YaChudo

Саєнтологія

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Саєнтологія
Дата створення / заснуваннятравень 1952 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
ЗасновникЛафаєт Рональд Габбард Редагувати інформацію у Вікіданих
ТворецьЛафаєт Рональд Габбард Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна походження США Редагувати інформацію у Вікіданих
СтандартизуєтьсяЦентр релігійних технологійd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Саєнтологія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Саєнтоло́гія (від лат. scio: знання і грец. λόγος: вчення) — релігійно-філософське вчення, засноване і розвинене американським філософом і письменником Роном Габбардом у 1950-х роках. Саєнтологія продовжує ідеї діанектики, доповнюючи її релігійними та філософськими компонентами. Організовано практикує та популяризує саєнтологію Церква саєнтології.

Основу вчення саєнтології складає уявлення про безсмертний дух «тетан», який є суттю людської особистості й перевтілюється в іншу людину після смерті тіла. Мета саєнтології — досягнути первісного стану цього духа, за якого він контролює тіло, проте вільний від тілесних обмежень. Для цього слугує практика, звана «аудитингом», призначена виявляти і долати травматичні спогади — як отримані в поточному втіленні, так і до нього.

Церква саєнтології описується численними урядовими запитами, міжнародними парламентськими органами, вченими, юристами та рішеннями вищих судів як деструктивний культ і маніпулятивний бізнес для отримання прибутку. Попри те, у багатьох країнах світу організації вдалося досягти юридичного визнання як релігійної установи.

Основи вчення

Місце саєнтології

Саєнтологія не стверджує, що є єдино істинною та дозволяє своїм послідовникам паралельно сповідувати різні релігії, як і брати участь у їхніх обрядах. Разом з тим саєнтологічні релігійні практики повинні виконуватися точно так, як це передбачено текстами Габбарда і їхнє вільне трактування засуджується. Саєнтологам дозволено дотримуватися індивідуальних переконань з питань, які не розглянуті в текстах[1].

Частково саєнтологічне вчення нагадує буддистське і деяка саєнтологічна література розглядає саєнтологію як продовження буддизму[2]. Частина саєнтологів вважають Рона Габбарда обіцяним буддою Майтреєю[3].

Тетани

Саєнтологія вчить, що суть людини становить тетан — безсмертна духовна істота, що після смерті тіла перевтілюється в іншому тілі. Тетан може покинути тіло й існувати незалежно від нього[4], проте продовжувати контролювати його — це первісний стан тетана, якого саєнтологія прагне досягнути[5][6]. Хоча ідея перевтілення одна з центральних у саєнтології, Габбард уникав терміна «реінкарнація»[7][8] і заперечував можливість утілення тетанів у тілах, відмінних від людського[9].

Реальність, згідно з саєнтологією, складається з двох планів: MEST (Matter, Energy, Space and Time, Матерія, Енергія, Простір і Час)[4] і тета-всесвіт, який складається з життя, духовності та думки[10]. Всесвіт MEST створений вільними тетанами і діє згідно з їхньою волею[4]. Деякі тетани захопилися своїм творінням і забули хто вони — це і є люди. Такі істоти перероджуються, але перебувають під гнітом «енграм» — травматичних сенсорних спогадів із попередніх життів. Енграми спричиняють біль, психосоматичні захворювання та ірраціональну поведінку[11]. Від енграм слід позбуватися через процес «аудитингу», який робить «аналітичний розум» людини незалежним від «реактивного» шляхом пригадування травматичного досвіду. Мета саєнтологів — досягти стану «чистоти» (кліру, clear) розуму, повернутися до первісного стану тетана й позбутися обмежень MEST[12].

Саєнтологія не заперечує існування єдиного Бога, але більше зосереджена на індивідуальності людини[13][14].

Динаміки

Центральною концепцією саєнтології є «виживання» та 8 «динамік», які її підтримують. Перша динаміка — це «я», або виживання тіла та розуму індивіда. Друга динаміка — творчість, включаючи сім'ю та виховання дітей. Третя динаміка — виживання спільноти. Четверта динаміка — виживання людства. П'ята динаміка — виживання інших форм життя, таких як рослини, риби, птахи та тварини. Шоста динаміка — фізичний всесвіт, який складається з матерії, енергії, простору та часу (MEST). Сьома динаміка — виживання всього духовного, що є джерелом матеріального життя. Восьма динаміка — «нескінченність», «всеохопність усього», верховна істота. Кожна людина розширює свою духовну усвідомленість та здібності для виживання у всіх динаміках[15].

