Сабатинівка II

Сабатинівка II
48°10′57″ пн. ш. 30°10′50″ сх. д. / 48.1825° пн. ш. 30.180555555556° сх. д.
Країна	Україна
Тип	археологічна пам'ятка
Сабатинівка II Сабатинівка II (Україна)

Сабати́нівка II — археологічна пам'ятка, яка являє собою раннє поселення трипільської культури і яка виявлена на території села Сабатинівка Благовіщенської громади Голованівського району Кіровоградської області України. Розташована в 3 км від русла річки Синиці (притока Південного Бугу) на схилі третьої надзаплавної тераси; досліджена в 1947—1949 pp. Михайлом Макаревичем та Валентином Даниленком.^[1][2]

Поселення було засновано під час розселення трипільців у Дністрово-Бузькому міжріччі в період Прекукутень III (Трипільська культура етапу А).^[3]

На місці поселення археологами були виявлено три житла, а також зернотерки, розтиральні камені, уламки посуду, маленька ціла посудина, кістки тварин — все це було обпалено і сцементовано під дією вогню.^[2] Окрім того, були знайдені два кремінних відщепи, скребачки різного розміру, нуклеус, кістяна проколка, кістяні буси, ріг зі слідами обробки, фрагменти пряселець, маленьке сланцеве долото, сланцева мотичка, різноманітна кераміка.^[4]

У господарській діяльності давні мешканці поселення займалися землеробством, скотарством і полюванням. На це вказують знайдені знаряддя праці, а ще кістки свійських (бика, вівці-кози) і диких тварин (коня, оленя).^[4]

Особливу увагу Михайла Макаревича привернула глинобитна площадка розміром 7×13 м, що лишилася від приміщення № 3, і входом зі східного боку. В західній частині колишнього приміщення були знайдені залишки печі, а біля неї, виявлені рештки глинобитного крісла і глинобитної платформи 2,75×6 м. На підвищенні, що лишилася від платформи, і біля неї було знайдено 29 антропоморфних статуеток.^[5]

Антропоморфні фігурки були різних розмірів і форм. Дві статуетки були розмальовані червоною фарбою по білому ангобу — такий розпис відрізняє їх від інших відомих трипільських статуеток. У однієї з найбільших фігурок змодельовані руки, які тримають невиразний довгий предмет, який притиснутий до грудей. Російський дослідник І. В. Палагута висловлює здогад, що це може бути посох або фалос. Поруч з фігурками були знайдені крісельця з рогоподібними завершенням на спинках, а одна з фігурок була знайдена сидячою на такому крісельці. Частина статуеток була розмальована білою і червоною фарбами, на фрагменті одного крісельця зберігся розпис червоною фарбою на білому тлі.^[2][6]

Згадані вище залишки великого глинобитного крісла є схожими за формою на маленькі крісельця. Серед уламків біля нього було виявлено фрагмент з рогоподібним виступом. Михайло Макаревич висловлює здогад, що цей фрагмент був завершенням спинки великого крісла. Окрім того, біля крісла були знайдені уламки кераміки, кістки тварин, розтирач і шиферна пластинка з піктограмою.^[7]

Все це навело Макаревича на думку, що приміщення виконувало роль святилища. Він припускав, що підвищення, де були знайдені статуетки, могло бути залишками алтаря або спеціальною побудовою для їх зберігання.^[5]

• Кіосак Д.В., Головко С.В. Локалізація археологічних пам’яток біля с. Сабатинівка: аналіз джерел. // Стародавнє Причорномор’я. — 2013. — Т. 10. — С. 289—295.
• Палагута И.В. Наборы статуэток Прекукутени — раннего Триполья: опыт социокультурной интерпретации раннеземледельческой пластики // Российский археологический ежегодник. — 2013. — Вип. 3. — С. 141—211.
• Михайло Макаревич. Середньобузька експедиція по дослідженню пам'яток трипільської культури // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — С. 89—95.