YaChudo

НБА в сезоні 1987–1988

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

НБА в сезоні 1987–1988
Ліга Національна баскетбольна асоціація
Спорт баскетбол
Тривалість 6 листопада 1987 – 24 квітня 1988
28 квітня – 4 червня 1988 (Плей-оф)
7–21 червня 1988 (Фінал)
Кількість команд 23
Драфт
Перший номер драфту Девід Робінсон
(не грав до сезону 89–90)
Обраний «Сан-Антоніо Сперс»
Регулярний сезон
Найкраща команда «Лос-Анджелес Лейкерс»
MVP сезону Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
Найкращий бомбардир Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
Плей-оф
Чемпіони Сходу «Детройт Пістонс»
  Фіналіст Сходу «Бостон Селтікс»
Чемпіони Заходу «Лос-Анджелес Лейкерс»
  Фіналіст Заходу «Даллас Маверікс»
Фінал
Переможець фіналу «Лос-Анджелес Лейкерс»
  Фіналіст «Детройт Пістонс»
Фінал MVP Джеймс Ворті («Лос-Анджелес Лейкерс»)
Сезони НБА
← 1986/87

1988/89 →

Сезон НБА 1987–1988 був 42-им сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Лос-Анджелес Лейкерс», які здолали у фінальній серії «Детройт Пістонс» з рахунком 4 перемоги проти 3.

Регламент змагання

Участь у сезоні брали 23 команди, розподілені між двома конференціями — Східною і Західною, кожна з яких у свою чергу складалася з двох дивізіонів.

По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 82 гри (по 41 грі на власному майданчику і на виїзді).

До раунду плей-оф виходили по вісім найкращих команд кожної з конференцій, причому переможці дивізіонів посідали місця угорі турнірної таблиці конференції, навіть при гірших результатах, ніж у команд з інших дивізіонів, які свої дивізіони не виграли. Плей-оф відбувався за олімпійською системою, за якою найкраща команда кожної конференції починала боротьбу проти команди, яка посіла восьме місце у тій же конференції, друга команда конференції — із сьомою, і так далі. У першому раунді плей-оф переможець кожної пари визначався у серії ігор, яка тривала до трьох перемог однієї з команд. У подальших раундах, включаючи фінали конференцій, для перемоги у кожній парі команді потрібно було виграти чотири зустрічі.

Чемпіони кожної з конференцій, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.

Регулярний сезон

Регулярний сезон тривав з 6 листопада 1987 по 24 квітня 1988, найкращий результат по його завершенні мали «Лос-Анджелес Лейкерс».

Підсумкові таблиці за дивізіонами

Атлантичний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Бостон Селтікс» 57 25 .695 – 36–5 21–20 19–5
x-«Вашингтон Буллетс» 38 44 .463 19 25–16 13–28 13–11
x-«Нью-Йорк Нікс» 38 44 .463 19 29–12 9–32 10–14
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 36 46 .439 21 27–14 9–32 12–12
«Нью-Джерсі Нетс» 19 63 .232 38 16–25 3–38 6–18
Центральний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Детройт Пістонс» 54 28 .659 – 34–7 20–21 20–10
x-«Чикаго Буллз» 50 32 .610 4 30–11 20–21 16–13
x-«Атланта Гокс» 50 32 .610 4 30-11 20-21 16–13
x-«Мілвокі Бакс» 42 40 .512 12 30–11 12–29 13–17
x-«Клівленд Кавальєрс» 42 40 .512 12 31–10 11–30 11–19
«Індіана Пейсерз» 38 44 .463 16 25–16 13–28 13–17
Середньо-Західний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Денвер Наггетс» 54 28 .659 – 35–6 19–22 18–12
x-«Даллас Маверікс» 53 29 .646 1 33–8 20–21 20–10
x-«Юта Джаз» 47 35 .573 7 33–8 14–27 18–12
x-«Х'юстон Рокетс» 46 36 .561 8 31–10 15–26 13–17
x-«Сан-Антоніо Сперс» 31 51 .378 23 23–18 8–33 12–18
«Сакраменто Кінґс» 24 58 .293 30 19–22 5–36 9–21
Тихоокеанський В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Лос-Анджелес Лейкерс» 62 20 .756 – 36–5 26–15 23–7
x-«Портленд Трейл-Блейзерс» 53 29 .646 9 33–8 20–21 23–7
x-«Сіетл Суперсонікс» 44 38 .537 18 32–9 12–29 19–11
«Фінікс Санз» 28 54 .341 34 22–19 6–35 11–19
«Голден-Стейт Ворріорс» 20 62 .244 42 16–25 4–37 7–23
«Лос-Анджелес Кліпперс» 17 65 .207 45 14–27 3–38 7–23

Підсумкові таблиці за конференціями

Легенда:

  • z – Найкраща команда регулярного сезону НБА
  • c – Найкраща команда конференції
  • y – Переможець дивізіону
  • x – Учасник плей-оф

Плей-оф

Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф. Курсивом позначені команди, які мали перевагу власного майданчику (принаймні потенційно могли провести більшість ігор серії вдома).

  Перший раунд Півфінали конференції Фінали конференції Фінал НБА
                                     
1  Л.А. Лейкерс 3  
8  Сан-Антоніо 0  
  1  Л.А. Лейкерс 4  
   
  5  Юта 3  
4  Портленд 1
 
5  Юта 3  
  1  Л.А. Лейкерс 4  
Західна конференція
  3  Даллас 3  
3  Даллас 3  
 
6  Х'юстон 1  
  3  Даллас 4
   
  2  Денвер 2  
2  Денвер 3
 
7  Сіетл 2  
  W1  Л.А. Лейкерс 4
  E2  Детройт 3
1  Бостон 3  
8  Нью-Йорк 1  
  1  Бостон 4
   
  4  Атланта 3  
4  Атланта 3
 
5  Мілвокі 2  
  1  Бостон 2
Східна конференція
  2  Детройт 4  
3  Чикаго 3  
6  Клівленд 2  
  3  Чикаго 1
   
  2  Детройт 4  
2  Детройт 3
7  Вашингтон 2  

Лідери сезону за статистичними показниками

Показник Гравець Команда Результат
Очки за гру Майкл Джордан «Чикаго Буллз» 35.0
Підбирання за гру Майкл Кейдж «Лос-Анджелес Кліпперс» 13.0
Передачі за гру Джон Стоктон «Юта Джаз» 13.8
Перехоплення за гру Майкл Джордан «Чикаго Буллз» 3.16
Блокування за гру Марк Ітон «Юта Джаз» 3.71
% влучань з гри Кевін Макейл «Бостон Селтікс» .604
% влучань штрафних кидків Джек Сікма «Мілвокі Бакс» .922
% влучань 3-очкових кидків Крег Годжес «Мілвокі Бакс» .492

Нагороди НБА

Щорічні нагороди

Гравець тижня

Тиждень Гравець
6 листопада – 15 листопада Ларрі Берд («Бостон Селтікс»)
16 листопада – 22 листопада Ксав'єр Макденіел («Сіетл Суперсонікс»)
23 листопада – 29 листопада Клайд Дрекслер («Портленд Трейл-Блейзерс»)
30 листопада – 6 грудня Клайд Дрекслер («Портленд Трейл-Блейзерс»)
7 грудня – 13 грудня Меджик Джонсон («Лос-Анджелес Лейкерс»)
14 грудня – 20 грудня Ларрі Ненс («Фінікс Санз»)
21 грудня – 27 грудня Домінік Вілкінс («Атланта Гокс»)
28 грудня – 3 січня Карл Мелоун («Юта Джаз»)
4 січня – 10 січня Байрон Скотт («Лос-Анджелес Лейкерс»)
11 січня – 17 січня Домінік Вілкінс («Атланта Гокс»)
18 січня – 24 січня Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
25 січня – 31 січня Бернард Кінг («Вашингтон Буллетс»)
1 лютого – 14 лютого Домінік Вілкінс («Атланта Гокс»)
15 лютого – 21 лютого Джон Стоктон («Юта Джаз»)
22 лютого – 28 лютого Рой Тарплі («Даллас Маверікс»)
29 лютого – 6 березня Боббі Гансен («Юта Джаз»)
7 лютого – 13 березня Клайд Дрекслер («Портленд Трейл-Блейзерс»)
14 березня – 20 березня Чарльз Барклі («Філадельфія Севенті-Сіксерс»)
21 березня – 27 березня Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
28 березня – 3 квітня Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
4 квітня – 10 квітня Гарольд Пресслі («Сакраменто Кінґс»)
11 квітня – 17 квітня Лафаєтт Левер («Денвер Наггетс»)
18 квітня – 24 квітня Карл Мелоун («Юта Джаз»)

Гравець місяця

Новачок місяця

Місяць Новачок
листопад Марк Джексон («Нью-Йорк Нікс»)
грудень Марк Джексон («Нью-Йорк Нікс»)
січень Армон Гілліам («Фінікс Санз»)
лютий Марк Джексон («Нью-Йорк Нікс»)
березень Каділлак Андерсон («Сан-Антоніо Сперс»)
квітень Кевін Джонсон («Фінікс Санз»)

Тренер місяця

Місяць Тренер
листопад Даг Коллінс («Чикаго Буллз»)
грудень Чак Дейлі («Детройт Пістонс»)
січень Вес Анселд («Вашингтон Буллетс»)
лютий Пет Райлі («Лос-Анджелес Лейкерс»)
березень Даг Мо («Денвер Наггетс»)
квітень Ленні Вілкенс («Клівленд Кавальєрс»)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).