YaChudo

Синті-поп

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сінті-поп
Стилістичні походження
Походження
1977–1980 в Німеччині, Японії та Сполученому Королівстві
Типові інструменти
Похідні жанри

Синті-поп (синтіпоп, синт-поп) (англ. Synthpop) — вид попмузики, що характеризується широким використанням синтезаторів, драм-машин та різноманітних електронних аудіоефектів. В сучасності переважна більшість сучасної попмузики створюється за допомогою синтезаторів, проте синті-поп має стилістичні особливості, що відрізняють його від іншої музики, зробленої технологічно подібним чином.

Такими особливостями є: штучність звуку (синтезатори не імітують звучання реальних музичних інструментів), акцент на механічних ритмах, використання вокалу як контрапункт штучному походженню аранжування, багаторазове повторення структурних елементів. Форма композиції синті-поп пісень не відрізняється від форми звичайних поппісень. Тексти пісень найчастіше мають легку соціальну або науково-технічну тематику.

1980-ті роки

Початок синті-попу припадає на 1980-ті роки, коли синті-поп був безпосередньо пов'язаний з пост-панк музикою нової хвилі і являв собою ритмічну, легку електронну музику. Він мав комерційний успіх в країнах Європи та Латинської Америки, хоча залишався малопомітним в США.

Ґері Ньюман у 1980

Синтіпоп є черговою, емоційно і візуально стриманішою, заміною танцювального жанру попмузики диско, популярного у 1970-х. Візуально синтіпоп дещо повертається до 1960-х років: чорно-білі костюми і макіяж, холодна міміка, замість танців рухи під ритм.

Кінець 1980-х років ознаменувався новим періодом синті-попу, пов'язаний з творчістю групи Depeche Mode. Суттєвий вплив на цей напрямок справили технологічні та музичні здобутки напрямку New Wave.

1990-ті роки

В 90-і роки синті-поп стрімко розвивається в Німеччині. Основні представники — групи And One, De/Vision, Wolfsheim, Dance Or Die, їхню творчість характеризують технічно ускладненим звучанням та переважанням мінорних мелодій у дусі Depeche Mode). У цей час синті-поп став перетинатися з деякими стилями індустріальної музики (EBM, Techno-industrial, Future-pop). Таким чином, у цей час синті-поп популярний у колах електро-індустріальної і готичної електронної музики.

Крім того, останнім часом має популярність такий жанр, як електроклеш, заснований на стилістиці синті-попу 80-х, сполученої із сучасними звуковими прийомами й текстами, близькими за тематикою до панка-долі.

Найвідоміші представники

Українські виконавці в стилі синті-поп

Примітки

  1. ↑ Zaleski, Anne (26 лютого 2015). Where to start with '80s U.K. synth-pop. The A.V. Club. Процитовано 27 серпня 2015.
  2. ↑ S. Reynolds (10 жовтня 2009), One nation under a Moog, The Guardian, London, архів оригіналу за 13 травня 2011
  3. ↑ а б в S. Borthwick & R. Moy (2004), Synthpop: into the digital age, Popular Music Genres: an Introduction, Routledge, ISBN 978-0-7486-1745-6
  4. ↑ The New Synthesizer Rock. Keyboard. Червень 1982. Процитовано 15 травня 2011.
  5. ↑ Synth Pop на сайті AllMusic (англ.)
  6. ↑ а б Paul Lester (20 жовтня 2022). Things that dreams are made of: The birth of synth-pop. Classic Pop.
  7. ↑ Fisher, Mark (2010). You Remind Me of Gold: Dialogue with Simon Reynolds. Kaleidoscope. № 9.
  8. ↑ Glenn Appell; David Hemphill (2006). American popular music: a multicultural history. Belmont, CA: Thomson Wadsworth. с. 423. ISBN 978-0155062290. Процитовано 12 травня 2012. The 1980s brought the dawning age of the synthesizer in rock. Synth pop, a spare, synthesizer-based dance pop sound, was its first embodiment.
  9. ↑ All About Italo Disco: Origins and Notable Italo Disco Artists - 2025. MasterClass.
  10. ↑ а б Trask, Simon (Вересень 1988). The Techno Wave. Music Technology. Процитовано 27 квітня 2023.

Посилання

Це незавершена стаття про музичний жанр.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).