Річард Кірван
| Річард Кірван | |
|---|---|
англ. Richard Kirwan  | |
 | |
| Народився | 1 серпня 1733[4][5][…] Голвей, Ірландське королівство |
| Помер | 1 червня 1812[1][2] (78 років) або 22 червня 1812[3] (78 років) Дублін, Сполучене Королівство |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | хімік, метеоролог, науковець, геолог |
| Галузь | хімія, геологія і мінералогія |
| Знання мов | англійська[4][7] |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Ірландська королівська академія, Королівське товариство Единбурга і Товариство об'єднаних ірландців |
| Діти | Maria Theresa Kirwand[8] |
| Нагороди | |
Річард Кірван (1 серпня 1733, Клофбаллімор, Голвей (графство) — 22 червня 1812, Дублін), есквайр Крегга — ірландський юрист і хімік. Був прихильником теорії флогістону. Сім'я Кірван була однією з 14 сімей, відомих як сім'я Голуей, які довгий час правили містом і околицями графства Голвей.
Життєпис
У молодості Кірван вивчав юриспруденцію і деякий час був адвокатом, але в 1768 відмовився від практики на користь наукових пошуків. Протягом наступних дев'ятнадцяти років він жив в основному в Лондоні, спілкуючись із провідними вченими того часу. Велике знання мов дозволяло йому полягати у листуванні з багатьма дослідниками на континенті. Його експерименти з питомої ваги розчинів, дослідження солей, розвиток аналітичних методів у 1782 році принесли йому медаль Коплі Королівського товариства, членом якого він був обраний у 1780 році. Широку популярність Кірвану в 1784 принесла його полеміка з Генрі Кавендішем щодо експериментів останнього з повітрям. 1784 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.
У 1787 Кірван переїхав до Дублін, де з 1799 до своєї смерті був президентом Ірландської королівської академії. Результатами його роботи стали тридцять вісім книг з метеорології, хімії, геології, магнетизму та філології. У одній з них, про походження Землі та подальшу глобальну катастрофу, він веде жваву дискусію з прихильниками теорії плутонізму Дж. Хаттона. Його геологічні роботи ґрунтувалися на вірі у всесвітній потоп. Так він стверджував, що базальт має водне походження.
Після Унії Великої Британії та Ірландії Кірван відмовився від звання баронета. У 1808 році він став одним із засновників Вернерівського товариства природної історії в Единбурзі.
Сучасники розповідали про ексцентричність Кірвана: він відчував «особливу відразу» до мух, вдома тримав орла та шість великих собак. Він помер у Дубліні у червні 1812 року і був похований там же у церкві Святого Георгія на Нижній Темпл-стріт.
Праці
- Elements of Mineralogy (1784)
- Essay on Phlogiston and the Constitution of Acids (1787)
- An Estimate of the Temperature of Different Latitudes (1787)
- Essay of the Analysis of Mineral Waters (1799)
- Geological Essays (1799)
- The Manures Most Advantageously Applicable to the Various Sorts of Soils (1796; 6. Aufl. 1806)
- Logick; Or, An Essay on the Elements, Principles, and Different Modes of Reasoning (2 Bände, 1807; Digitalisate: Band I; Band II)
- Metaphysical Essays (1809)
- An Essay on Human Happiness (1810)
Примітки
- ↑ а б WikiTree — 2005. — ed. size: 13225705; ed. size: 9700000; ed. size: 11519313; ed. size: 14265778; ed. size: 22035076; ed. size: 23699588;ed. size: 40730669
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11922139X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Література
- Akeroyd, Michael (2003). The Lavoisier-Kirwan debate and approaches to the evaluation of theories. Ann. N. Y. Acad. Sci. (опубліковано Травень 2003). 988 (1): 293—301. Bibcode:2003NYASA.988..293A. doi:10.1111/j.1749-6632.2003.tb06110.x. PMID 12796114. S2CID 29844133.
- Brockman, C. J. (1927). Richard Kirwan – Chemist, 1733 – 1812. Journal of Chemical Education. 4 (10): 1275—1282. Bibcode:1927JChEd...4.1275B. doi:10.1021/ed004p1275. Процитовано 30 грудня 2007. [недоступне посилання з 01.10.2010]
- Donovan, M. (1848). Memoir of R. Kirwan. Proceedings of the Royal Irish Academy. 4: 81.
- Mauskopf, Seymour (2002). Richard Kirwan's phlogiston theory: its success and fate. Ambix (опубліковано Листопад 2002). 49 (3): 185—205. doi:10.1179/amb.2002.49.3.185. PMID 12833914. S2CID 170853908.
- Reilly, D. (Травень 1950). Irish Chemical Pioneers of 150 Years Ago. Journal of Chemical Education. 27 (5): 237—240. Bibcode:1950JChEd..27..237R. doi:10.1021/ed027p237.
- Reilly, R.; N. O'Flynn (Лютий 1930). Richard Kirwan, an Irish Chemist of the Eighteenth Century. Isis. 13 (2): 298—319. doi:10.1086/346457. S2CID 144506691.
- Smith, Edgar Fahs (1926). Forgotten Chemists. Journal of Chemical Education. 3 (1): 29—40. Bibcode:1926JChEd...3...29S. doi:10.1021/ed003p29.
- Wyse Jackson, Patrick (1998). Richard Kirwan (1733–1812): Chemist and Geologist. Irish Chemical News. 12: 36—39.
- Deane, S. & B. Mac Suibhne (2008). Science and Medicine in Nineteenth-Century Ireland. Field Day Review. 2: 285—293.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).