YaChudo

Bronski Beat

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Bronski Beat
Основна інформація
ЖанрСинті-поп
Гай-енерджі
Денспоп
Роки1983-1995, 2016-2018
КраїнаАнглія, Брікстон
ЛейблAtlantic Records, Metropolis Records, Polydor Records
СкладДжиммі Сомервіль, Larry Steinbachekd і Steve Bronskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Колишні
учасники		Джиммі Сомервіль
Стів Бронскі
Ларрі Стейнбачек
Стівен Гранвіль
Джон Фостер
Джонатан Хелльєр
Річард Коулз
Ієн Дональдсон
Bronski Beat у Вікісховищі

Bronski Beat — колишній британський синті-поп-гурт, заснований у 1983 році в Лондоні, Англія. Оригінальний склад, який записав більшість їхніх хітів, складався зі шотландських музикантів Джиммі Сомервілля (вокал) і Стіва Бронскі (клавішні, перкусія) та англійського музиканта Ларрі Стейнбачека (клавішні, перкусія). Протягом усієї кар'єри гурту Бронскі був єдиним учасником, який виступав у кожному складі, тим не менш, гурт запам'ятався, саме унікальним вокалом Джиммі Сомервіля.

Гурт Bronski Beat здобув популярність у середині 1980-х років, зокрема завдяки синглу «Smalltown Boy» 1984 року, що увійшов до їхнього дебютного альбому «The Age of Consent». Пісня «Smalltown Boy» очолила чарти Нідерландів, Італії та Бельгії, а також увійшла до трійки лідерів в Австрії, Швейцарії, Західній Німеччині та Великій Британії. Усі учасники гурту відкрито визнавали свою гомосексуальність, що відбивалося в їхніх піснях, які часто містили політичні коментарі щодо проблем ЛГБТ-спільноти. Сомервіль покинув Bronski Beat вже у 1985 році і продовжив свою успішну кар'єру як соліст гурту Communards та сольний виконавець. Його замінив вокаліст Джон Фостер, з яким гурт продовжував випускати хіти у Великій Британії та Європі протягом 1986 року. Згодом Сомервіль знову повернувся у гурт у 1987-му, коли Фостер покинув Bronski Beat після виходу їхнього другого альбому, і вже у 89-му, до гурту приєднався Джонатан Хеллієр, який став, останнім вокалістом до самого розпаду гурту у 1995-му.

Аж через 20 років, Стів Бронскі відновив діяльність гурту у 2016 році, записавши новий матеріал разом із Іаном Дональдсоном, який був учасником гурту у 1990-х роках. Стейнбачек помер пізніше того ж року[1], Бронскі помер у 2021 році[2], і Сомервілл залишився єдиним живим учасником оригінального складу гурту.

Історія гурту

Гурт Bronski Beat утворився у 1983 році, коли Джиммі Сомервіль, Стів Бронскі (обидва з Глазго)[2] та Ларрі Стейнбачек (з Саутенда, Ессекс)[1] мешкали разом у трикімнатній квартирі в будинку «Ланкастер-Хаус» у Брікстоні, Лондон. Стейнбачек почув, як Сомервіль співав під час зйомок фільму «Framed Youth: The Revenge of the Teenage Perverts[3]» і запропонував їм разом спробувати займатися музикою. Вперше вони виступили перед публікою на мистецькому фестивалі «September in the Pink». Bronski Beat підписали контракт із London Records у 1984 році, відігравши лише дев'ять концертів. Дебютний сингл гурту, «Smalltown Boy», про підлітка-гея, який залишає родину та тікає з рідного міста, став хітом, досягнувши 3-го місця в британському чарті синглів та очоливши чарти в Бельгії та Нідерландах[4][5][6]. Сингл супроводжувався промо-відео, знятим Бернардом Роузом, у якому Сомервілл намагається подружитися з привабливим дайвером у басейні, після чого на нього нападають гомофобні знайомі дайвера, поліція повертає його до родини, і він змушений покинути дім. (Роль поліцейського виконав Колін Белл, який на той час був менеджером з маркетингу London Records.) «Smalltown Boy» досяг 48-го місця в американському чарті та 8-го місця в Австралії.

Наступний сингл «Why?» відрізнявся звучанням у стилі хай-NRG, а його текст був присвячений проблемі упереджень щодо гомосексуалів. Він також увійшов до першої десятки британського чарту, посівши 6-те місце, і став черговим хітом групи, що увійшов до топ-10 в Австралії, Швейцарії, Німеччині, Франції та Нідерландах.

Наприкінці 1984 року тріо випустило альбом під назвою «The Age of Consent». На внутрішній обкладинці були вказані різні вікові межі для добровільного гомосексуального сексу в різних країнах світу. На той час вік згоди на сексуальні стосунки між чоловіками у Великій Британії становив 21 рік, порівняно з 16 роками для гетеросексуальних стосунків, а в декількох інших країнах закони щодо гомосексуального сексу були більш ліберальними. Альбом досяг 4-го місця в британському чарті альбомів, 36-го місця в США та 12-го місця в Австралії.

