nostalgia For Gravity Falls. web.archive.org. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  72. ↑ Disney's The Owl House Exclusive Opening Titles Video Will Get Gravity Falls Fans Pumped | Cinemablend. web.archive.org. 17 грудня 2022. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  73. ↑ Sneak Peek at Disney Channel's "The Owl House" Revealed at New York Comic-Con - LaughingPlace.com. web.archive.org. 23 травня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  74. ↑ NYCC: Disney TV Animation Spotlights ‘Owl House,’ Showrunners | Animation Magazine. web.archive.org. 4 грудня 2022. Архів оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 25 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  75. ↑ ‘The Owl House’ Renewed For Season 3 By Disney Channel – Deadline. web.archive.org. 17 травня 2021. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  76. ↑ Hit Disney Channel Show Ending After Season 3. web.archive.org. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  77. ↑ The Owl House Season 3 Won't Be Extended and Everyone's Sad. web.archive.org. 13 липня 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  78. ↑ The Owl House Isn't Getting A Full Third Season And That Sucks. web.archive.org. 18 липня 2021. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  79. ↑ 'Owl House' Fans Rally to Save Disney Series After Creator Says 'It’s Too Late' For an Extended Season 3. web.archive.org. 18 липня 2021. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  80. ↑ Owl House Was Canceled Due To Exec Deciding It Didn't Fit the Disney Brand. web.archive.org. 5 жовтня 2021. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  81. ↑ Disney Canceled Owl House Because It Didn't Fit The Brand Says Creator. web.archive.org. 6 жовтня 2021. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  82. ↑ 'The Owl House' Sets Season 3 Finale Release Date. web.archive.org. 12 квітня 2023. Архів оригіналу за 12 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  83. ↑ а б The Owl House Creator Addresses Sequel Rumors. web.archive.org. 17 квітня 2023. Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  84. ↑ Adams, Tim (9 серпня 2020). The Owl House: Disney Animated Series' LGBTQ+ Relationship is No Longer Subtext. CBR (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  85. ↑ Staff, Los Angeles Times (10 серпня 2020). The five TV shows you should be watching this week. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 1 квітня 2025.
  86. ↑ Jones, Rendy (14 жовтня 2022). ‘The Owl House’ Made Queer History, and Changed Disney Forever. Them (амер.). Процитовано 14 квітня 2025.
  87. ↑ 'The Owl House' and 4 more TV shows you should be watching - Los Angeles Times. web.archive.org. 17 липня 2023. Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 21 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  88. ↑ Quién es la primera protagonista bisexual de una se... | Página12. web.archive.org. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 16 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  89. ↑ Disney sorprende con una serie de animación con una protagonista bisexual. web.archive.org. 16 червня 2021. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 16 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  90. ↑ Disney Might Have Their First LGBTQ+ Lead Character in 'The Owl House' (англ.). 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2025.
  91. ↑ Member, Jenny Desborough Newsweek Is A. Trust Project (17 серпня 2021). Pansexual Meaning As Mae Whitman Opens Up on Sexuality. Newsweek (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  92. ↑ Pansexual meaning as Mae Whitman opens up on sexuality. Newsweek (англ.). 17 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 травня 2025.
  93. ↑ Shafer, Ellise (15 серпня 2020). ‘The Owl House’ Makes History With Disney’s First Bisexual Lead Character. Variety (амер.). Процитовано 2 квітня 2025.
  94. ↑ Why The Owl House Season 2 Is The Next Step For LGBTQ+ Animation. web.archive.org. 20 грудня 2022. Архів оригіналу за 20 грудня 2022. Процитовано 17 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  95. ↑ 'The Owl House's Luz & Amity Just Had Their Gayest Episode Yet. www.out.com (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  96. ↑ Disney introduces first non-binary character ever. The Independent (англ.). 25 липня 2021. Процитовано 2 квітня 2025.
