Сміливість

Сміливість — є протилежністю сором'язливості. Бути сміливим означає мати готовність діяти, незважаючи на ризики^[1].

Наприклад, у контексті соціальної взаємодії, смілива людина може бути готовою ризикувати осоромленням або відмовою в соціальних ситуаціях, а також порушувати правила етикету чи ввічливості. Надмірно смілива людина може зухвало просити гроші або наполегливо тиснути на когось із вимогою виконати прохання.

Слово сміливий також може вживатися як синонім до зухвалий; наприклад, дитину можуть покарати за те, що вона була «зухвалою», виявляючи неповагу до дорослого або погано поводячись.

Сміливість як філософська чеснота високо цінувалася в давніх греків^[2].

Сміливість можна протиставити мужності оскільки остання передбачає наявність страху, але його подолання.

У поведінковій екології, континуум «сором'язливість⟷сміливість» вивчається як такий, що притаманний людям і деяким іншим видам. Сором’язливість і сміливість відображають «схильність до ризику». Сміливі особини зазвичай стають домінантними, що свідчить про наявність кореляції між сміливістю та соціальним домінуванням^[3].

Під сміливістю розуміють психологічну установку та поведінкову, рішучість у вчинках, самовпевненість й здатність людини долати почуття страху та розгубленості. Сміливість — це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров'я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності. Тобто, сміливість пов'язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ризик задля визначеної мети.

Сміливість часто плутають з хоробрістю та мужністю. Але це дещо різні речі. Сміливість походить від розуміння, яке, у свою чергу, бере початок в розумі мудрості. Хоробрість же є зовнішнім проявом сміливості. Водночас, мужність — складна якість, яка поєднує сміливість, наполегливість, стриманість, впевненість у собі, вона допомагає людині йти до мети, не зважаючи на втрати й страждання.

Наприклад, якщо у людини є сміливість щоби прийняти виклик, це означає, що її розум зрозумів ситуацію й ухвалив рішення. І лише після цього вона потребуватиме хоробрість, щоб провести це рішення в життя. Хоробрість без сміливості триває не довго. Без сміливості, що вимагає глибоке розуміння виклику, хоробрість сліпа та нерозумна.

Антоніми: боязкість, нерішучість, несміливість, острах, соромливість, сором'язливість.

• Асертивність — вміння чітко висловлювати свої потреби, почуття та думки, відстоювати свої права, поважаючи при цьому права інших та не проявляючи агресив
• Будь сміливим, як Україна — комунікаційна кампанія
• Безстрашність — протилежність страху
• Відвага — чеснота, що виявляє моральну силу при подоланні страху
• Впевненість — стан буття без сумніву, свобода від сумніву
• Героїзм — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства
• Моральна стійкість — кардинальна чеснота
• Мужність — чеснота, що виявляє моральну силу при подоланні страху
• Парресія — обов’язок відвертого висловлювання в риториці
• Психопатія — антисоціальний розлад особистості з дефіцитом емпатії та розгальмованими, егоцентричними рисами
• Розгальмування
• Сісу — фінське слово, що означає силу й наполегливість у справі, яка для декого може здаватися божевільною або майже безнадійною
• Сором'язливість — відчуття тривоги, дискомфорту або незручності в присутності інших людей
• Твердість — етика
• Хоробрість
• Хуцпа — якість зухвалості; слово їдишського походження

• Сміливість [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

• Як стати сміливим [Архівовано 25 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Вольові якості особистості [Архівовано 29 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Вольові якості [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.]