Історія

Рон Габбард у 1950 році

Лафайєт Рон Габбард народився в 1911 році в Тілдені, штат Небраска[16]. Вивчав цивільне будівництво в Університеті Джорджа Вашингтона у Вашингтоні, округ Колумбія, але не закінчив його[17]. 1930-х роках розпочав успішну кар'єру автора фантастичних оповідань[16]. Вступив до ВМС США у 1941 році, залишив дійсну службу в 1945 році та пішов у відставку в 1950 році[17]. Під час Другої світової війни Габбард служив у військово-морському резерві США. Пізніше він стверджував, що саме тоді вилікував себе від кількох серйозних захворювань, використовуючи методики, що пізніше стали основою його вчення[16].

Спочатку Л. Рон Габбард розробив діанектику — вчення про вплив психіки, а особливо травматичних спогадів, на фізичне здоров'я. Свої ідеї він виклав у книзі «Діанетика: сучасна наука про психічне здоров'я» 1950 року[16]. Книга стала бестселером (150 тис. проданих примірників за перший рік)[17], групи прихильників діанектики поширилися по всій країні та за кордоном. Американська психологічна асоціація та інші організації ставили під сумнів заяви Габбарда щодо наукової природи його підходу[16]. Зокрема Габбард перебував у опозиції до психотерапії, стверджуючи, що вона приховує проблеми замість вирішувати їхні причини[17].

Хоча спочатку він задумував діанетику як цілком оформлену «науку про розум», пізніше Габбард розширив своє вчення до саєнтології. Перехід від діанетики до саєнтології включав погляд на людей як безсмертних тетанів, які перебувають у пастці матеріальних тіла протягом численних життів. Травматичні спогади тепер розглядалися не тільки впродовж життя, а й у попередніх втіленнях. Сама назва «саєнтологія» походить від латинського scio та грецького logos, тобто, «вчення про знання»[16]. Громадський інтерес спонукав Габбарда в 1952 році створити Міжнародну асоціацію саєнтологів Габбарда (HASI) та розпочати видання «Журналу саєнтології»[17]. Потім Габбард заснував Церкву саєнтології 18 лютого 1954 року[16]. Концепція церкви дозволяла збирати пожертви та підтримувати поширення ідей[17]. Саєнтологія поширилася з Південної Каліфорнії по всіх Сполучених Штатах та світу, викликаючи багато дискусій[16].

Коли Габбард переїхав до Англії невдовзі після заснування церкви, то купив там маєток у Сассексі з метою створити всесвітню штаб-квартиру саєнтології. Члени церкви оплачували курси та інші послуги, що позначилося значниим прибутками[17]. Габбард очолював Церкву саєнтології на початку її існування, а в 1966 році покинув усі посади та зосередився на розвитку практикичній діяльності. Більшість часу він проводив на борту морських суден, де перебували молоді волонтери-саєнтологи. Морська організація, або «Sea Org», як вони себе називали, стала елітою саєнтологічного руху[16].

Габбард зник з поля зору громадськості в 1980 році. Після його смерті в 1986 році, у віці 74 років, член Морської організації та протеже Габбарда, Девід Міскевідж, взяв на себе керівництво Церквою саєнтології. Духовна штаб-квартира Церкви розташована в Клірвотері, штат Флорида[16].

Більшість саєнтологів проживає у США, де саєнтологія визнана релігією. Податкова служба США підтвердила її статус як релігії у 1993 році після тривалого розслідування. У 2013 році Верховний суд Великої Британії також підтвердив статус саєнтології як релігії. Німеччина заборонила саєнтологам обіймати державні посади, а у 2009 році французький суд визнав Церкву винною у шахрайстві, але не заборонив її повністю. Хоча за даними Церкви, до неї навертаються мільйони людей щорічно, кількість практикуючих саєнтологів ймовірно значно менша і складає сотні тисяч по світу. Серед найпомітніших послідовників саєнтології протягом багатьох років були голлівудські зірки, такі як Том Круз, Кірсті Еллі, Джон Траволта, Айзек Гейз та інші[16].

