YaChudo

Алекс Лотер

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Алекс Лотер
Народився4 травня 1995[1] (31 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вінчестер, Гемпшир
Громадянствобританець, ірландець
Діяльністьактор
Alma materChurcher's Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2011 — тепер. час
Брати / сестриCameron Lawtherd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm3867299
CMNS: Алекс Лотер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Алекс Лотер (англ. Alex Lawther) (нар. 4 травня 1995) — англійський актор, найбільше відомий завдяки ролі молодого Алана Тюрінга у фільмі Гра в імітацію (2014), за яку він отримав Премію кола критиків Лондона як Найкращий молодий британський актор року. Також він зіграв головну роль в епізоді «Заціпся і танцюй» науково-фантастичного телесеріалу-антології Чорне дзеркало та головну роль у телесеріалі Кінець ї***ого світу.

Біографія

Лотер народився у Вінчестері, Гемпшир, та виріс у Пітерсфілді[2]. Він має англійське та ірландське походження, має подвійне британське та ірландське громадянство через свого батька з Північної Ірландії і був найменшим із трьох дітей у сім'ї.[3] Бажання стати актором з'явилося у нього в дитинстві, коли він змушений був вигадувати власні ігри, аби розважити себе.[4] Його батьки працюють у сфері юриспруденції, брат Кемерон — кінопродюсер, а сестра Еллі працює на державній службі.[5]

У 2009 році Лотер написав та поставив власну п'єсу в рамках участі у драматургічному гуртку в Черчерському коледжі.[6][7] У школі Лотер зіграв роль Щура у п'єсі Вітер у верболозі.[8] У старшій школі він не вивчав драматургію. До свого професійного акторського дебюту він вивчав історію у Кінгс-коледжі.

Кар'єра

Професійний дебют Лотера відбувся у 16 років, коли він виконав роль Джона Блекмора у п'єсі Девіда Гера Саут-Даунс. Перша участь у кіно для Лотера випала на оскароносну стрічку Гра в імітацію (2014).[9][10][11] За роль у цьому фільмі він отримав Премію Кола критиків Лондона як Найкращий молодий британський актор року.[12] У 2015 році він виконав роль другого плану у популярному фільмі про дорослішання X+Y. У 2016 Лотер вперше отримав головну роль — роль Еліота у фільмі Відправлення режисера Ендрю Стеґґлза, де разом з ним грала Джульєтта Стівенсон.

Також у 2016 році Лотер виконав роль Кенні— головного героя епізоду «Заціпся і танцюй» британського науково-фантастичного телесеріалу-антології Чорне дзеркало.[13] Критики розійшлися в оцінках епізоду, проте високо оцінили гру Лотера. У 2017 році він зіграв протагоніста у серіалі Кінець ї***ого світу, ця роль також принесла йому визнання критиків.

12 серпня 2025 року на FX на Hulu відбувся вихід серіалу Чужий: Земля, в якому Алекс зіграв роль Джо Герміта, бойового медика корпорації Prodigy, брата головної героїні серіалу Венді (Сідні Чендлер)

Визнання

Після перегляду дебюту шістнадцятирічного Лоутера у Вест-Енді в Саут-Даунс, його акторські здібності високо оцінила Дама Меггі Сміт, яка сказала йому, що «більшість із нас витратила усе своє життя, намагаючись зробити те, чого досяг ти»[14]. За цей самий виступ він був номінований на премію WhatsOnStage як «Найкращий новачок» і названий одним із «25 найкращих лондонських акторів до 25 років» за версією Івнінг стандарт. Також Лотера порівнюють із актором Беном Вішоу, якого сам Лотер називає своїм кумиром[15].

Особисте життя

Лотер часто плаває на каяках у містечку Кемден-Лок у вільний час.[16] Намагається витрачати більшість своїх грошей на книжки, театр та кіно.

Лоутер перестав користуватися соціальними мережами, оскільки почав брати на себе більш гучні ролі і вважає себе "технофобом".[17] Він називає себе політично лівим і загалом намагається уникати обговорення свого приватного життя, коли це можливо.[17] Він вважає, що його найбільшими натхненниками як актора були Бен Вішоу, Саллі Хокінс та Ендрю Скотт.

Лоутер з юних років був франкофілом і шанувальником французького кінематографа. Він вільно розмовляє французькою мовою і ділить свій час між Парижем і Лондоном.[18][19]

Фільмографія

Кіно

Рік Фільм Роль Примітки
2013 Бенджамін Бріттен: Мир і Конфлікт Бенджамін Бріттен Документальна драма[20]
2014 Гра в Імітацію Молодий Алан Тюрінг
 Премія Кола критиків Лондона — Найкращий молодий британський актор року[21]

Номінація Лондонського кінофестивалю — Найкращий британський новачок[22]

2014 X+Y Айзек Купер
2016 Відправлення Еліот[23]
2017 Шоу виродків Біллі Блум
2017 Прощавай, Крістофер Робін Старий Крістофер Робін
2018 Історії примар Саймон Ріфкінд
2019 Перекладачі Алекс Ґудман
2021 Французький вісник Морізо
2021 Остання дуель Карл VI Божевільний
2021 Вуховертка Лоуренс
2025 Друге Життя Елайджа

