Річард Юелл
| Річард Юелл | |
|---|---|
| Народження | 8 лютого 1817[1][2] Georgetown, округ Колумбія, США |
| Смерть | 25 січня 1872[1][2] (54 роки) Спрінг-Гілл пневмонія |
| Поховання | Nashville City Cemeteryd |
| Країна | |
| Освіта | Військова академія США |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | Army of Northern Virginiad |
| Війни / битви | американо-мексиканська війна, Battle of Churubuscod, Битва при Фейрфакс-Кортгауз, Перша битва при Булл-Рані, Shenandoah Valley Campaignd, Seven Days Battlesd, Battle of Cedar Mountaind, Друга битва при Булл-Рані, Second Battle of Winchesterd, Битва під Геттісбургом, Battle of the Wildernessd, Battle of Spotsylvania Court Housed, Battle of Sailor's Creekd і Battle of Contrerasd |
| Автограф | |
| | |
Річард Стоддерт Юелл (англ. Richard Stoddert Ewell; 8 лютого 1817, Джорджтаун, округ Колумбія — 25 січня 1872, Спрінг-Гілл, Теннессі) — американський військовий діяч, генерал-лейтенант Конфедеративних штатів Америки під час Громадянської війни в США. Був одним з найближчих соратників генерала Томаса «Кам'яної стіни» Джексона. Під час Другої битви при Булл-Рані втратив ногу, але продовжив військову службу.
Рання біографія
Народився 8 лютого 1817 року в Джорджтауні (округ Колумбія) в заможній родині, був онуком першого військово-морського міністра США Бенджаміна Стоддерта[3]. З трьох років виховувався в маєтку в окрузі Принс-Вільям у Вірджинії. У 1840 році закінчив Військову академію США у Вест-Пойнті та став другим лейтенантом у 1-му драгунському полку[4]. В 1845 році отримав звання першого лейтенанта. Брав участь в американо-мексиканській війні 1846—1848 років, тоді ж познайомився зі своїм майбутнім начальником Робертом Едвардом Лі. Після війни служив у Нью-Мексико, брав участь у боях з індіанцями. У 1860 році через хворобу залишив командування флотом Б'юкенен і відправився на лікування до Вірджинії.
Громадянська війна
Юелл не підтримував вихід південних штатів з Союзу. Однак, після виходу з Союзу рідного штату Вірджинії він 7 травня 1861 року подав у відставку з Армії США і в званні полковника вступив Тимчасової армії Вірджинії. Уже 31 травня він отримав поранення в плече під час бою при Ферфакс-Кортхаус. 17 червня 1861 року отримав звання бригадного генерала. Під час Першої битви при Булл-Рані командував бригадою, яка перебувала в резерві і безпосередньої участі у битві не брала.
24 січня 1862 року отримав звання генерал-майора і був призначений командиром дивізії. У травні 1862 року на чолі своєї дивізії вирушив на допомогу генералу Томасу Джексону, який обороняв долину Шенандоа від федералів. Юелл успішно діяв під командуванням Джексона і зіграв чималу роль в його перемогах при Форт-Роялі, Вінчестері і Порт-Репаблік[5]. З червня 1862 року дивізія Юелла в складі корпусу Джексона брала участь в Семиденний битві, а потім у Північновірджинській кампанії. Під час Другої битви при Булл-Рані Юелл був важко поранений і йому ампутували ліву ногу. Генерал повернувся до служби після лікування і ходив на дерев'яному протезі.
Після загибелі Джексона при Чанселорсвіллі його корпус було поділено на два. Командиром 2-го корпусу був призначений генерал Юелл. На початку Геттісберзької кампанії Юелл діяв успішно. Він отримав блискучу перемогу в Другій битві при Вінчестері, прорвався вглиб Пенсільванії і взяв Гаррісбург[6]. Потім за наказом Лі зі своїм корпусом він вирушив до Геттісберга. В перший день битви при Геттісберзі, 1 липня 1863 року, Юелл розбив 11-й корпус федералів. Однак, він не наважився штурмувати Цвинтарний хребет, де тоді федерали ще не закріпилися[7]. Його зволіканням скористався противник і війська Союзу змогли зайняти сильну оборону. Нерішучість Юелла стала одним з факторів поразки конфедератів. 2 і 3 липня корпус Юелла безуспішно намагався прорвати ворожі позиції. 3 липня генерал був поранений, але куля влучила в його дерев'яну ногу. Восени 1863 року через хворобу він перебував у відпустці.
Під час битви в Нетрях у травні 1864 року Юелл діяв добре, але в битві при Спотсільвейні його атаки провалилися. Після цього Лі призначив Юелла командувачем гарнізону Річмонда. У квітні 1865 року під час відступу Юелла в місті почалися масові пожежі. Після відступу з Річмонда Юелл потрапив у полон до федералів.
Після війни
Після завершення Громадянської війни Юелл отримав умовно-дострокове звільнення і переїхав на ферму своєї дружини в Спрінг-Гілл, штат Теннессі. Участі в політичній діяльності не брав. Помер від пневмонії 25 січня 1872 року.
Примітки
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Richard S. Ewell. American Battlefield Trust (англ.). Процитовано 27 квітня 2026.
- ↑ Richard S. Ewell (U.S. National Park Service). www.nps.gov (англ.). Процитовано 27 квітня 2026.
- ↑ Richard Ewell. Shenandoah Valley Battlefields National Historic District (амер.). Процитовано 27 квітня 2026.
- ↑ White, Kristopher D. (3 липня 2020). Gettysburg Off the Beaten Path: The "Wounding" of Richard Ewell. Emerging Civil War (англ.). Процитовано 27 квітня 2026.
- ↑ smock (6 липня 2010). Richard Ewell at Gettysburg. HistoryNet (амер.). Процитовано 27 квітня 2026.
Джерела
- Coddington, Edwin B. The Gettysburg Campaign; a study in command. New York: Scribner's, 1968. ISBN 978-0-684-84569-2.
- Eicher, John H., and David J. Eicher, Civil War High Commands. Stanford: Stanford University Press, 2001. ISBN 978-0-8047-3641-1.
- Frederiksen, John C. «Richard Stoddert Ewell.» In Encyclopedia of the American Civil War: A Political, Social, and Military History, edited by David S. Heidler and Jeanne T. Heidler. New York: W. W. Norton & Company, 2000. ISBN 0-393-04758-X.
- Pfanz, Donald C. Richard S. Ewell: A Soldier's Life. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1998. ISBN 0-8078-2389-9.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).