YaChudo

Ріко Вергувен

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Ріко Вергувен
нід. Ricardo (Rico) Verhoeven Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніРікардо Вергувен[1].
Народження10 квітня 1989 (37 років)
-місцеБерген-оп-Зом, Нідерланди
Громадянство Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоПринц кікбоксингу (раніше)
Король кікбоксингу (тепер)
СтильКікбоксинг, Кіокушинкай
ВчителіДенніс Краувел
ricoverhoeven.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ріко Вергувен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рікардо «Ріко» Вергувен (також Верхувен[2] або Верховен[3]; нід. Ricardo «Rico» Verhoeven; нар. 10 квітня 1989) — нідерландський професійний кікбоксер, професійний боксер і боєць змішаних бойових мистецтв. Раніше виступав у GLORY, де найдовше був чинним чемпіоном у важкій вазі, а також рекордні тринадцять разів захищав титул. Професійну кар'єру розпочав 2004 року. Крім того, виступав у K-1, It's Showtime та SUPERKOMBAT. Від вересня 2014 року, коли вперше було започатковано рейтинг, Combat Press безперервно ставить Вергувена на перше місце серед кікбоксерів-важковаговиків світу[4][5].

Вергувена вважають одним із найвидатніших кікбоксерів усіх часів. Він володів титулом чемпіона GLORY у важкій вазі протягом 4220 днів — понад 11 років — і як чемпіон здобув 26 поспіль перемог під егідою GLORY[6]. Вергувену належать рекорди GLORY за кількістю перемог у титульних боях (14), поспіль успішних захистів титулу (13), загальною кількістю перемог (28) та найдовшою переможною серією (27). Крім того, він ділить рекорд промоушену за кількістю проведених поєдинків (29).

Ранні роки

Ріко Вергувен народився в Берген-оп-Зомі (Нідерланди). Займатися бойовими мистецтвами він почав у віці одного року, а першим його видом був кіокушинкай. Його тренував батько — володар чорного пояса з карате. У сім років Вергувен перейшов до кікбоксингу, а в 16 років через свої великі габарити вже бився проти дорослих[7].

Переважно тренувався в Superpro Sportcenter у Зевенбергені під керівництвом Денніса Краувела разом із кікбоксерами Беньяміном Адеґбуї, Альбертом Краусом та Алвіаром Лімою[8].

Професійна кар'єра у кікбоксингу

Вергувен 2009 року.

Glory

Після виступів у K-1, It's Showtime та SUPERKOMBAT Вергувен підписав контракт із Glory World Series.

У першому раунді турніру 2012 Glory Heavyweight Grand Slam, де змагалися шістнадцять учасників, що відбувся на Glory 4: Tokyo у Сайтамі (Японія) 31 грудня 2012 року, його звели з російським бійцем змішаних бойових мистецтв Сергієм Харитоновим. Після перших двох двохвилинних раундів Вергувен вів на записках суддів і вийшов до чвертьфіналу, де поступився майбутньому переможцеві турніру, своєму співвітчизникові Семмі Схілту, з таким самим рішенням суддів[9][10][11].

20 квітня 2013 року на Glory 7: Milan у Мілані (Італія) він переміг Джонату Дініза одностайним рішенням суддів[12][13][14][15].

22 червня 2013 року на Glory 9: New York в Нью-Йорку він провів реванш із Ерролом Циммерманом[16][17]. Попри зняття одного очка за удар по потилиці у першому раунді, він перевершив Циммермана за активністю та кількістю точних ударів упродовж трьох раундів і переміг одностайним рішенням суддів[18][19][20].

Суперництво з Ґіце

У жовтні 2013 року Вергувен виграв Glory 11: Chicago у Гоффман-Естейтс (штат Іллінойс, США)[21][22][23][24]. Після перемоги більшістю голосів суддів над Ґьокханом Сакі у півфіналі, де він ще й відправив суперника в нокдаун у першому раунді, у фіналі Вергувен здолав Даніела Ґіце одностайним рішенням суддів[25][26].

Вергувен ще більше зміцнив свою репутацію, перемігши Петера Артса роздільним рішенням суддів у головному бою Glory 13: Tokyo у Токіо (Японія) 21 грудня 2013 року[27][28][29][30].

21 червня 2014 року на Glory 17: Los Angeles в Інглвуді (Каліфорнія, США) він у реванші переміг Даніела Ґіце одностайним рішенням суддів у бою за вакантний титул чемпіона GLORY у важкій вазі (+95 кг)[31][32][33].

Трилогія із Циммерманом

На Glory 19: Virginia Вергувен проводив перший захист свого титулу чемпіона Glory у важкій вазі проти Еррола Циммермана. Це мав бути їхній третій бій[34]. До того кожен із бійців мав по одній перемозі: Вергувен — рішенням суддів, а Циммерман — нокаутом[35][36].