Телебачення

Рік Телесеріал Роль Примітки
2014 Шпиталь Голбі Сіті Фред Бамбер 1 епізод[24]
2016 Чорне дзеркало Кенні Епізод: «Заціпся і танцюй»
2017 Різанина Волонтер: Джозеф художньо-документальний
2017—2019 Кінець ї***ого світу Джеймс головна роль; 16 епізодів
2017 Говардз Енд Тіббі Мінісеріал
2021—2022 Совиний Дім Філіп Віттебане озвучення; 4 епізоди
2022 Андор Каріс Немік 4 епізоди
2025— Чужий: Земля Джо Герміт 9 епізодів
2025 Леонард та голодний Пол Леонард 6 епізодів
TBA Альтруїсти Сем Трабакко

Театр

Рік Назва Роль Театр
2011 Саут-Даунс Джон Блекмор Театр Чічестерського фестивалю[25]
2012 Саут-Даунс Джон Блекмор Театр Гарольда Пінтера[26]
2013 Лінії розлому Раян Театр Гемпстеда[27]
2014 Скляна вечеря Джеймі Театр Гемпстеда[28]
2015 Crushed Shells and Mud Дерек Театр Саутворк[29]
2017 Джунглі N/A Янг Вік[30]

Радіо

Рік Назва Роль Примітки
2013 Саут-Даунс Джон Блекмор
2014 Як правильно прощатися Тобі[31]
2014 Веди мене, Амадею Чарлі[32] BBC Radio 4
2015 Зниження і падіння[33] Пітер

Примітки

  1. ↑ https://port.hu/jump/person-504618
  2. ↑ Nathanson, Portrait, Rupert Peace Interview, Hannah (24 жовтня 2014). London's top 25 under-25s: they're young and successful - deal with it. The Standard (англ.). Процитовано 17 вересня 2025.
  3. ↑ 25 Under 25s to Look Out For. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  4. ↑ Bellotti, Alex. Teenage prodigy Alex Lawther following footsteps of Ben Whishaw and Benedict Cumberbatch. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 листопада 2016. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Actor Profile. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  6. ↑ Bordon Post. Процитовано 4 листопада 2016.[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. ↑ Old Churcherian Alex Lawther has continued to enjoy a successful and varied acting career since leaving Churcher’s. Churcher's College. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 січня 2018. [Архівовано 2015-01-19 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Parkes, Tom (16 лютого 2015). New star in the game. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 4 листопада 2016.
  9. ↑ Bellotti, Alex. Teenage prodigy Alex Lawther following footsteps of Ben Whishaw and Benedict Cumberbatch. Ham & High. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 грудня 2014. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Zakarin, Jordan. Meet the Actor Who Plays a Young Benedict Cumberbatch in 'The Imitation Game'. Yahoo. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
  11. ↑ Barnard, Linda. Alex Lawther’s performance as teen Turing gave director goosebumps. The Star. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
  12. ↑ ‘Boyhood’ Wins at U.K. Critics’ Awards as U.S. Talent Triumphs. Variety. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2018.
  13. ↑ The Stories For ‘Black Mirror’ Season 3 Have Been Revealed (Spoiler-Free). The Verge (амер.). 9 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  14. ↑ Bellotti, Alex. Teenage prodigy Alex Lawther following footsteps of Ben Whishaw and Benedict Cumberbatch. Hampstead Highgate Express (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2025.
  15. ↑ Alex Lawther Tickets - Tour Dates & Artist Information - ATG Tickets. www.atgtickets.com (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 17 вересня 2025.
  16. ↑ Alex Lawther Tickets - Tour Dates & Artist Information - ATG Tickets. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 4 листопада 2016.
  17. ↑ а б Flood, Alex (6 квітня 2018). Alex Lawther on new movie 'Ghost Stories', loving Blur and 'The End Of The F***ing World' Season 2. NME (брит.). Процитовано 17 вересня 2025.
  18. ↑ Staff, Wonderland (2 січня 2020). The End of the F***ing World star Alex Lawther in the winter issue. Wonderland (брит.). Процитовано 17 вересня 2025.
  19. ↑ Greenstreet, Rosanna (6 вересня 2025). Alex Lawther: ‘The worst thing someone said to me? I laugh like Jimmy Carr’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 вересня 2025.
  20. ↑ Alex Lawther: Actor. The Stage. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  21. ↑ Alex Lawther: Actor. The Critics Circle. Архів оригіналу за 18 лютого 2015.
  22. ↑ Alex Lawther: Actor. British Film Institute. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 5 грудня 2019.
  23. ↑ Alex Lawther: Actor. Peccadillo Pictures. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  24. ↑ Holby City. BBC. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 8 січня 2018.
  25. ↑ South Downs/The Browning Version, Minerva Theatre, Chichester, review. The Telegraph. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  26. ↑ South Downs/ The Browning Version, Harold Pinter Theatre - review. London Evening Standard. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  27. ↑ Fault Lines Cast and Crew. Hampstead Theatre. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  28. ↑ The Glass Supper, Hampstead Downstairs - theatre review. London Evening Standard. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  29. ↑ Crushed Shells and Mud Official site. Southwark Playhouse. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  30. ↑ Джунглі [Архівовано 19 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті театру Янг Вік
  31. ↑ Afternoon Drama on BBC R4. BBC Radio 4. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 8 січня 2018.
  32. ↑ Rock Me Amadeus. BBC Radio 4. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 8 січня 2018.
  33. ↑ Afternoon Drama. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).