У 1985 році тріо об’єдналося з Марком Алмондом, щоб записати кавер-версію пісні Донни Саммер «I Feel Love». Повна версія насправді була попурі, до якого також увійшли уривки з пісень Саммер «Love to Love You Baby» та Джона Лейтона «Johnny Remember Me». Ця робота мала великий успіх, піднявшись на 3-тє місце у британських чартах і повторивши успіх «Smalltown Boy[7]». Хоча оригінал був однією з улюблених пісень Марка Алмонда, він ніколи не читав текст і тому в готовій версії неправильно заспівав «What’ll it be, what’ll it be, you and me» замість «Falling free, falling free, falling free».

На початку 1985 року гурт разом із продюсером Майком Торном повернувся до студії, щоб записати новий сингл «Run from Love», а компанія PolyGram випустила тираж промо-синглів та 12-дюймових версій цієї пісні й розіслала їх на радіостанції та до музичних магазинів у Великій Британії. Однак сингл був відкладений у довгий ящик, оскільки напруженість у гурті, як особиста, так і політична, призвела до того, що Сомервілл покинув Bronski Beat влітку того ж року.

Пізніше пісня «Run from Love» вийшла у ремікс-версії на альбомі Bronski Beat «Hundreds & Thousands[8]» — збірці, що складалася переважно з реміксів, а також хіта «I Feel Love». Після цього Сомервіль разом із Річардом Коулзом заснував спін-офф гурт Communards у такому ж музичному стилі, тоді як решта учасників Bronski Beat шукали нового вокаліста.

1985-1995: Наступні альбоми та зміни учасників

Гурт Bronski Beat запросив Джона Фостера на заміну Сомервілю. У листопаді 1985 року вийшов сингл «Hit That Perfect Beat», який піднявся на 3-тє місце у британському чарті[7]. Він повторив цей успіх в австралійському чарті[9][10] і також був представлений у фільмі «Лист до Брежнєва». Другий сингл, «C'mon C'mon», також увійшов до британського Топ-20, а альбом «Truthdare Doubledare», випущений у травні 1986 року, досяг 18-го місця. У фільмі «Parting Glances» (1986) були використані пісні Bronski Beat «Love and Money», «Smalltown Boy» та «Why?». У цей період гурт об'єднався з продюсером Марком Каннінгемом для запису першого в історії синглу BBC Children In Need — кавер-версії пісні Девіда Боуї «Heroes», випущеної в 1986 році під назвою The County Line. Фостер покинув гурт у 1987 році. Після відходу Фостера, Bronski Beat почали роботу над своїм наступним альбомом Out and About. Треки були записані на студії Berry Street у Лондоні разом із звукорежисером Браяном Пагслі. Деякі з пісень мали назви «The Final Spin» та «Peace and Love». Останній трек був записаний за участю вокалістки Strawberry Switchblade Роуз Макдауелл, і він з'явився на кількох інтернет-сайтах у 2006 році. Ще одна пісня з проекту під назвою «European Boy» була записана в 1987 році диско-гуртом Splash. Вокалістом Splash був колишній вокаліст Tight Fit Стів Грант. Стайнбачек і Бронскі багато гастролювали з новим матеріалом, який отримав позитивні відгуки, проте проект було закинуто, оскільки гурт був розпущений лейблом London Records. Також у 1987 році Bronski Beat та Somerville виступили на концерті возз'єднання до «Міжнародного дня боротьби зі СНІДом» за підтримки New Order у Brixton Academy у Лондоні.

У 1989 році Джонатан Хелльєр став новим вокалістом, і гурт багато гастролював по США та Європі з бек-вокалісткою Енні Конвей. Вони створили ще один незначний хіт «Cha Cha Heels»[7]. Пісня була спочатку написана для виконавця Дівайна, який не зміг записати її до своєї смерті в 1988 році. У 1990–91 роках Bronski Beat випустили ще три сингли на лейблі Zomba: «I'm Gonna Run Away», «One More Chance» та «What More Can I Say». Сингли були продюсовані Майком Торном.

Фостер і Bronski Beat знову об'єдналися в 1994 році та випустили техно-альбом "Tell Me Why '94" та акустичний "Smalltown Boy '94" на німецькому лейблі ZYX Music. Альбом Rainbow Nation вийшов наступного року, а Хелльєр повернувся як головний вокаліст, оскільки Фостер знову вибув з проекту, а Ієна Дональдсона запросили у ролі клавішника. Після кількох безуспішних років, Bronski Beat розпалися, Стів Бронскі став продюсером для інших артистів, а Ієн Дональдсон — успішним діджеєм. Ларрі Стайнбачек став музичним керівником театральної компанії Майкла Лауба "Remote Control Productions".

1995-2016: Постдіяльність екс-учасників гурту

Після відходу з Bronski Beat, Джиммі Сомервіль досяг доволі непоганого успіху з гуртом Communards, обидва альбоми гурту: однойменний "Communards"(1986) та "Red"(1987) отримали позитивні відгуки та мали чудові продажі у Британії, Франції, Іспанії та Швейцарії.[11][12][13][14][13][14]

Після розпаду Communards, Джиммі продовжує свою, вже, сольну діяльність й до сьогодні виконуючи в тому числі пісні гурту Bronski Beat, й має наразі шість сольних альбомів, останній з яких, вийшов у 2015-му році під назвою "Homage".