Символіка

Символи діанектики, саєнтології та оперуючого тетана

Символ саєнтології складається з двох трикутників, з'єднаних літерою «S». Верхній трикутник називається трикутником KRC і символізує єдність знання-відповідальність-контроль. Нижній трикутник називається трикутником ARC і символізує спорідненість-реальність-комунікацію. Велика «S» означає «саєнтологія» та означає розуміння[18][19].

Діанетика як вступ до саєнтології має свій символ: зелений трикутник із жовтим обведенням, поділений на смуги. Зелений колір символізує зростання, а жовтий — життя. 4 горизонтальні смуги відповідають першим 4-м «динамікам» або прагненням до виживання, описаним у книзі Габбарда «Діанетика: сучасна наука про психічне здоров'я» (1950)[20].

Саєнтологічний хрест найчастіше використовують для представлення Церкви саєнтології. Він складається вертикальної довшої лінії та горизонтальної коротшої, та 4-х коротких діагональних променів. 8 кінців хреста символізують 8 динамік саєнтології, 8 розділів прагнень до виживання[21]. Практика розміщення хреста в центрах саєнтології була запроваджена в 1969 році. Срібний хрест відтоді також є атрибутом священників Церкви саєнтології[22].

Символ нескінченності (∞) використовується в саєнтології для позначення «восьмої динаміки»: прагнення до існування як нескінченності або Верховної Істоти[23].

Грецька літеру тета (θ) використовується як символ життєвої сили, духу або джерела життя. Термін «тетан» пов'язаний з цією літерою[24]. Схожим є символ оперуючого тетана з вертикальною лінією в нижній половині тети[25].

Монограма Габбарда поєднує літери L, R та H у стилізованій формі та використовується для підтвердження автентичності творів Габбарда, лекцій та затверджених саєнтологічних матеріалів[26].

Саєнтологія в Україні

Перша церква саєнтології заснована в Україні у 1992 році у Харкові. У Києві церква саєнтології з'явилася в 2001 році. Загалом в Україні налічується 15 церков саєнтології, а кількість їхніх прихожан складає від 3 тис. до 10 тис. осіб, однак кількість саєнтологів загалом в Україні може досягати близько 50 тис.[27]

