Свелгат
| Свелгат | |
|---|---|
| Народження: | невідомо |
| Смерть: | 23 лютого 1205 Роденпойс, Лівонія |
| Національність: | литовець |
| Релігія: | язичник |
Свелга́т (лат. Suelgate[1], нім. Swelgate[1], ? — 23 лютого 1205[1]) — литовський князь кінця ХІІ — початку ХІІІ століття. Учасник битви при Роденпойсі. Згадується у «Хроніці Лівонії» як «багатий і хоробрий муж»[1]. У лютому 1205 року організував похід до землі естів, ведучи за собою 2-тисячне військо. Біля Риги зустрівся із німецькими міськими послами, отримав від них дари й гостинці, але помітивши слабкість міста, забажав захопити його на зворотному шляху[2]. 23 лютого повертався зі здобиччю і полоном з краю естів; біля Роденпойсу (сучасні Ропажі в Латвії) потрапив у засідку, яку влаштувало об'єднане німецько-земгальське військо під проводом ризького єпископа Альберта фон Буксгевдена та земгальського князя Вестарда. Перебуваючи на санях отримав поранення списом у бік від німецького вояка Теодоріха Шиллінга з почту єпископа[3]. Після цього був атакований земгалами, які відрубали йому голову, а потім разом із іншими трофейними головами доставили її до Семигалії[3]. Перший литовський правитель, що згадується в надійних історичних джерелах. В литовській та білоруській історіографії вживається гіпотетичне литовське прочитання імені — Жвелга́йт, Жвелга́йтіс (лит. Žvelgaitis)[4]. Інші варіанти прочитання — Свельга́т, Суельга́т.
Примітки
Джерела
- Heinrici Chronicon Livoniae / Heinrichs Livländische Chronik. (Monumenta Germaniae Historica; SS rer. Germ.; 31). Leonid Arbusow, Albert Bauer (Hrsg.) 2. Auflage. Hahn, Hannover, 1955. – Liber tercius (de episcopo Alberto). Cap. IX, 1-5 (de bello cum Letonibus in Rodopoyse). S. 25-28.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