Вергувен дотримувався своєї дистанційної манери ведення бою, намагаючись завдати шкоди ударами по корпусу та прямими ударами, водночас утримуючи суперника на відстані за допомогою фронт-кіків і тіп-кіків. За хвилину до завершення першого раунду обидва бійці втягнулися у шалений обмін ударами, наприкінці якого Еррол опинився в нокдауні. За пів хвилини до кінця раунду він ще раз побував у нокдауні після фронт-кіка. Бій завершився технічним нокаутом після того, як Циммерман травмував ліве коліно, невдало виконавши розворотний удар ногою[37][38].

Бої з Адеґбуї

Другий захист титулу Вергувен проводив на Glory 22: Lille проти колишнього переможця Гран-прі SUPERKOMBAT у важкій вазі Беньяміна Адеґбуї[39]. У першому раунді Адеґбуї зумів приголомшити чемпіона, однак уже в другому Вергувен перехопив ініціативу. Він домінував до кінця поєдинку, нарощуючи темп і кількість ударів, тоді як Адеґбуї поступово сповільнювався. Ріко переміг одностайним рішенням суддів (49–47, 49–47 і 50–45)[40][41].

Після цієї поразки Адеґбуї виграв турнір претендентів Glory у важкій вазі 2015 року й знову здобув право на титульний бій на Glory 26: Amsterdam — через шість місяців після їхнього першого поєдинку[42][43]. Другий бій завершився нокаутом уже в першому раунді: Вергувен швидко зламав опір суперника й нокаутував його правим гуком[44][45]. Після цього бою Вергувен змінив своє прізвисько з «Принца кікбоксингу» на «Короля кікбоксингу»[46].

Уже за три місяці на Glory 28: Paris Вергувен учетверте захищав свій титул — проти новоспеченого чемпіона FFC у важкій вазі Младена Брестоваця[47]. Як і в двох попередніх титульних боях із Беньяміном Адеґбуї, Вергувен мав відчутну перевагу, попри повільний перший раунд, який один із суддів віддав Брестовацу. У підсумку він переміг одностайним рішенням суддів (49–46, 50–45, 50–45)[48].

П'ятий поспіль захист титулу Вергувен проводив на Glory 33: New Jersey проти бразильця Андерсона Сілви[49]. Вергувен розпочав бій серією лоу-кіків і продовжував активно використовувати їх упродовж усього поєдинку — лише в першому раунді він влучив 16 разів із 22 спроб. На початку другого раунду він відправив Сілву в нокдаун внутрішнім ударом правою ногою по нозі. Через 40 секунд другого раунду Вергувен знову відправив суперника в нокдаун — цього разу хай-кіком лівою ногою. За п'ять секунд до завершення другого раунду він утретє відправив Сілву в нокдаун, після чого рефері зупинив бій[50][51].

Вергувен — Харі

Наступний свій поєдинок Вергувен проводив 10 грудня 2016 року на GLORY Collision в Обергаузені (Німеччина) проти колишнього чемпіона світу Бадра Харі. Харі пообіцяв був нокаутувати Вергувена вже в першому раунді[52]. Намагаючись дотримати слова, Харі від самого початку діяв агресивно й уже на старті бою розсік Вергувену ніс. Перший раунд залишився за Харі. У другому раунді чемпіон GLORY у важкій вазі повернувся ще агресивнішим, однак бій завершився через травму руки Харі, після якої той не зміг продовжити поєдинок[53]. Завдяки технічному нокауту Вергувен здобув 50-ту перемогу у своїй кар'єрі кікбоксера[54].

Після перемоги над Харі організація Glory не змогла знайти для Вергувена відповідного суперника, тому йому організували нетитульний бій на Glory 41: Holland проти чинного чемпіона Enfusion у суперважкій вазі Ісмаеля Лазаара[55]. Вергувен домінував у поєдинку, а Лазаар, який був на шість дюймів нижчим за чемпіона, не міг скоротити дистанцію. Вергувен переміг одностайним рішенням суддів[56]. Пізніше Лазаар провалив допінг-тест і був дискваліфікований на чотири роки[57].

Згодом Glory організувала для Вергувена нетитульний бій із Антоніу Сілвою, який сайт Bloody Elbow назвав «кричущо нерівним протистоянням»[58]. Шанси Сілви на перемогу оцінювали як 35 до 1. Вергувен відійшов від своєї звичної тактики дистанційного бою й почав проводити проти бійця MMA численні комбінації. Поєдинок завершився технічним нокаутом після того, як Ріко відправив Сілву в нокдаун хай-кіком на 43-й секунді другого раунду[59].

Вергувен — Бен Саддік

9 грудня 2017 року Вергувен захищав титул чемпіона Glory у важкій вазі в бою проти Джамала Бена Саддіка[60]. Цей поєдинок називали найбільшим боєм в історії кікбоксингу через габарити суперників: зріст Джамала становив 6 футів 9 дюймів, вага — 280 фунтів, тоді як сам Ріко мав 6 футів 5 дюймів і важив 260 фунтів. У їхньому першому поєдинку 2011 року Бен Саддік переміг молодого Вергувена, однак відтоді мав рекорд 11 перемог і 6 поразок, тоді як Ріко піднявся в рейтингах pound-for-pound і утвердився як чемпіон світу з кікбоксингу[61].

