YaChudo

Сиверма плато

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Плато Сиверма
рос. Плато Сыверма
КраїнаРосія Росія
РегіонСибір
ОбластьКрасноярський край
Є частиноюСередньосибірського плоскогір'я
Довжина400–450 км, (з З на С)
Найвища точкаг. Наксан
• координати
65°46′22″ пн. ш. 95°38′14″ сх. д. / 65.77278° пн. ш. 95.63722° сх. д.
• висота
1071 м
Плато Сиверма. Карта розташування: Росія
Плато Сиверма
Плато Сиверма
Плато Сиверма. Карта розташування: Красноярський край
Плато Сиверма
Плато Сиверма

Си́верма плато (рос. Сыверма плато) — підвищена ділянка в Азії66°0′ пн. ш. 99°0′ сх. д. / 66.000° пн. ш. 99.000° сх. д., у північно-західній частині Середньосибірського плоскогір'я[1] Російської Федерації.

Географія

На півночі обмежене платом Путорана, на сході — Вілюйським плато, на півдні та заході — річкою Нижня Тунгуска.

Плато простяглося з заходу на схід на 400–450 км, має середні висоти — 600–900 м. Максимальні висоти, більше  — 1000 м, розташовані на заході. Найвища вершина — гора Наксан (1071 м). Плато вкрите тундрою.

По плато протікають річки, що витікають зі схилів плато Путорана — Тутончана, Віві, Кочечум — праві притоки Нижньої Тунгуски; Тембенчи, Ембенчиме — праві притоки Кочечум, та інші.

Клімат на плато дуже суворий: у південній околиці села Тура, уздовж Нижньої Тунгуски, діапазон середньомісячних температур становить від −36 °C в січні до 16 °С у липні[2], випадає дуже велика кількість опадів, у результаті чого вся площа плато покрита багаторічною мерзлотою, глибина мерзлого ґрунту сягає більше 1000 метрів[3].

У той час як в горах, як правило, переважає тундра та лісотундра, в долинах річок поширена — тайга, бореальні ліси хвойних порід. Враховуючи кліматичні особливості і багаторічну мерзлоту, ліс росте дуже повільно, незважаючи на великі опади.

Примітки

  1. ↑ Середньосибірське плоскогір'я // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. ↑ Climate Data for 64°N 100°E
  3. ↑ Enciclopedia Geografica, De Agostini, ed. speciale per il Corriere della Sera, vol. 6, pag. 143.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).