  97. ↑ У дитячому мультсеріалі Disney вперше з'явився небінарний персонаж. konkurent.ua (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  98. ↑ Disney introduces first non-binary character in TV series The Owl House. Digital Spy (брит.). 25 липня 2021. Процитовано 2 квітня 2025.
  99. ↑ Martinez, Kiko (29 липня 2021). Meet First Non-Binary Character on Disney's Barrier-Breaking 'The Owl House'. Remezcla (амер.). Процитовано 2 квітня 2025.
  100. ↑ Морі, Євгеній (26 липня 2021). У дитячому мультсеріалі Disney вперше з'явився небінарний персонаж. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  101. ↑ 'The Owl House' Is Introducing a New Nonbinary Character to the Show. www.out.com (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  102. ↑ Weekes, Princess (2 серпня 2021). Why Is The Owl House So Far Ahead of the Rest of Disney in Queer Representation?. The Mary Sue. Процитовано 2 квітня 2025.
  103. ↑ King, Jade (3 серпня 2021). The Owl House's Luz Noceda And Amity Blight Are Girlfriends Now And I'm So Happy. TheGamer (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  104. ↑ The Owl House's Luz Noceda And Amity Blight Are Girlfriends Now And I'm So Happy. web.archive.org. 3 серпня 2021. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  105. ↑ Fan-Favorite Disney Characters Are Girlfriends, Internet Erupts With Excitement - Inside the Magic. web.archive.org. 10 червня 2024. Архів оригіналу за 10 червня 2024. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  106. ↑ King, Jade (18 березня 2022). Lilith Clawthorne’s Potential Asexuality Is Perfect For Her Character. TheGamer (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  107. ↑ Fox, Joshua (25 травня 2022). Why The Owl House Season 2 Is The Next Step For LGBTQ+ Animation. ScreenRant (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  108. ↑ ‘The Owl House’ Debuts Gay Kiss on Disney Ahead of Series Finale. web.archive.org. 15 червня 2022. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  109. ↑ The Owl House Is Right To Exist In A World Without Homophobia. web.archive.org. 10 серпня 2021. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  110. ↑ King, Jade (7 жовтня 2022). The Owl House New York Comic Con Panel Was A Bittersweet Return For A Beloved Show. TheGamer (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  111. ↑ King, Jade (14 жовтня 2022). The Owl House: Thanks To Them Review - This Mama Wasn’t Ready For Trauma. TheGamer (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  112. ↑ Hogan, Heather (17 жовтня 2022). "The Owl House" Begins its End By Gaying Up Disney Beyond Recognition. Autostraddle (амер.). Процитовано 1 квітня 2025.
  113. ↑ Hogan, Heather (10 квітня 2023). "The Owl House" Ends With a Gloriously Gay Sendoff. Autostraddle (амер.). Процитовано 2 квітня 2025.
  114. ↑ King, Jade (2 травня 2023). The Owl House - Everything We Learned From The Final Post Hoot. TheGamer (англ.). Процитовано 1 квітня 2025.
  115. ↑ The Owl House - Everything We Learned From The Final Post Hoot. web.archive.org. 3 червня 2023. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  116. ↑ а б в The Owl House (TV Series 2020–2023) - Trivia - IMDb (амер.). Процитовано 14 квітня 2025 — через www.imdb.com.
  117. ↑ Elindult Magyarországon is a Disney+ – mutatjuk a teljes kínálatot. Mentrum. 18 квітня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  118. ↑ Hein, Michael (18 липня 2021). Canceled Disney Show's World Expanding With New Book. PopCulture.com (амер.). Процитовано 18 квітня 2025.