На початку бою Бен Саддік діяв успішно, однак із розвитком поєдинку Вергувен перехопив ініціативу й переміг технічним нокаутом у п'ятому раунді[62].

Згодом Вергувен захищав свій титул на Glory 54: Birmingham — у реванші з Младеном Брестовацєм. Після їхнього першого бою Вергувен здобув п'ять поспіль перемог, тоді як Брестовац підходив до поєдинку з серією з трьох перемог[63]. Чемпіон дотримувався своєї фірмової дистанційної манери бою, завдаючи суперникові шкоди лоу-кіками та фронт-кіками на початку поєдинку, а згодом додаючи серії ударів руками. Вергувен здобув упевнену перемогу одностайним рішенням суддів — 50–45 на всіх п'яти суддівських записках[64][65].

Рекордний восьмий захист титулу Вергувен проводив на Glory 59: Amsterdam проти чемпіона WGP у важкій вазі Ґуто Іносенте[66]. Під час бою Іносенте кілька разів застосовував заборонені прийоми, зокрема підсічки та дзюдоїстські кидки, однак Вергувен знову домінував у поєдинку, вигравши всі п'ять раундів на записках кожного із суддів[67][68].

Вергувен — Харі II

Дев'ятий захист титулу Вергувен проводив у реванші з Бадром Харі на Glory 74: Arnhem. Після їхнього першого бою Харі відбув тюремне покарання і за цей час провів лише один поєдинок — переміг Гесді Ґерґеса одностайним рішенням суддів, хоча пізніше результат було анульовано[69].

Сам бій відбувся на переповненому ГелреДомі в присутності 30 тисяч глядачів[70]. Вергувен розпочав поєдинок у незвично агресивній манері й уже на позначці 1:40 першого раунду опинився в нокдауні. У другому раунді він діяв успішніше, однак у третьому знову побував у нокдауні після хай-кіка. Бій завершився в третьому раунді: Вергувен переміг технічним нокаутом після того, як Харі зламав щиколотку, невдало пробивши удар ногою[71][72].

Окрім аншлагу на арені, реванш зібрав ще й 3,5 мільйона телеглядачів — приблизно 53 % усієї телевізійної аудиторії Нідерландів у прямому ефірі. Це був другий найрейтинговіший прямий спортивний ефір в історії нідерландського телебачення[73].

Glory 77

У жовтні 2020 року GLORY оголосила, що на початку 2021 року Вергувен проведе третій бій із Джамалом Беном Саддіком, хоча точну дату та турнір тоді ще не називали[74]. Це мав бути вирішальний поєдинок, позаяк обидва бійці вже перемагали один одного технічним нокаутом[75]. Згодом бій офіційно призначили на Glory 77, який відбувся 30 січня 2021 року[76]. За 11 днів до турніру Бен Саддік знявся через травму спини[77]. Унаслідок цього Вергувена ввели до складу мінітурніру чотирьох важковаговиків, де у півфіналі він мав зустрітися з Гесді Ґерґесом[78], який сам кинув виклик чемпіонові[79]. Вергувен переміг Ґерґеса одностайним рішенням суддів, а у фіналі здолав Тарік Хбабеза технічним нокаутом після того, як Хбабез відмовився продовжувати бій по завершенні першого раунду[80].

Вергувен — Бен Саддік III

23 серпня 2021 року було оголошено, що Вергувен проведе десятий захист титулу чемпіона Glory у важкій вазі проти переможця K-1 World Grand Prix 2010 Алістара Оверіма. Бій призначили на Glory: Collision 3, який мав відбутися 23 жовтня 2021 року[81]. 7 жовтня стало відомо, що Оверім зазнав травми під час тренування й мусив знятися з бою. Його замінив Джамал Бен Саддік, який погодився вийти на поєдинок менш ніж за два тижні до турніру[82]. Вергувен переміг Бен Саддіка технічним нокаутом у четвертому раунді[83].

Вергувен — Ґерґес IV

12 квітня 2022 року було оголошено, що наступний бій Вергувена відбудеться на дебютному шоу «HIT IT» — спортивно-розважальному заході з живими виступами[84]. Спочатку припускали, що це буде показовий поєдинок, однак 2 червня стало відомо, що суперником стане колишній чемпіон It's Showtime World Heavyweight Гесді Ґерґес, якого Вергувен уже тричі перемагав у професійній кар'єрі. Четвертий бій між ними став основною подією шоу «HIT IT», що відбулося 29 жовтня 2022 року на Rotterdam Ahoy[85]. Вергувен переміг технічним нокаутом у п'ятому раунді[86].

