Сара Кірш
| Сара Кірш | |
|---|---|
| нім. Sarah Kirsch | |
| Ім'я при народженні | нім. Ingrid Hella Irmelinde Bernstein |
| Народилася | 16 квітня 1935[1][2][…] Limlingeroded, Province of Saxony-Anhaltd, Пруссія[1] |
| Померла | 5 травня 2013[1][2][…] (78 років) Гайде, Гольштейн[1] |
| Країна | |
| Діяльність | поетеса, письменниця, дитяча письменниця, перекладачка, художниця, лібретистка, біологиня |
| Сфера роботи | поезія |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера, German Institute for Literatured і Лейпцизький університет |
| Знання мов | німецька[2][4] |
| Мова творів | німецька |
| Членство | Німецька академія мови і поезії |
| Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини |
| Батько | Hermann Bernsteind |
| Мати | Lisa Bernsteind |
| У шлюбі з | Rainer Kirschd |
| Діти | Moritz Kirschd |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
Сара Кірш (нім. Sarah Kirsch; при народженні Інгрід Бернштайн, нім. Ingrid Bernstein; 16 квітня 1935, Лімлінгероде, Тюрингія, Третій Рейх — 5 травня 2013, Гайде, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН) — німецька поетеса, перекладачка і прозаїкиня[5].
Біографія
Інгрід Бернштейн народилася у родині механіка телефонної апаратури. У 1958 році закінчила Гальський університет, де вчилася на біології, проте надалі повністю присвятила себе літературі[6]. У 1960 році одружилася з поетом Райнером Кіршем, тоді ж почала підписувати свої твори псевдонімом Сара Кірш (вибір імені був обумовлений протестом проти антисемітизму батька і націонал-соціалістів у цілому)[7]. У 1963—1965 роках навчалася у Літературному інституті імені Йоганнеса Р. Бехера у Лейпцигу. В 1965 році видано спільний збірник віршів Сари Кірш і її чоловіка «Розмова з бронтозавром» («Gespräch mit dem Saurier»), а через два роки вийшов перший самостійний збірник — «Поїздка за місто» («Landaufenthalt»)[8].
У 1968 році розлучилася і переїхала до Східного Берліна. У 1977 році, після участі в акціях протесту проти позбавлення громадянства поета і барда Вольфа Бірмана, емігрувала до ФРН (від'їзд закрив для неї можливість публікуватися не тільки у НДР, а й в СРСР, що негативно позначилося на популярності поетки у російськомовному середовищі)[9]. Жила у Західному Берліні, у 1985 році перебралася у Шлезвіг-Гольштейн[10]. Продовжуючи інтенсивно творити, випустила понад десяток книг віршів і прози, а в 2005 році було видано зібрання творів письменниці. Померла у 2013 році.
Творчість
Визнана однією із найзначніших і популярних німецькомовних поетів другої половини XX століття[11][12][13].
Її ім'я звично пов'язується із пейзажною лірикою, яка, піднімаючи глобальні проблеми людства, не перестає бути політичною, що відповідає традиції німецької пейзажної поезії. Говорячи про руйнування навколишнього середовища, вона пише про ті душевні рани, які розвиток суспільства з його негативними сторонами завдає окремій людині. Природа, про яку пише Кірш, через порушення комунікації, технічного прогресу, соціальної ерозії, знаходиться в стані хаосу, який впливає і на поетичну мову. Ці порушення розглядаються нею на метафізичному рівні, і завдання поезії вона вбачає у гармонізації «позбавленого чарів» світу[14].
Окрім того, відома як перекладачка, зокрема перекладала німецькою мовою російських поетів Анну Ахматову, Олександра Блока, М. Матвєєву, Булата Окуджаву та ін.[15] Переклади з Ахматової, Райнера і Сари Кірш, що увійшли до книги «Небувала осінь» (1967), Е. Еткінд уважав невдалими через втрату мелодійності та ритмічних асоціацій при передачі верлібром метрично упорядкованих віршів[16].
Нагороди
Австрійська державна премія з європейської літератури (1980), премія Георга Бюхнера (1996)[17].
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118562487 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Dichterin Sarah Kirsch ist tot // Spiegel online, 22.05.2013. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ John Sandford, ed. Encyclopedia of Contemporary German Culture. London and New York: Routledge, 2013
- ↑ Jackson, W.D. (2000) 'Sarah Kirsch, Translated and With a Commentary by WD Jackson', Modern Poetry in Translation 16: 62-87. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 7 березня 2020. [Архівовано 2017-11-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Велика Російська енциклопедія: в 30 т. / гол. наук.-ред. ради Ю. С. Осипов; від. ред. С. Л. Кравець. Т. 14 : Кирєєв — Конго, 2009[недоступне посилання]
- ↑ Вірші / Сара Кірш; Пер. з нім. Л. Керчиної, Л. Беринського; Вступ. В. Вебера // Інозем. літ. — 1995. — No 3. — С. 39—43
- ↑ Основні напрямки у жіночій поезії НДР // Т. Н. Андреюшкіна Пейзажна поезія Сари Кірш: ідилія чи апокаліпсис?, Вісник гуманітарного інституту ТДУ / під ред. О. Ю. Прокоф'євої. — Тольятті: ТДУ, 2010[недоступне посилання]
- ↑ Jan Kuhlbrodt: Nachruf Sarah Kirsch: «Du bist nicht auf Erden». Zeit Online, 22 Mai 2013. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Гюнтер де Бройн. Сорок років. Повість про життя (Розділи з книги. Переклад з німецької С. Фрідлянд) // «Іноземна література», № 2, 1998. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Біля книжкової вітрини: Сара Кірш. Без дна. Вірші // «Іноземна література» 1997, № 2
- ↑ Т. Н. Андреюшкіна Пейзажна поезія Сари Кірш: ідилія чи апокаліпсис? // Текст як одиниця філологічної інтерпретації: Збірник статей II Всеросійської науково-практичної конференції за міжнародної участі (20 квітня 2012 р., м. Куйбишев) / отв. ред. А. А. Курулёнок. — Новосибирск: Изд-во ООО «Немо Пресс», 2012. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Е. Даміано Між поезією та перекладом: практика перекладу з російської мови в Німецькій Демократичній Республіці на прикладі Сари Кірш і Анни Ахматової // Імагологія й компаративістика, 2015, № 2 (4)[недоступне посилання]
- ↑ «… Як Фенікс з попелу» Поезія Анни Ахматової на Заході. Німеччина і Франція // Е. Еткінд, Інозем. літ. — 1989. — № 2. — С. 226—232[недоступне посилання]
- ↑ Сторінка на сайті Німецької академії мови та поезії. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).