Словакістика

Словакістика — це комплекс наук про словацьку мову, літературу, культуру та історію. Ця дисципліна вивчає становлення, розвиток та сучасний стан словацької мови, літературні процеси, а також історичний та культурний контекст Словаччини.

Словакістика сформувалася у XVIII столітті з початком системного опису словацької мови та історії.

Перші дослідження походження словацької мови пов'язані з діяльністю Матея Бела.

Словакістика є складовою слов'янознавства.

• Словацька лінгвістика (мовознавство): вивчення граматики, лексики, фонетики та історії словацької мови.

• Словацьке літературознавство: дослідження розвитку словацької літератури.

• Культурознавство та історія Словаччини: дослідження історичних подій, традицій та культури словацького народу.

Вважається, що першим українцем, який у своїх творах згадав Словаччину, був Юрій Дрогобич - автор трактату «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

На початку XVII ст. настав новий етап українсько-словацьких художніх взаємин, котрий характеризувався спільними для обох народів випробуваннями в час війни з Туреччиною країн антиосманської коаліції.

З'ясовано, що у XVIII ст. мандрівку Словаччиною здійснив український поет та філософ Григорій Сковорода. Достовірних документальних джерел, які б розповіли про цю подорож, не збереглося (або ще не віднайдено). Проте у формі художньої реінтерпретації її змальовує Леонід Мосендз в оповіданні «Мінерва» та в поемі «Канітферштан». У цих творах особливий наголос зроблено на ймовірному відвідуванні Г. Сковородою Трнавського університету.

У 1994 р. на кафедрі загального й слов’янського мовознавства Ужгородського університету було відкрито спеціальність «Словацька мова і література». У 1996 р. розпочала свою діяльність кафедра словацької філології на філологічному факультеті.^[1] Вона займається дослідженням словацько-української контрастивної лінгвістики, слов’янської ономастики, словацької лексикології, словотвору словацької мови. Ужгородська словакістика – авторитетний освітньо-науковий славістичний осередок.

У 2008 році на базі кафедри словацької філології у співпраці з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України створено Науково-дослідний центр словакістики як структурний підрозділ УжНУ.^[2]

• Кобець Н.О. Словацько-український діалог: літературний вимір. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.05 «Порівняльне літературознавство» (015 – Філологія). Львівський національний університет. Львів, 2020. Режим доступу: https://scc.knu.ua/upload/iblock/14e/dis_Kobets%20N.O.pdf
• Кобець Н.О. Становлення української художньої словакістики / Н.О.Кобець // East European Science Journal. – № 12(40). – Варшава, 2018. – С. 77–80.
• Кушнір О. Українсько-словацька міжкультурна комунікація на сторінках преси // Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи. 2014. № 5-6 (5). ISSN 2226-8669. Режим доступу: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/9030/1/Kushnir_O.PDF
• Лобур Н. В., Паламарчук О. Л. Основні напрями мовознавчої славістики в сучасній Україні // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2023. № 62. Том 1. С. 89-93. ISSN 2409-1154. Режим доступу: https://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v62/part_1/21.pdf
• Studia Slovakistica, вип. 1: Паростки української словакістики / Упорядн. та відп. ред. С. Пахомова, Я. Джоганик. – Ужгород: Мистецька лінія, 2001. – 108 с.
• Studia Slovakistica, вип. 2: Перспективи розвитку словакістики в Україні / Упорядн. та відп. ред. С. Пахомова, Я. Джоганик. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – 232 с.