Стів Бронскі у свою чергу займався реміксуванням треків різних гуртів та трохи продюсерством, а Ларрі Стейнбачек працював композитором та директором театру до самої своєї смерті.[15]

2016-2018: Спроба відродження гурту та смерть Стіва Бронскі

У 2016 році, через 20 років після офіційного розпаду, Стів Бронскі знову об'єднався з Ієном Дональдсоном з метою повернення Bronski Beat, залучивши нового вокаліста, Стівена Гранвілла. У 2017 році новий Bronski Beat випустив перероблену версію "Age of Consent" під назвою "Age of Reason[16]". Out & About[17], невиданий альбом Bronski Beat 1987 року, був випущений у цифровому форматі через вебсайт Стіва Бронскі. Альбом містить оригінальні треки та ремікси Бронскі.

12 січня 2017 року стало відомо, що Стайнбачек за місяць до цього помер після боротьби з раком, у присутності родини та друзів у віці 56 років[1]. Стів Бронскі помер через 4 роки, 7 грудня 2021 року у віці 61 року під час пожежі в квартирі в центрі Лондона[18][19].

Учасники гурту

Оригінальний склад

  • Стів Бронскі – клавішні, синтезатор, бек-вокал, програмування, перкусія (1983-1995, 2016-2018; помер у 2021 році)
  • Джиммі Сомервіль – вокал (1983-1985, 1987)
  • Ларрі Стайнбачек – клавішні, синтезатор, перкусія (1983-1995; помер у 2016 році)

Інші учасники

  • Річард Коулз – саксофон, кларнет (1983-1985)
  • Джон Фостер – вокал (1985-1987, 1994-1995)
  • Джонатан Хеллієр – вокал (1989-1994, 1995)
  • Ієн Дональдсон – клавішні, програмування (1994-1995, 2016-2018)
  • Стівен Гранвіл – вокал (2016-2018)

Дискографія

  • The Age of Consest (1984)
  • Truthdare Doubledare (1986)
  • Out & About (1987, випущено у 2017-му)
  • Rainbow Nation (1995)
  • The Age of Reason (2017)

Примітки

  1. ↑ а б в Bronski Beat keyboardist Larry Steinbachek dies at 56. BBC News (брит.). 12 січня 2017. Процитовано 23 травня 2026.
  2. ↑ а б Snapes, Laura (9 грудня 2021). Steve Bronski: co-founder of Bronski Beat dies aged 61. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 23 травня 2026.
  3. ↑ Framed Youth Revenge of the Teenage Perverts (1983). BFI (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 23 травня 2026.
  4. ↑ Radio 2 - Top 30. top30-2.radio2.be (нід.). Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 23 травня 2026.
  5. ↑ Radio 2 - Top 30. top30-2.radio2.be (нід.). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 23 травня 2026.
  6. ↑ Hung, Steffen. Bronski Beat - Smalltown Boy. hitparade.ch. Архів оригіналу за 12 грудня 2025. Процитовано 23 травня 2026.
  7. ↑ а б в BRONSKI BEAT. Official Charts (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2025. Процитовано 23 травня 2026.
  8. ↑ Bronski Beat - Hundreds & Thousands (англ.), 1985, процитовано 23 травня 2026
  9. ↑ Kent Music Report (англ.), 13 квітня 2026, процитовано 23 травня 2026
  10. ↑ List of number-one singles in Australia during the 1980s (англ.), 15 травня 2026, процитовано 23 травня 2026
  11. ↑ InfoDisc : Les Certifications Officielles des Formats Longs ((33 T. / CD / Albums / Téléchargements depuis 1973. infodisc.fr. Процитовано 23 травня 2026.
  12. ↑ Spanish certifications for 1979-1990. MediaFire (амер.). Процитовано 23 травня 2026.
  13. ↑ а б BRIT Certified Awards. BPI Membership Community (брит.). Процитовано 23 травня 2026.
  14. ↑ а б Die Offizielle Schweizer Hitparade - hitparade.ch. www.swisscharts.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2025. Процитовано 23 травня 2026.
  15. ↑ Levine, Nick (13 січня 2017). Bronski Beat keyboardist Larry Steinbachek has died, aged 56. NME (брит.). Процитовано 23 травня 2026.
  16. ↑ Bronski Beat - The Age Of Reason (англ.), 2017, процитовано 23 травня 2026
  17. ↑ Steve Bronski - Out & About (англ.), 2016, процитовано 23 травня 2026
  18. ↑ Bronski Beat founder Steve Bronski dies at 61 (брит.). 9 грудня 2021. Процитовано 23 травня 2026.
  19. ↑ Weaver, Matthew (13 грудня 2021). Steve Bronski carer says musician died in Soho flat fire. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 23 травня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).