Скорцаліт
| Скорцаліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Scz[2] |
| Хімічна формула | Fe²⁺Al₂(PO₄)₂(OH)₂ |
| Nickel-Strunz 8 | VII/B.05[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BB.40[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Evaristo P. Scorzad[5] |
| Типова місцевість | Córrego Frio mined[5] |
 Скорцаліт у Вікісховищі | |
Скорцаліт[6] ((Fe2+,Mg)Al2(OH,PO4)2) — темно-синій фосфатний мінерал, що містить фосфати заліза, магнію та алюмінію. Скорцаліт утворює один кінцевий член ряду твердих розчинів з легшим, більш багатим на магній лазулітом.
Скорцаліт кристалізується в моноклінній системі в дипірамідальній формі. Має твердість за Моосом 5,5-6 і питому вагу 3,4. Він неплавкий і нерозчинний у воді, і лише незначно розчинний у теплій соляній кислоті.
Прояви
Вперше мінерал було описано в 1947 році за проявами в гранітному пегматиті в копальні Коррего Фріо, Лінополіс, долина Досі, Мінас-Жерайс, Бразилія. Його назвали на честь бразильського геолога Еверісто Пенья Скорца (1899—1969).
Скорцаліт зустрічається як вторинна фаза в пегматитах і кіанітових (багатих алюмінієм) кварцитах. Супутні мінерали включають сузаліт, трифіліт, уїліїт, тролеїт, апатит, лакруаксит, берлініт, турмалін, мусковіт, польовий шпат і кварц.
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б в Pecora W. T., Fahey J. J. The Corrego Frio pegmatite, Minas Gerais: scorzalite and souzalite, two new phosphate minerals // Am. Mineral. / P. B. Tomascak, F. Nestola — Mineralogical Society of America, 1949. — Vol. 34, Iss. 1, 2. — P. 83–93. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM-2019-
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 326. — ISBN 978-966-360-463-3.
Зовнішні посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).