Сафран (видавництво)
| Safran Book | |
|---|---|
| Сходознавче видавництво «Сафран» | |
| Держава | |
| Девіз | «Читати Азію» |
| Засновник | Світлана Призинчук |
| Засновано | 2018 |
| Галузь | видавнича індустріяd[1] |
| Продукція | книжки, комікси |
| Мова друку | українська |
| Директор | Світлана Призинчук |
| Штаб-квартира | Київ[2] |
| Адреса | Україна, Броварський р-н, Київська обл., селище Велика Димерка, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 6[3] |
Вебсайт: safranbook | |
Сходознавче видавництво «Сафран» (Safran Book)[4] — українське видавництво, що спеціалізується на літературі Азії, зокрема китайськомовній. Працює у трьох основних напрямах: класика, сучасна література та дитяча література. Окрім книжок, видає тайванську маньхву.
Історія
Засновниця «Сафрану» Світлана Призинчук спершу планувала створити журнал, присвячений Азії. Однак під час навчання у Школі видавничого бізнесу від Litosvita Призинчук зрозуміла, що в Україні доцільніше буде зайнятися виданням східної літератури. Підготовку до створення видавництва Світлана Призинчук розпочала наприкінці 2016 року, а офіційно зареєструвала його навесні 2018-го.
«Сафран» вийшов на ринок на Книжковому Арсеналі 2019 року, представивши перші переклади китайської класики: «Джвандзи» та «Чайного канону». «Джвандзи» увійшов у список найкращих книг того року від Українського ПЕН, а «Чайний канон» отримав спецвідзнаку Малого журі BookForum.
У 2024 році літературною премією імені Романа Гамади було відзначено виданий «Сафраном» переклад Юлії Осадчої-Феррейри роману «Постіль» Таями Катая.[5]
На середину 2024 року портфоліо видавництва налічує 30 книжок. На постійній основі у «Сафрані» працюють лише директор, яка виконує функції операційного та стратегічного менеджера, а також бухгалтер на аутсорсі. Усі інші спеціалісти ангажуються на конкретні книжкові проекти. За роки свого існування видавництво мало справу майже з 80-ма різними спеціалістами, чимало з яких переходять із проекту в проект. Одним із редакторів видавництва є Ю-Суань Су, тайванець, який володіє українською мовою.[6]
Транслітерація
Видавництво використовує китайсько-українську транскрипцію Кірносової-Цісар, а також виступає проти затвердження «поліванівки» для японсько-української передачі[7].
Примітки
- ↑ https://www.twreporter.org/a/ukrainian-cultural-resistance-against-invader
- ↑ https://safranbook.com/en/contact/
- ↑ https://opendatabot.ua/c/42080979
- ↑ фр. safran — шапран, дорога азійська пряність.
- ↑ Визначені лавреати Всеукраїнської літерутурної премії імені Романа Гамади. Українська літературна газета. 30.09.2024.
- ↑ Горлач, Поліна (11 листопада 2024). «Кожен новий переклад — це крок»: Олександра Беспала про те, чому нам варто звернути увагу на азійську літературу. Суспільне.
- ↑ Петренко, Тетяна (07.01.2025). Дискредитовані премії й провальні програми держзакупівель: літературні скандали 2024. Читомо.
Джерела
- Amanogawa: інтерв’ю з Safran Book. UA Geek. 9 травня 2021.
- Засновниця сходознавчого видавництва Safran Book: про переклад з китайської, казки з Тибету та символічний шафран. Блог Yakaboo.ua. 22 травня 2019.
- Дар'я Мустафіна (14.01.2021). Історія створення першого Сходознавчого видавництва України “Сафран”. Громадський Простір.
- Оголошено переможців BookForum Best Book Award 2019. ТСН. 20.09.19.
- Найкращі українські книги за 2019 рік: рейтинг ПЕН. Прямий. 30 грудня 2019.
- Валерій Лавровський (07 червня, 2024). Від наукпопу до графічних романів: як працюють нішеві українські видавництва. AIN.UA.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
