YaChudo

Свенцицький

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Свенци́цький (пол. Święcicki), також Свєнціцький, Свєнцицький, іноді Свєнчіцький[1], Свєнчіцкі[2] — польське прізвище. Жіноча форма — Свенцицька, Свєнціцька, Свєнцицька.

Свенцицькі гербу Ястшембець (пол. Święciccy herbu Jastrzębiec) — польський шляхетний рід, що походить з села Сьвенцице у варшавській землі Мазовія. Першим згаданим представником сім'ї був Мацей з Сьвенциць, варшавський підсудок, який у 1525 р. підписав указ проти єретиків[3].

Відомі носії:

  • Свенцицький Борис Миколайович (1932—2001) — український радянський і компартійний діяч, колишній голова виконкому Волинської обласної ради. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань.
  • Вацлав Свєнціцький (1848—1900) — польський поет, соціаліст, автор «Варшав'янки».
  • Свєнціцька Віра Іларіонівна (1913—1991) — український мистецтвознавець, діячка УВО та ОУН, донька Іларіона Свєнціцького.
  • Свєнціцький Генріх Іполитович (1852—1916) — громадський діяч і політик Російської імперії, член Державної думи 3-го і 4-го скликань.
  • Свенцицька Еліна Михайлівна (нар. 1960) — українська письменниця.
  • Свєнціцький Іларіон Семенович (1876—1956) — український філолог, філософ, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук.
  • Марцін Свенцицький (нар. 1947) — польський політик та економіст, бізнес-омбудсмен в Україні 2019—2021.
  • Мечислав Свенціцький (1936—2018) — польський співак, актор і режисер.
  • Миколай Станіслав Свенцицький (пом. 1707) — київський та познанський єпископ.
  • Павлин Свенціцький (1841—1876) — український письменник польського походження, поет, перекладач, редактор, громадський діяч, педагог, журналіст.
  • Юзеф Свенцицький (1859—1913) — архітектор, пов'язаний з Бидгощем.
  • Юліан Свєнцицький (1850—1932) — польський письменник і перекладач іспанської, португальської та французької літератури.

Примітки

  1. ↑ Марчін Свєнчіцький (біографія). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
  2. ↑ Указ Президента України від 1 червня 2020 року № 207/2020 «Питання діяльності Національної ради з питань антикорупційної політики»
  3. ↑ Kasper Niesiecki Herbarz Polski, tom VIII. — Lipsk: wydawca J. N. Bobrowicz, 1839—1845. — S. 573. (пол.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).