YaChudo

Річард Кірван

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Річард Кірван
англ. Richard Kirwan Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 серпня 1733[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Голвей, Ірландське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 червня 1812[1][2] (78 років) або 22 червня 1812[3] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дублін, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, метеоролог, науковець, геолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьхімія, геологія і мінералогія Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[4][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Ірландська королівська академія, Королівське товариство Единбурга і Товариство об'єднаних ірландців Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMaria Theresa Kirwand[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Річард Кірван (1 серпня 1733, Клофбаллімор, Голвей (графство) — 22 червня 1812, Дублін), есквайр Крегга — ірландський юрист і хімік. Був прихильником теорії флогістону. Сім'я Кірван була однією з 14 сімей, відомих як сім'я Голуей, які довгий час правили містом і околицями графства Голвей.

Життєпис

У молодості Кірван вивчав юриспруденцію і деякий час був адвокатом, але в 1768 відмовився від практики на користь наукових пошуків. Протягом наступних дев'ятнадцяти років він жив в основному в Лондоні, спілкуючись із провідними вченими того часу. Велике знання мов дозволяло йому полягати у листуванні з багатьма дослідниками на континенті. Його експерименти з питомої ваги розчинів, дослідження солей, розвиток аналітичних методів у 1782 році принесли йому медаль Коплі Королівського товариства, членом якого він був обраний у 1780 році. Широку популярність Кірвану в 1784 принесла його полеміка з Генрі Кавендішем щодо експериментів останнього з повітрям. 1784 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.

У 1787 Кірван переїхав до Дублін, де з 1799 до своєї смерті був президентом Ірландської королівської академії. Результатами його роботи стали тридцять вісім книг з метеорології, хімії, геології, магнетизму та філології. У одній з них, про походження Землі та подальшу глобальну катастрофу, він веде жваву дискусію з прихильниками теорії плутонізму Дж. Хаттона. Його геологічні роботи ґрунтувалися на вірі у всесвітній потоп. Так він стверджував, що базальт має водне походження.

Після Унії Великої Британії та Ірландії Кірван відмовився від звання баронета. У 1808 році він став одним із засновників Вернерівського товариства природної історії в Единбурзі.

Сучасники розповідали про ексцентричність Кірвана: він відчував «особливу відразу» до мух, вдома тримав орла та шість великих собак. Він помер у Дубліні у червні 1812 року і був похований там же у церкві Святого Георгія на Нижній Темпл-стріт.

Праці

Примітки

  1. ↑ а б WikiTree — 2005. — ed. size: 13225705; ed. size: 9700000; ed. size: 11519313; ed. size: 14265778; ed. size: 22035076; ed. size: 23699588;ed. size: 40730669
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11922139X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ SNAC — 2010.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Lundy D. R. The Peerage

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).