Сари

село Сари
Герб
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Тер. громада	Гадяцька міська громада
Код КАТОТТГ	UA53060090180022310
Облікова картка	Сари
Основні дані
Засноване	1622
Населення	2437
Площа	1,913 км²
Густота населення	1273,92 осіб/км²
Поштовий індекс	37340
Телефонний код	+380 5354
Географічні дані
Географічні координати	50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	105 м
Водойми	р. Псел
Місцева влада
Адреса ради	37340, с. Сари, вул. Центральна 49
Карта
Сари
Сари
Мапа
Сари у Вікісховищі

Са́ри — село в Україні, в Гадяцькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 1699 осіб^[1]. Орган місцевого самоврядування — Гадяцька міська рада (Сарський старостинський округ: Донцівщина, Київське, Малі Будища, Саранчова Долина, Червоний Кут).

Село Сари знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червоний Кут, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Саранчова Долина, примикає до сіл Писарівщина та Київське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

У 1622 році на місці «Сарського городища» було засновано слободу на 10 дворів, яка згодом була позначена на карті Гійома Левассера де Боплана. У 1636 році привілеєм польського короля Владислава IV урочище Сари було призначене для заселення. На той час ці землі входили до складу Черкаського староства.

З початку Національно-визвольної війни українського народу (1648—1657) Сари входили до складу Гадяцького полку. У 1661 році село підпорядкували Зіньківському полку, а з 1672 року — Гадяцькій першій сотні відновленого Гадяцького полку. У 1675 році гетьман Іван Самойлович передав села Сари та Крутьки у володіння переяславському та гадяцькому протопопу Григорію Бутовичу. У другій чверті XVIII століття Гадяч та навколишні села належали гетьману Данилу Апостолу (1727—1734). Згодом Сари перейшли у власність гетьмана Кирила Розумовського (1750—1764), який у 1785 році продав їх до державної скарбниці.

Від 1781 року село перебувало у складі Гадяцького повіту Чернігівського намісництва. За переписом 1785 року, у Сарах налічувалося 99 хат та 225 жителів, серед яких лише один був письменним. У 1791 році село віднесли до Київського намісництва. За переписом 1802 року Сари зафіксовані як власницьке та козацьке село, що мало 291 двір та 2602 жителі. Станом на 1863 рік Сари стали центром волості Гадяцького повіту. На той час у селі було 291 двір та 2848 жителів. Діяла дерев'яна церква Різдва Богородиці з вбудованою дзвіницею (споруджена 1782 року), при якій функціонувала бібліотека. У 1884 році кількість дворів зросла до 835, а населення становило 5151 особу. На 1900 рік у селі налічувалося 1198 дворів та 8992 жителі, діяла дерев'яна Миколаївська церква (збудована у 1897 році). За даними 1910 року, у Сарах було 907 дворів, з яких 364 не мали орної землі, а 494 — коней. Найпоширенішим місцевим промислом у цей період було щетинництво. У грудні 1905 року в Сарській волості відбувся революційний виступ селян, який був придушений урядовими військами, а його організатори — заарештовані.

Радянська окупація села розпочалася в січні 1918 року. Станом на 4 квітня 1922 року в Сарівській волості налічувалося 2278 дворів та 12 040 жителів. Того ж року було створено Сарську сільськогосподарську комуну «Молода сім'я», за якою закріпили 43 десятини землі. З 1923 року Сари увійшли до складу Гадяцького району Роменської округи; населення села становило 4136 осіб. За даними Всесоюзного перепису 1939 року в селі проживало 3995 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

• ТОВ «Колос».
• ТОВ «Стандарт агро».
• Поблизу села Сари виявлені поклади газу і газового конденсату^[3].

• Заклад дошкільної освіти «Колосок» Гадяцької міської ради
• Сарський опорний ліцей Гадяцької міської ради
• Комунальний заклад «Сарський сільський будинок культури» Гадяцької міської ради
• Сарська сільська бібліотека-філія № 1
• Сарська сільська бібліотека-філія № 2
• Сарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

В Сарах встановлено пам'ятники: на братській могилі які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців (1958), в пам'ять про воїнів односельців (492) що полягли на фронтах ВВВ (1967), та пам'ятник що споруджений 1912 на кошти жителів села односельцям, що загинули в рос-японській війні 1904-05.

Археологічні пам'ятки — слов'янські городище та поселення 8-10 і 11-13 ст, неолітичне поселення Гора Корсунка.

• Амвросій Метлинський, (1814-70, Ялта. Літ. Псевдонім Амвросій Могила, Земляк) — український поет-романтик, перекладач, книговидавець. Професор Харківського і Київського університетів.
• Семен Метлинський (роки народження і смерті невідомі, літ. псевдонім Семен Родина) — український поет і етнограф. Був членом Російського географічного товариства.
• Карасюк Іван Маркіянович (1923) — український вчений у галузі агрономії, професор, почесний член товариства ґрунтознавців і агрохіміків України.
• Підгайний Гнат Несторович (1897 — ?) — бунчужний пластунського куреня 2-го кінного полку ім. І. Мазепи армії УНР.

• Погода в селі Сари
• Sary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 328. (пол.)
• https://db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=7e15b45c443d89620abae637ebb8da94