Примітки

  1. ↑ Neusner, Jacob (7 жовтня 2009). World Religions in America, Fourth Edition: An Introduction (англ.). Westminster John Knox Press. с. 302. ISBN 978-1-61164-047-2.
  2. ↑ Lewis, James R., ред. (2004). The Oxford handbook of new religious movements. Oxford ; New York: Oxford University Press. с. 429. ISBN 978-0-19-536964-9.
  3. ↑ Westbrook, Donald A. (2019). Among the Scientologists: history, theology, and praxis. Oxford Studies in Western Esotericism. New York (N.Y.): Oxford University Press. с. 23. ISBN 978-0-19-066497-8.
  4. ↑ а б в Bromley, David G. (11 березня 2009), Lewis, James R. (ред.), Making Sense of Scientology: Prophetic, Contractual Religion, Oxford University Press, с. 83—102, doi:10.1093/acprof:oso/9780195331493.003.0005, ISBN 978-0-19-533149-3, процитовано 8 квітня 2026
  5. ↑ Westbrook, Donald A. (2019). Among the Scientologists: history, theology, and praxis. Oxford Studies in Western Esotericism. New York (N.Y.): Oxford University Press. с. 21. ISBN 978-0-19-066497-8.
  6. ↑ Bogdan, Henrik; Starr, Martin P. (2012). Aleister Crowley and Western esotericism. New York: Oxford University Press. с. 354. ISBN 978-0-19-986309-9.
  7. ↑ Barrett, David V. (2001). The new believers: a survey of sects, cults and alternative religions. London: Cassell. с. 449. ISBN 978-0-304-35592-1.
  8. ↑ Hammer, Olav; Rothstein, Mikael (30 серпня 2012). The Cambridge Companion to New Religious Movements (англ.). Cambridge University Press. с. 137. ISBN 978-0-521-19650-5.
  9. ↑ Grünschloß, Andreas (11 березня 2009), Lewis, James R. (ред.), Scientology, a “New Age” Religion?, Oxford University Press, с. 225—238, doi:10.1093/acprof:oso/9780195331493.003.0012, ISBN 978-0-19-533149-3, процитовано 8 квітня 2026
  10. ↑ Thomas, Aled (2021). Free zone scientology: contesting the boundaries of a new religion. Bloomsbury advances in religious studies. New York: Bloomsbury Academic. с. 52. ISBN 978-1-350-18254-7.
  11. ↑ Rhodes, Ron (30 серпня 2009). The Challenge of the Cults and New Religions: The Essential Guide to Their History, Their Doctrine, and Our Response (англ.). Zondervan. с. 158. ISBN 978-0-310-82906-5.
  12. ↑ Scull, Andrew (20 грудня 2013). Cultural Sociology of Mental Illness: An A-to-Z Guide (англ.). SAGE Publications. с. 778. ISBN 978-1-4833-8899-1.
  13. ↑ Does Scientology have a concept of God?. Official Church of Scientology (англ.). Процитовано 8 квітня 2026.
  14. ↑ Zellner, William W.; Petrowsky, Marc, ред. (1998). Sects, cults, and spiritual communities: a sociological analysis. Religion in the age of transformation (вид. 1. publ). Westport, Conn.: Praeger. с. 145-147. ISBN 978-0-275-95860-2.
  15. ↑ Neusner, Jacob (7 жовтня 2009). World Religions in America, Fourth Edition: An Introduction (англ.). Westminster John Knox Press. с. 295. ISBN 978-1-61164-047-2.
  16. ↑ а б в г д е ж и к л м Editors, HISTORY com (8 травня 2017). Scientology. HISTORY (англ.). Процитовано 6 травня 2026.
  17. ↑ а б в г д е ж Hubbard Founds the Church of Scientology | History | Research Starters | EBSCO Research. EBSCO (англ.). Процитовано 6 травня 2026.
  18. ↑ LRH Personal Secretary Office, L. Ron (1976). Modern management technology defined: Hubbard dictionary of administration and management. Los Angeles: Church of Scientology of California. с. 462. ISBN 978-0-88404-040-8.
  19. ↑ Hubbard, L. Ron (1991). The management series. Los Angeles, Calif. : Copenhagen, Denmark: Bridge Publications ; New Era Publications International ApS. с. 232-233. ISBN 978-0-88404-672-1.
  20. ↑ Operating Thetan (OT) Symbol - A Reference Web Site on the Church of Scientology. www.bonafidescientology.org. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2026.
  21. ↑ Urban, Hugh B. (2011). The church of scientology: a history of a new religion. Princeton: Princeton University Press. с. 67. ISBN 978-0-691-14608-9.
  22. ↑ Hubbard, L. Ron (1999). HCO Policy Letter of February 1969: Religion. An Encyclopedia of Scientology Policy (PDF). Los Angeles: Church of Scientology of California. с. 196. ISBN 0-88404-031-3. Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2019. Any staff who are trained at any level as auditors (but not in AOs) are to be clothed in the traditioned ministerial black suit, black vest white collar silver cross for ordinary org wear.
  23. ↑ Atack, Jon (1990). A piece of blue sky: Scientology, Dianetics and L. Ron Hubbard exposed. A Lyle Stuart book. New York, NY: Carol Publishing Group. с. 134. ISBN 978-0-8184-0499-3.
  24. ↑ Atack, Jon (1990). A piece of blue sky: Scientology, Dianetics, and L. Ron Hubbard exposed. New York, NY: Carol Pub. Group. с. 124. ISBN 978-0-8184-0499-3.
  25. ↑ Hubbard, L. Ron (1975). Dianetics and scientology technical dictionary. Los Angeles: Church of Scientology of California, Publications Organization. с. 280. ISBN 978-0-88404-037-8.
  26. ↑ Trademarks of Dianetics and Scientology | Religious Technology Center. Religious Technology Center (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2025. Процитовано 17 квітня 2026.
  27. ↑ Інтерв’ю із Олександром Михайлецем, відповідальним за зв’язки з громадськістю церкви Саєнтології у м. Києві на тему : Історія та сучасний стан церкви Саєнтології в Україні » Релігія в Україні. www.religion.in.ua. Процитовано 6 травня 2026.

Посилання

Література

  • Релігієзнавство : підручник / за ред. В. І. Лубського, В. І. Теремка. — К. : Видавничий центр «Академія», 2000. — 408 с. — (Альма-матер).

Інтернет-ресурси

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).