Вергувен — Осаро

Очікувалося, що Вергувен проведе одинадцятий захист титулу чемпіона Glory у важкій вазі проти Антоніо Плазібата. Спочатку титульний бій планували на весну 2023 року, однак його перенесли після того, як на тренуванні Вергувен травмував коліно[87]. Позаяк Плазібат зазнав дострокової поразки від Таріка Осаро у бою за тимчасовий титул чемпіона GLORY у важкій вазі на Glory: Collision 5 17 червня 2023 року, то новим суперником Вергувена став саме Осаро[88]. Бій за об'єднання титулів відбувся 4 листопада 2023 року на Glory: Collision 6[89]. Вергувен переміг одностайним рішенням суддів (49–47, 50–46 та 50–45 ×3)[90].

GLORY Heavyweight Grand Prix

9 березня 2024 року Вергувен зустрівся з Соф'яном Лаїдуні у чвертьфіналі Glory Heavyweight Grand Prix[91]. Він здобув упевнену перемогу одностайним рішенням суддів[92]. У півфіналі одноденного турніру Вергувен зустрівся з Набілєм Хачабом і знову переміг одностайним рішенням суддів[93]. У фіналі Вергувен переміг у другому раунді технічним нокаутом Леві Ріґтерса. За перемогу в турнірі він отримав приз 500 000 доларів[94].

GLORY: Collision 7

У вересні 2024 року з'явилася інформація, що Вергувен захищатиме свій титул чемпіона Glory у важкій вазі на турнірі Collision 7, який мав відбутися 7 грудня 2024 року на арені ГелреДом в Арнемі (Нідерланди). Його суперником мав стати переможець головного бою турніру Glory 95 між Леві Ріґтерсом та Баграмом Раджабзаде[95]. 8 листопада 2024 року було оголошено, що суперником Вергувена стане Ріґтерс[96]. Вергувен переміг одностайним рішенням суддів[97][98].

GLORY 100: Duel of Legends

У березні 2025 року повідомлялося, що Вергувен захищатиме свій титул чемпіона Glory у важкій вазі проти колишнього дворазового чемпіона GLORY у напівважкій вазі Артема Вахітова на турнірі Glory 100, запланованому на 14 червня 2025 року[99]. Вергувен здобув перемогу одностайним рішенням суддів[100].

20 листопада 2025 року Вергувен оголосив, що звільняє титул чемпіона Glory у важкій вазі після того, як не продовжив контракт із промоушеном[101].

Кар'єра у змішаних бойових мистецтвах

Дебют Вергувена в ММА відбувся 19 жовтня 2015 року на турнірі RXF 20: Verhoeven vs. Bogutzki в Сібіу (Румунія). Він переміг Віктора Боґуцкі технічним нокаутом у першому раунді після серії ударів руками[102]. Перед дебютом у ММА він тренувався в Сан-Хосе (Каліфорнія) в залі Американської академії Кікбоксингу, де працював разом із такими бійцями, як Данієль Корм'є та Джон Фітч[103].

Кар'єра у професійному боксі

Дебют Вергувена в професійному боксі відбувся 26 квітня 2014 року на турнірі Mix Fight Gala XV в Дармштадті (Німеччина). Його суперником спочатку мав стати Ніколай Фалін[104], однак з невідомих причин його замінили на Яноша Фінферу[105]. Вергувен переміг угорця нокаутом у другому раунді[106].

Вергувен — Усик

Вергувен мав провести бій проти Олександра Усика за титул чемпіона WBC у важкій вазі в Гізі 23 травня 2026 року[107]. Запланований поєдинок привернув увагу через статус Вергувена як багаторічного чемпіона Glory у важкій вазі попри його обмежений досвід у професійному боксі. WBA заявила, що в разі перемоги Усика цей бій буде зараховано як успішний захист титулу WBA (Super) у важкій вазі, хоча сам титул не буде доступний для Вергувена. IBF оголосила, що якщо Усик програє, титул чемпіона IBF у важкій вазі стане вакантним; якщо ж Усик збереже свої пояси, він буде зобов'язаний провести обов'язковий захист титулу IBF протягом 180 днів[108].

Бій між Олександром Усиком та Ріко Вергувеном відбувся 23 травня 2026 року (в ніч на 24 травня за київським часом). Поєдинок пройшов у Єгипті на відкритій арені біля Пірамід Гізи і завершився перемогою українського боксера технічним нокаутом в 11-му раунді[109].

Стиль ведення бою

Вергувен вирізняється креативністю й значну увагу приділяє техніці. Він має широкий арсенал атак, насамперед потужні лоу-кіки, та надійний захист. Крім того, він тісно співпрацював із колишнім дворазовим чемпіоном світу з боксу у важкій вазі Тайсоном Ф'юрі, якому приписує вдосконалення свого джебу, що нині є одним із його найефективніших прийомів[7].

