YaChudo

Ріхард Пікс

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Ріхард Пікс
латис. Rihards Pīks Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився31 грудня 1941[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рига, Третій Райх, Німецький Рейх Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 вересня 2026 (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рига, Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Латвія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, дипломат, кінорежисер, оператор-постановник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1971) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1979) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатиська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Сейму, Депутат Європейського парламенту[2], Minister of Foreign Affairsd і Minister of Cultured Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСелянський союз Латвії (1998), Народна партія (2011) і For Latvia's Developmentd (2026) Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зSarmīte Pīkad Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0683281 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ріхард Пікс (латис. Rihards Pīks; 31 грудня 1941 — 7 вересня 2026) — латвійський державний і громадський діяч. Кінооператор, кінорежисер.

Біографія

Народився 31 грудня 1941 року в Ризі. У 1971 закінчив заочно Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК), операторський факультет (майстерня А.Симонова). Вищі курси сценарістів та режисерів (Майстерня Олександра Мітти) (1979).

З 1959 по 1987 — працював підсобним робочім на кіностудії, асистентом оператора, оператором документальних і ігрових фільмів.

З 1987 по 1990 — директор Ризької кіностудії.

З 1990 по 1993 — директор Національного кіноцентру.

З 1993 по 1995 — очолив SIA «Baltic Cinema».

З 1995 по 1996 — заступник голови Латвійського національного телебачення і радіо.

З 1996 по 1997 — Міністр культури Латвії.

З 1998 по 2004 — депутат Сейму від Народної партії Латвії.

З 1999 по 2002 — заступник голови Латвійського Сейму.

У 2004 — голова комісії закордонних справ Сейму Латвії.

У 2004 — міністр закордонних справ Латвії.

З 2004 — депутат Європарламенту.

З 1999 — засновник та керівник «Центру політичної просвіти».

Помер 7 вересня 2026 року[3].

Фільмографія

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).