YaChudo

Адам Бохнак

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Адам Бохнак
пол. Adam Bochnak Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1899[2][3] або 17 вересня 1899 Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Австро-Угорщина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 травня 1974[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Польська Народна Республіка[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмистецтвознавець, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмистецтвознавство[4] і музеєзнавство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякимистецтвознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньпрофесор
Знання мовпольська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі золотий хрест Заслуги Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL”

Адам Бохнак (пол. Adam Bochnak; 17 вересня 1899, Краків — 27 травня 1974, там само) — польський історик мистецтва і мистецтвознавець.

Життєпис

Батько — купець Владислав Бохнак, мати — Юзефа Спиш. У 1917 році склав матуру в гімназії святої Анни в рідному місті. Навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Воював проти УГА наприкінці 1918 — на початку 1919 року. У 1922 році здобув науковий ступінь доктор філософії. У лютому 1945 року повернувся до Кракова. Після другої світової очолював музей Ягайлонського університету. Входив до складу редакційних комітетів видань «Polski Słownik Biograficzny» i «Słownik Starożytności Słowiańskich». Працював директором Національного музею у Кракові. Помер 27 травня 1974 року у Кракові.

Доробок

Автор першого аналітичного «синтетичного» твору про львівську рококову різьбу.[5]

  • Giovanni Battista Falconi (1925)
  • Kościół św. Stanisława w Uhercach (1925)
  • Zabytki przemysłu artystycznego w kościele parafialnym w Luborzycy (1925, z J. Pagaczewskim)
  • Ze studiów nad rzeźbą lwowską epoki rokoka (1931)
  • Dwa naczynia z herbami Wazów w kolegiacie łowickiej (1935)
  • «Opłakiwanie Chrystusa», obraz w głównym ołtarzu kościoła parafialnego w Bieczu (1935)
  • Grób biskupa Maura w krypcie św. Leonarda na Wawelu (1938)
  • Zarys dziejów polskiej historii sztuki (1948)
  • Gobeliny Katedry wawelskiej z historią Jakuba (1952)
  • Kaplica Zygmuntowska (1953)
  • Historia sztuki nowożytnej (1957, 2 tomy)
  • Najstarsze budowle wawelskie (1960)

Примітки

  1. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #137533853 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Trove — 2009.
  4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2003. — № 5. — S. 180. (пол.)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).