Титули та досягнення

  • GLORY
    • Переможець турніру за титул чемпіона світу Glory у важкій вазі (+95 кг / 209 фунтів) 2014 року на Glory 11: Chicago
    • Чемпіон Glory у важкій вазі (+95 кг) (один раз; колишній)
      • Тринадцять успішних захистів титулу
      • Найбільше успішних захистів титулу в історії Glory (13)
    • Боєць року Glory 2017[110].
    • Нокаут року Glory 2017 проти Джамала Бена Саддіка.[111].
    • Найяскравіший момент року Glory 2019[112].
    • Переможець турніру важковаговиків Glory 77 2021 року[113].
    • Бій року Glory 2021 (проти Джамала Бена Саддіка)
    • Переможець Glory Heavyweight Grand Prix 2024 року[114].
    • Боєць року Glory 2024[115].

Нагороди

  • Combat Press
    • Бій року 2024 (проти Леві Ріґтерса II)[116].
  • Liverkick.com
    • Боєць року 2017[117].
  • Kickboxingplanet.com
    • Кікбоксер року 2016[118].
  • BloodyElbow.com
    • Кікбоксер року 2013[119].

Результати в кікбоксингу

Рекорд у кікбоксингу
66 перемог (21 (Т)КО), 10 поразок
Дата Результат Суперник Турнір Місце проведення Метод Раунд Час
2025-06-14 Перемога Росія Артем Вахітов Glory 100 Роттердам, Нідерланди Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2024-12-07 Перемога Нідерланди Леві Ріґтерс Glory Collision 7 Арнем Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2024-03-09 Перемога Нідерланди Леві Ріґтерс Glory Heavyweight Grand Prix, фінал Арнем ТКО (4 нокдауни) 2 2:59
Виграв Glory Heavyweight Grand Prix 2024 року.
2024-03-09 Перемога Марокко Набіль Хачаб Glory Heavyweight Grand Prix, півфінал Арнем Одностайне рішення 3 3:00
2024-03-09 Перемога Франція Соф'ян Лаїдуні Glory Heavyweight Grand Prix, чвертьфінал Арнем Одностайне рішення 3 3:00
2023-11-04 Перемога Нігерія Тарік Осаро Glory: Collision 6 Арнем Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2022-10-29 Перемога Нідерланди Гесді Ґерґес HIT IT Роттердам, Нідерланди ТКО (удари руками) 5 1:58
2021-10-23 Перемога Марокко Джамал Бен Саддік Glory Collision 3 Арнем, Нідерланди ТКО (удари руками) 4 0:56
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2021-01-30 Перемога Марокко Тарік Хбабез Glory 77: Rotterdam фінал Роттердам ТКО (відмова кута/травма) 1 3:00
Виграв турнір Glory 77 у важкій вазі.
2021-01-30 Перемога Нідерланди Гесді Ґерґес Glory 77: Rotterdam півфінал Роттердам Одностайне рішення 3 3:00
2019-12-21 Перемога Марокко Бадр Харі Glory Collision 2 Арнем ТКО (травма ноги) 3 0:59
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2018-09-29 Перемога Бразилія Ґуто Іносенте Glory 59: Amsterdam Амстердам Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2018-06-02 Перемога Хорватія Младен Брестоваць Glory 54: Birmingham Бірмінгем (Англія) Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2017-12-09 Перемога Марокко Джамал Бен Саддік Glory 49: Rotterdam Роттердам (Нідерланди) ТКО (удар ногою в голову та удари руками) 5 1:10
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2017-10-14 Перемога Бразилія Антоніу Сілва Glory 46: China Гуанчжоу (КНР) ТКО (зупинка рефері) 2 0:43
2017-05-20 Перемога Марокко Ісмаель Лазаар Glory 41: Holland Гертогенбос (Нідерланди) Одностайне рішення 5 3:00
2016-12-10 Перемога Марокко Бадр Харі Glory 36: Oberhausen Обергаузен ТКО (травма руки) 2 1:22
2016-09-09 Перемога Бразилія Андерсон Сілва Glory 33: New Jersey Трентон (Нью-Джерсі, США) ТКО (правило трьох нокдаунів) 2 2:57
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2016-03-12 Перемога Хорватія Младен Брестоваць Glory 28: Paris Париж Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2015-12-04 Перемога Румунія Беньямін Адеґбуї Glory 26: Amsterdam Амстердам КО (правий гук) 1 2:12
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2015-06-05 Перемога Румунія Беньямін Адеґбуї Glory 22: Lille Лілль Одностайне рішення 5 3:00
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2015-02-06 Перемога Нідерланди Еррол Циммерман Glory 19: Virginia Гемптон (Вірджинія, США) ТКО (травма ноги) 2 2:17
Захистив титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2015-01-03 Поразка Білорусь Андрій Герасимчук Kunlun Fight 15 Нанкін (Китай) Одностайне рішення 3 3:00
2014-06-21 Перемога Румунія Даньєл Ґіце Glory 17: Los Angeles Інглвуд (Каліфорнія) Одностайне рішення 5 3:00
Виграв титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2013-12-21 Перемога Нідерланди Петер Артс Glory 13: Tokyo Токіо Роздільне рішення 3 3:00
2013-10-12 Перемога Румунія Даньєл Ґіце Glory 11: Chicago — турнір за титул чемпіона світу у важкій вазі, фінал Гоффман-Естейтс (Іллінойс) Одностайне рішення 3 3:00
Виграв турнір за титул чемпіона GLORY у важкій вазі.
