Санті Гуччі

Санті Гуччі
Народження	пр.1530 Флоренція
Смерть	пр.1600 Ксьонж Вельки, Річ Посполита
Країна (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	скульптор, архітектор
Архітектурний стиль	пізній ренесанс, маньєризм
Найважливіші споруди	Замок у Баранові-Сандомирському
Санті Гуччі у Вікісховищі

Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino; пр.1530, Флоренція — пр.1600, Ксьонж Вельки, Річ Посполита) — польський та італійський архітектор та скульптор, перебував на службі у польських королів. Придворний художник Стефана Баторія та Анни Ягеллонки, Сигізмунда II Августа та Генріха III Валуа. Працював також для багатих магнатських родин, у тому числі Мишковських та Фірлеїв.

Санті народився у Флоренції в сім'ї з давніми художніми традиціями. Навчався у свого батька Каччо Бандінеллі (реставратор Флорентійського собору). Його брат Франческо Камільяні був художником.

Гуччі почав працювати за своєю професією в Італії у віці 17 років. Його стиль зазнав впливу італійських та нідерландських традицій. Гуччі прибув до Речі Посполитої в 1560-х роках.

На початку своєї діяльності в Польщі займався скульптурним дизайном, зокрема працював над оздобленням даху та елементами декору для Сукенніц у Кракові^[1]. Як і більшість його італійських колег-скульпторів, які працювали у Польщі в XVI столітті (Бартоломео Берреччі, Джованні Марія Падовано), Гуччі виконував свої твори разом із великою групою колег.

У 1558 році Санті працював над Неполомицьким замком.

1575 року Гуччі вже згадується як королівський будівельник, одружений з Катериною Гурською. Титул придворного художника отримав при королі Стефану Баторії — Санті керував відновленням королівського замку Лобзуві.

У 1565—1585 роках він працював в замку в Яновці, у 1591 році — у Варшаві, де перебував на службі у коронного канцлера Яна Замойського. Гуччі був автором проєкту замку Лещинських в Барануві Сандомирському.

У 1594—1595 роках майстер працював на замовлення королеви Анни над одним з найбільших своїх творів — надгробком до могили Стефана Баторія в каплиці Вавельського собору.

Санті керував будівельними роботами в Пінчуві, а саме будівництвом замку, каплиці та лазні, на замовлення родини Мишковських.

Після смерті Санті деякі його учні продовжили справу наставника, наслідуючи неповторний стиль Гуччівського маньєризму.

• Будинок на вулиці Канонічній, 21 у Кракові (1582-1592) — багатоквартирний житловий будинок із внутрішнім двором. Оздоблення аркадами надає будівлі вигляду невеликого палацу.
• Королівська резиденція Стефана Баторія в Лобзові (1585-1587), напівоборонна споруда з аркадним двором.
• Каплиця Мишковських при Домініканському костелі Кракова.
• Замок у Пінчеві (після 1586 — до 1600).
• Замок Лещинських у Баранові Сандомирському (1591-1606).
• Палац Мишковських (1585-1595).
• Каплиця Святої Анни в Пінчуві (1600).

• Надгробок Родини Кшиських: Анни, Павла та Войцеха в Дробіні (1572-1576).
• Надгробок Сигізмунда II Августа в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575).
• Пам'ятник королеви Анни в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574-1575).
• Надгробок Анджея та Барбари Фірлеїв у Яновіце (1588-1587)^[2].
• Надгробок Стефана Баторія в Маріацькій каплиці при Вавельській катедрі (1594-1595).
• Надгробок родини Браницьких: Гжегожа та Катерини у церкві десяти тисяч мучеників в м. Неполомиці (пр. 1596).
• Надгробок Арнульфа та Станіслава Уханських у костелі Внебовзяття Богородиці в Ухане, (пр.1590).
• Двоярусний надгробок із сірого мармуру Іоана Гербурта та Катерини Дрогойовської з костелу в с. Скелівка (1580-ті) — наразі зберігається в Олеському замку^[3].

• Bochnak A. Gucci Santi (Ognisanti) (zm. 1600) [Архівовано 23 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1960. — T. IX. — S. 132—133.

• Ґуччі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.