  119. ↑ Canceled Disney Show's World Expanding With New Book. web.archive.org. 18 липня 2021. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 20 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  120. ↑ Dana Terrace on Twitter: "not that either… ". web.archive.org. 9 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 20 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  121. ↑ Dana Terrace on Twitter: "(Steps out of twitter break BIG SIGH) Actually, the publisher refused to pay a decent amount for the work. Basically asking ppl to write a whole damn book for pennies. Every writer chose to walk away and I can't blame em. (back to twitter break)… https://t.co/bXoHlp3TsM". web.archive.org. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2025. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  122. ↑ The Owl House Creator Debunks Sequel, Spinoff Rumors (& Doesn't Want to Return at All). web.archive.org. 11 листопада 2024. Архів оригіналу за 11 листопада 2024. Процитовано 20 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  123. ↑ Disney+'s 'Loki' Top Rising Show, Netflix's 'Lupin' Top Binge on TV Time Charts - Media Play News. web.archive.org. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  124. ↑ JustWatch: 'Halloween Ends' Easily Tops Weekly Streamed Movies Through Oct. 16 - Media Play News. web.archive.org. 1 грудня 2022. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 13 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  125. ↑ Слідами «Аватара» і «Ґравіті Фоллз»: чому «Совиний дім» вартий вашої уваги. Vertigo.com.ua (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 1 квітня 2025.
  126. ↑ The Owl House - Rotten Tomatoes. web.archive.org. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 12 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  127. ↑ The Owl House - Rotten Tomatoes. web.archive.org. 6 липня 2022. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 12 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  128. ↑ The Owl House TV Review | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Процитовано 27 січня 2024.
  129. ↑ The Owl House still doesn’t have a handle on its central trio. The A.V. Club (англ.). 12 липня 2020. Процитовано 27 січня 2024.
  130. ↑ Слідами «Аватара» і «Ґравіті Фоллз»: чому «Совиний дім» вартий вашої уваги. Vertigo.com.ua (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 11 лютого 2024.
  131. ↑ Riese (18 вересня 2020). Announcing the Winners of the Third Annual Autostraddle TV Awards!. Autostraddle (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  132. ↑ а б The Nominees for the 32nd Annual GLAAD Media Awards | GLAAD. glaad.org (амер.). 28 січня 2021. Процитовано 7 березня 2025.
  133. ↑ Pedersen, Erik (3 березня 2021). Annie Awards Nominations: ‘Soul’ & ‘Wolfwalkers’ Lead Field For Animation Prizes. Deadline (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  134. ↑ Nakamura, Reid (4 травня 2021). 'Ted Lasso,' 'Crip Camp,' 'I May Destroy You' Among 2021 Peabody Award Nominees. TheWrap (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  135. ↑ Nordyke, Sharareh Drury,Lexy Perez,Kimberly (18 липня 2021). Daytime Emmys: Zac Efron, ‘Jeopardy!: The Greatest of All Time’ Among Winners. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  136. ↑ Foundation, Imagen (2 серпня 2021). 36th Annual Imagen Awards Nominations Announced. Imagen Foundation (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  137. ↑ Phillips, Carmen (13 вересня 2021). Vote Now In Autostraddle’s 4th Annual TV Awards. Autostraddle (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  138. ↑ Tapp, Tom (19 січня 2022). GLAAD Media Awards Nominations: HBO/HBO Max Leads With 19; Netflix Close Behind. Deadline (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  139. ↑ 2022 BMI Film, TV & Visual Media Awards. BMI.com. Процитовано 7 березня 2025.
  140. ↑ Team, The TV (7 вересня 2022). Presenting the Winners of the 2022 Autostraddle TV Awards!. Autostraddle (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  141. ↑ Nordyke, Kimberly (3 жовтня 2022). Imagen Awards: ’Encanto,’ ‘Love, Victor’ Top Winners List. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  142. ↑ Pedersen, Erik (17 січня 2023). Annie Awards Nominations: ‘Guillermo del Toro’s Pinocchio’ & ‘Marcel The Shell’ Lead Field. Deadline (амер.). Процитовано 7 березня 2025.
  143. ↑ Team, The TV (3 січня 2024). Vote Now in the 6th Annual Autostraddle TV Awards!. Autostraddle (амер.). Процитовано 7 березня 2025.

Посилання


телесеріали США Це незавершена стаття про американський телесеріал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).