2013-10-12 Перемога Туреччина Ґьокхан Сакі Glory 11: Chicago — турнір за титул чемпіона світу у важкій вазі, півфінал Гоффман-Естейтс (Іллінойс) Рішення більшості 3 3:00
2013-06-22 Перемога Нідерланди Еррол Циммерман Glory 9: New York Нью-Йорк (Нью-Йорк, США) Рішення більшості 3 3:00
2013-04-20 Перемога Бразилія Джоната Дініз Glory 7: Milan Мілан Одностайне рішення 3 3:00
2012-12-31 Поразка Нідерланди Семмі Схілт Glory 4: Tokyo — турнір Heavyweight Grand Slam, чвертьфінал Сайтама (Японія) Одностайне рішення 2 2:00
2012-12-31 Перемога Росія Сергій Харитонов Glory 4: Tokyo — турнір Heavyweight Grand Slam, перший раунд Сайтама, Японія Одностайне рішення 2 2:00
2012-06-30 Перемога Нідерланди Гесді Ґерґес Music Hall & BFN Group present: It's Showtime 57 & 58 Брюссель Рішення 3 3:00
2012-05-27 Поразка Україна Сергій Лащенко K-1 World MAX 2012 World Championship Tournament Final 16, супербій Мадрид Роздільне рішення в екстрараунді 4 3:00
2012-03-17 Перемога Австралія Бен Едвардс Capital Punishment 5 Канберра Рішення 3 3:00
2012-01-28 Поразка Нідерланди Еррол Циммерман It's Showtime 2012 in Leeuwarden Леуварден (Нідерланди) КО (лівий аперкот) 1 0:59
2011-11-17 Перемога Нідерланди Гесді Ґерґес SUPERKOMBAT Fight Club Орадя (Румунія) Роздільне рішення 3 3:00
2011-06-18 Перемога Нідерланди Раемон Велборен Thaiboksgala BlokhuispoortKickboxing Леуварден (Нідерланди) Рішення 3 3:00
2011-05-21 Перемога США Джастіс Сміт SUPERKOMBAT World Grand Prix I 2011, резервний бій Бухарест ТКО (зупинка рефері) 1 N/A
2011-03-06 Поразка Марокко Джамал Бен Саддік It's Showtime Sporthallen Zuid Амстердам ТКО (відмова кута) 2 1:00
2010-12-18 Перемога Іспанія Франк Муньйос Fightclub presents: It's Showtime 2010 Амстердам Одностайне рішення 3 3:00
2010-10-09 Перемога Нідерланди Мікаел Дут Ring Rage Part 5 Ассен, Нідерланди Рішення 3 3:00
2010-09-12 Перемога Нідерланди Рікардо ван ден Бос Fightingstars presents: It's Showtime 2010 Амстердам Одностайне рішення 3 3:00
2010-05-29 Перемога Боснія і Герцеговина Джевад Потурак It's Showtime 2010 Amsterdam Амстердам Одностайне рішення 3 3:00
2010-03-07 Перемога Хорватія Алекс Новович Time For Action presents: Team SuperPro 10 Year Anniversary Неймеген ТКО (зупинка рефері) 2 3:00
2010-01-30 Перемога Туреччина Мутлу Карабулут Beast of the East Зютфен Одностайне рішення 3 3:00
2009-11-21 Перемога Нідерланди Янтьє Сіерсема It's Showtime 2009 Barneveld Барневелд (Нідерланди) КО (лівим коліном у корпус) 1 N/A
2009-10-24 Поразка Бельгія Рустемі Крешник It's Showtime 2009 Lommel Ломмель Рішення в екстрараунді 4 3:00
2009-08-11 Поразка Франція Бріс Ґідон K-1 World GP 2009 Tokyo, чвертьфінал Токіо Рішення 3 3:00
2009-08-29 Перемога Угорщина Ґабор Меїстер It's Showtime 2009 Budapest Будапешт Рішення 3 3:00
2009-06-13 Поразка Суринам Ісмаель Лондт Gentlemen Promotions Тілбург (Нідерланди) Одностайне рішення 3 3:00
2009-05-16 Перемога Нідерланди Рікардо Фіет It's Showtime 2009 Amsterdam Амстердам, Нідерланди Рішення 3 3:00
2009-03-14 Перемога Хорватія Петар Майсторович Oktagon presents: It's Showtime 2009 Мілан Рішення 3 3:00
2009-02-09 Перемога Бельгія Філіп Верлінден Fights at the Border presents: It's Showtime 2009 Антверпен, Бельгія Рішення 3 3:00
2008-11-29 Перемога Нідерланди Денніс Стольценбах It's Showtime 2008 Eindhoven Ейндговен Рішення 3 3:00
2008-08-09 Перемога Японія Коїчі Ватанабе K-1 World GP 2008 Hawaii, супербій Гонолулу, Гаваї Рішення 3 3:00
2008-04-26 Перемога Нідерланди Крістіано Дельґадо K-1 World GP 2008 Amsterdam, вступний бій Амстердам Рішення 3 3:00
2008-02-17 Перемога Марокко Редуан Абделлуї K-1 MAX Netherlands 2008, супербій Утрехт Рішення 3 3:00
2007-12-16 Перемога Польща Брунон Соколовський Oss Muay Thai Осс, Нідерланди Рішення 3 3:00
2007-05-13 Поразка Марокко Саїд Ель Джаджауї Fight Night Veghel B Tournament, чвертьфінал Вегел, Нідерланди Одностайне рішення 3 2:00
2007-03-24 Перемога Угорщина Золтан Тот WFCA Muay thai gala, Zuidwest hallen Розендал, Нідерланди Одностайне рішення 5 2:00
2006-10-15 Поразка Нідерланди Бріан Даувес Top Team Beverwijk Muay thai gala Бевервейк, Нідерланди Одностайне рішення 5 2:00
2006-04-09 Перемога Марокко Редуан Абделлуї K.O.C. III Гус (місто), Нідерланди Одностайне рішення 3 1:30
2006-02-03 Перемога Нідерланди Кріс ван ден Аувеланд Thaiboxing Gala, Zuidwesthallen Розендал, Нідерланди КО 3 N/A
2005-11-26 Перемога Нідерланди Стейн ван Татенгове Thaiboxing Gala, Zuidwesthallen Розендал, Нідерланди Рішення 3 2:00
2005-05-29 Перемога Нідерланди Сандер Дейві Gala in Zonnehuis Амстердам Рішення 3 2:00
2005-04-30 Перемога Нідерланди Вілберт Дам Impact in de Zuidwesthallen Розендал, Нідерланди КО 2 1:56
Пояснення:       Перемога       Поразка       Нічия/Без результату       Нотатки

Результати в боксі

№ Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце Примітки
1 Перемога 1–0 Янос Фінтера KO 2 (4), 1:40 26 квітня 2014 Boellenfalltor-Halle, Дармштадт (Німеччина)

Результати у змішаних бойових мистецтвах

Результат Рекорд Суперник Спосіб Турнір Дата Раунд Час Місце Примітки
Перемога 1–0 Віктор Боґуцкі ТКО (удари) Romanian Xtreme Fighting 20 19 2015 1 2:11 Сібіу (Румунія)

Фільмографія

Телебачення
Рік назва Роль Нотатки
2015 Блеф Дейві
2019 Hotboxin' with Mike Tyson Камео Епізод: «Чемпіони Генрі Сехудо, Камару Усман і Ріко Вергувен»
2019 Легка оцінка Поет у будинку
2022 РІКО: Велика мрія Камео Документальний серіал; 4 епізоди
2023 Перші роки Ніко Венбур Вчитель біології
2024 Het Sinterklaasjournaal Meneer Spaargaren
Кіно
Рік Назва Роль Нотатки
2015 Бойове серце Тоні Корелла
2018 Фільм Ділана Геґенса Дідерік-Ян
2018 Кікбоксер: Реванш Мосс
2019 Don Diego Poeder — Fight, Honor, Legacy Glory Heavy Weight Champion
2023 Чорний лотос Маттео Доннер [120].
2025 Злодії 2: Пантера Віґо [121].

Особисте життя

Верговен має власний канал на YouTube[122]. Він приятелює із переможцем змагань Найсильніша людина світу 2017 Едді Голлом, а також чемпіоном UFC у важкій вазі Томом Аспіноллом. Вони регулярно з'являються у відео одне одного на YouTube. Станом на вересень 2024 року Верговен був заручений із Наомі ван Бем[123]. Верговен і його колишня дружина[124], Джекі Дюшенн[125], мають трьох дітей[126][127][128].

Акторська кар'єра

Верговен дебютував у кіно, зігравши разом з Аленом Муссі невелику роль у продовженні фільму Кікбоксер: Реванш[129].

Документальний серіал

2022 року чотирисерійний документальний серіал Prime Video RICO: Dream Big розповів про кар'єру Верговена в бойових мистецтвах і його спроби зробити успішну кар'єру актора в Голлівуді[130].

Примітки

  1. ↑ Rico Verhoeven vecht zich naar de top. bndestem.nl. Процитовано 1 лютого 2024.
  2. ↑ Усик - Верхувен: онлайн трансляція бою - УНІАН. www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 травня 2026.
  3. ↑ Мороз, Євген (23 травня 2026). Олександр Усик — Ріко Верховен: уся головна інформація перед чемпіонським боєм. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 23 травня 2026.
  4. ↑ Combat Press Kickboxing Rankings: September 2014. Combat Press. Процитовано 15 червня 2020.
  5. ↑ Combat Press Kickboxing Rankings: June 2020. Combat Press. Процитовано 15 червня 2020.
  6. ↑ Rico Verhoeven is the greatest heavyweight champion in all of combat sports - Yahoo Sports. sports.yahoo.com. 12 червня 2025. Процитовано 11 серпня 2025.
  7. ↑ а б Rico Verhoeven. Glorykickboxing.com. Процитовано 25 жовтня 2021.
  8. ↑ "Super Pro Team", familia lui Benny: "The Hurricane", "The Machine", "The King of Kickboxing" (рум.). boof.ro. 17 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
  9. ↑ Dave Walsh (24 лютого 2019). GLORY 4 Tokyo Grand Slam Tournament Match-Ups Set. LiverKick.com.
  10. ↑ Rian Scalia (6 травня 2019). DREAM 18 / GLORY 4 Tokyo Live Results. LiverKick.com.
  11. ↑ Dave Walsh (20 вересня 2019). Semmy Schilt Wins Over Daniel Ghita to Claim GLORY Grand Slam Crown. LiverKick.com.
  12. ↑ Rian Scalia (30 листопада 2016). GLORY 7 Milan Fight Card For April 20. LiverKick.com.
  13. ↑ Rian Scalia (21 листопада 2016). GLORY 7 Milan Live Results. LiverKick.com.
  14. ↑ GLORY 7 Milan Live Updates | FSA - FightSport Asia. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  15. ↑ Giorgio Petrosyan Barely Breaks a Sweat against Hafid el Boustati: GLORY 7 Milan Full Results | FSA - FightSport Asia. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  16. ↑ Rian Scalia (5 лютого 2020). More Details Announced For GLORY 9 NYC LHW Tournament, June 22. LiverKick.com.
  17. ↑ Dave Walsh (9 листопада 2016). Full Glory 9 NYC Fight Card So Far. LiverKick.com.
  18. ↑ Glory 9 Results and Recap: Tyrone Spong Wins Light Heavyweight Tournament ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  19. ↑ GLORY 9 Results and Review: Tyrone Spong Wins Light Heavyweight Tournament, Ghita Dominates Guidon | FSA - FightSport Asia. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  20. ↑ Dave Walsh (Квітень 2019). GLORY 9 New York Live Results and Updates. LiverKick.com.
  21. ↑ 4 Man Tournament with Daniel Ghita and Gohkan Saki Set for GLORY 11 | FSA - FightSport Asia. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  22. ↑ Dave Walsh (29 липня 2018). GLORY 11 Main Event Confirmed as Corbett vs. Spong. LiverKick.com.
  23. ↑ Tyrone Spong vs. Nathan Corbett and more confirmed for Glory 11 in Chicago ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  24. ↑ Dave Walsh (5 лютого 2020). Rico Verhoeven is YOUR GLORY 11 Heavyweight Champion. LiverKick.com.
  25. ↑ Dave Walsh (28 березня 2019). GLORY 11 Chicago Live Results and Discussion. LiverKick.com.
  26. ↑ Glory 11 Results and Recap ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2013.
  27. ↑ Dave Walsh (26 жовтня 2018). GLORY SuperFight Series Tokyo and GLORY 13 Spoilers. LiverKick.com.
  28. ↑ Glory 13 Results and Recap ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 22 грудня 2013.
  29. ↑ Fraser Coffeen (22 грудня 2013). Glory 13 Tokyo results and gifs: Rico Verhoeven, Daniel Ghita, and Nieky Holzken win big in Japan. Bloody Elbow.
  30. ↑ GLORY 13 Results: Verhoeven, Ghita and Holzken pick up victories | FSA - FightSport Asia. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 22 грудня 2013.
  31. ↑ Jay Jauncey. LiverKick - Glory 17 and Last Man Standing Live Results. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
  32. ↑ Glory Last Man Standing Results ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  33. ↑ Fraser Coffeen (22 червня 2014). Glory results: Artem Levin, Rico Verhoeven and Joseph Valtellini take home Glory gold. Bloody Elbow. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 червня 2014.
  34. ↑ Saznajte Glory 19 Fight Card. arhiva.fightsite.hr. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  35. ↑ Noćas Glory 19 na FC-u: Zimmerman napada Verhoevena i turnir četvorice u velter kategoriji!. arhiva.fightsite.hr. Процитовано 20 грудня 2020.[недоступне посилання з 01.01.2026]
  36. ↑ GLORY 19: Rico Verhoeven thinks Errol Zimmerman is 'fixated' on him, 'stuck on a certain level'. mmamania.com. 6 лютого 2015. