Р-60

Р-60
Р-60 під крилом Су-15ТМ. Музей ПС ЗСУ в м. Вінниця.
Тип	ракета класу «повітря — повітря» малої дальності
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	18 грудня 1973
Оператори	Росія, Україна, Польща, Казахстан, Іран, Сирія
Війни	Ірано-іракська війна Війна за незалежність Намібії Громадянська війна в Лівані Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розробник	ДержМКБ «Вимпел»
Розроблено	1970[1]
Виробник	Тбіліський авіаційний завод
Виготовлена кількість	30000
Варіанти	Р-60М Р-60К Р-60МК УЗР-60 (УЗ-62) Р-60МУ
Характеристики
Вага	44 кг
Довжина	2,09 м
Діаметр	120 мм
Вага боєголовки	3 (2,7) кг[2]
Двигун	Твердопаливний ракетний двигун
Розмах крил	0,39 м
Операційна дальність	до 10 км
Висота польоту	від рівня моря до 20000 м
Швидкість	2,5 число Маха
Система наведення	Теплова головка самонаведення
Пускова платформа	МіГ-21, МіГ-23, МіГ-25, МіГ-27, МіГ-29, МіГ-31, Су-15, Су-17, Су-20, Су-22, Су-24, Су-25, Як-28, Як-38, Як-141, Мі-24, L39ZA, СОКО J-22 Орао, Шахед-136
Р-60 у Вікісховищі

Р-60 («виріб 62», за класифікації НАТО — AA-8 Aphid «Попелиця») — радянська керована ракета «ближнього бою» класу «повітря — повітря». Розробка розпочата в 1967 р. в ПКПК (колишнє ОКБ-4) Мінавіапрому під керівництвом М. Р. Бісновата.

Аеродинамічна схема ракети — «качка». З метою підвищення ефективності аеродинамічних рулів на великих кутах атаки для випрямлення набігаючого потоку застосовуються невеликі дестабілізатори, закріплені на зовнішній поверхні корпусу ГСН. На поверхні передньої частини третього відсіку встановлені попарно кінематично пов'язані аеродинамічні рулі. Трикутні крила великої стрілоподібності кріпляться на корпусі двигуна (п'ятий відсік). Їх мале видовження при достатній для необхідної маневреності площі забезпечує компактність розміщення ракети на носії. Уздовж задніх кромок крил розміщуються роллерони.

Твердопаливний двигун ПРД-259 розташований у п'ятому від початку відсіку ракети і має змінну в часі діаграму тяги.

Ракета оснащена тепловою ГСН, розробленої київським підприємством «Арсенал». Головка «Комар» (ОГС-60ти), розміщена в першому відсіку ракети, має гіроінерційний стабілізатор, що забезпечує відпрацювання кутових координат цілі до 12° за інформацією, що надходить з бортової прицільної системи носія. Супровід цілі в межах ± 45 ° здійснюється з кутовою швидкістю 30°/с.

Р-60 оснащена неконтактним детонатором — радіолокаційним, оптичним або комбінованим, — розташованим на початку четвертого відсіку.

Бойова частина стрижневого типу розташована у другому відсіку. Неконтактний підрив забезпечує ураження цілі в межах радіусу 2,5 м; впевнене знищення досягається при прямому попаданні.

Р-60 застосовується з пускової установки АПУ-60-I c однієї напрямної масою 32 кг і з АПУ-60-II з двома напрямними, що важить 34 кг.

Ракета Р-60 була прийнята на озброєння в 1974 р. і може використовуватися практично усіма типами винищувачів, включаючи МіГ-21, МіГ-23М, МіГ-25ПД, МіГ-29, МіГ-29С, МіГ-31, Су-24М, Су-25Т, Як-38, БПЛА «Шахед-136» (Герань-2)^[3]. Зараз ця ракета, відома також як типова ракета класифікації РБПБ, практично не застосовується через малу практичну дальність польоту — до 5 км (макс. у передню півсферу — до 10 км).

Перше бойове застосування ракети Р-60 відбулося у 1978 році. Радянський винищувач МіГ-23М за допомогою ракет Р-60 збив іранський військово-транспортний вертоліт CH-47 Chinook, який порушив радянсько-іранський кордон (повітряний простір Туркменської РСР, біля Ашхабада)^[4].

Ракети Р-60 активно застосовувалися іракськими ПС під час ірано-іракської війни.

11 серпня 1984 року іракський винищувач МіГ-23МЛ збив іранський F-14A під керуванням Хашема Алль-е-Аги ракетою Р-60^[5].

Ракети Р-60 використовуються обома сторонами війни.

У лютому 2026 року в районі села Коврай Золотоніського району Черкаської області під час виконання завдання з перехоплення БПЛА «Герань» / «Shahed» був збитий вертоліт Мі-24 ЗСУ, загинули всі чотири члени екіпажу. За твердженнями російських джерел, вертоліт був збитий ракетою Р-60, випущеною з БПЛА «Герань». Українські слідчі припускали, що катастрофа сталася через зіткнення з БПЛА, однак вивчення уламків вертольота показало, що характер пошкоджень не відповідає раніше відомим випадкам таких зіткнень^[6].

2 вересня 2026 року винищувач МіГ-29МУ1 ПС України на гранично малій висоті збив російську малогабаритну крилату ракету «Бандероль» за допомогою ракети класу «повітря — повітря» Р-60^[7].

• Ангельський Р., Коровін В. Вітчизняні керовані ракети «повітря - повітря». Частина 2. Ракети середньої і великої дальності.// Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. - 2006. - № 2
• Широкорад А. Б. Історія авіаційного озброєння.
• АВІАЦІЯ. Військова Росія. Електронні довідники.
• Gordon Yefim. Soviet/Russian Aircraft Weapons. Since World War Two. — Hinkley, England : Midland Publishing, 2004. — 207 p. — ISBN 1-85780-188-1.
• Cooper, Tom. MiG-23 Flogger in the Middle East, Mikoyan i Gurevich MiG-23 in Service in Algeria, Egypt, Iraq, Libya and Syria, 1973-2018. — Warwick : Helion & Company Publishing, 2018. — ISBN 978-1-912-390328.