Свята Моніка

Свята Моніка
Свята Моніка
Ім'я при народженні	Моніка
Народилася	бл. 332 ; м. Тагаст
Померла	387 ; м. Остія Антика
Поховання	Tomb and chapel of Saint Monica of Hippod і Базиліка святого Августина
Підданство	Римська імперія
Знання мов	латина, пунічна, Берберські мови і італійська
У шлюбі з	Patriciusd
Діти	Аврелій Августин, Perpetua of Hippod і Navigius of Hippod
	Медіафайли у Вікісховищі ;

Свята Моніка — (* близько 332 року в Тагасті, Нумідія; † жовтень 387 року в Остії) була матір'ю святого Августина. Вона похована в церкві Базиліці Святого Августина в Римі.

Біографія

Свята Моніка народилася близько 332 року в африканському місті Тагасті (сучасний Сук-Ахрас). Вважається, що вона походила з римської християнської родини. У ранні роки життя Моніка мала пристрасть до вина. Завдяки мудрій настанові старої служниці, яка займалася її вихованням, вона змогла подолати цю слабкість і відтоді більше не вживала алкоголю. Ще зовсім молодою її віддали заміж за язичника Патриція. У подружжі народилося троє дітей, серед яких був і майбутній святий Августин. Чоловік Моніки мав непростий характер: часто упадав у гніву й вів розгульний спосіб життя. Проте терпіння, лагідність і глибока віра дружини поступово вплинули на нього настільки, що перед смертю він прийняв християнське хрещення. Після смерті Патриція в 371 році Моніку спіткало нове випробування. Її син Августин відкинув християнську віру та захопився маніхейством. Мати невтомно молилася за його навернення, супроводжувала його в подорожах до Карфагена, Рима і зрештою до Мілана. Там вона познайомилася зі святим Амвросієм і стала його духовною ученицею. Перекази розповідають, що Моніка мала пророчий сон про повернення сина до Бога. Після шістнадцяти років молитви її надія здійснилася: Августин навернувся до християнства. Незабаром після цього, не встигнувши повернутися до рідного Тагаста, Моніка померла від малярії в Остії.

Найважливішим джерелом відомостей про святу є твір її сина — «Сповідь». Саме там Августин залишив зворушливий образ своєї матері та описав їхню знамениту розмову про небесні реалії й досвід особливої близькості до Бога, пережитий незадовго до її смерті. У християнському мистецтві святу Моніку зазвичай зображають у вбранні вдови. Її традиційними атрибутами є хрест і книга. Свята Моніка вважається покровителькою християнських матерів, удів, дружин, які терплять через невірність або залежності своїх чоловіків, а також жінок, що переживають труднощі у сімейному житті чи страждають через своїх дітей.

Вшанування

Спочатку пам'ять святої Моніки в Католицькій Церкві відзначалася 4 травня, напередодні передбачуваного навернення святого Августина. Під час реформи календаря в 1969 році її перенесли на 27 серпня (пам'ять святого Августина перенесли на 28 серпня). Святу також вшановують у євангельських та англіканських церквах, переважно 4 травня, а також у деяких православних церквах: 4/17 травня, 27 серпня/17 вересня та 15/28 червня (у день пам'яті святого Августина)^[4].

Покровительство

Свята Моніка є покровителькою християнських жінок, матерів, вдів, заміжніх жінок, тих, хто переживає подружні негаразди та невдалі шлюби, жінок, які розчарувалися у своїх дітях або мають з ними проблеми, жінок, які стали жертвами перелюбу, алкоголізму, проклять та наклепів. До неї звертаються з молитвами за спасіння душі дитини, чоловіка.

Іконографія

В іконографії Моніка зображується як матрона або у вдовиній вуалі; вона тримає книгу, розп'яття або розарій. Іноді — з посиланням на сина Моніки, Августина — її зображують як августинку.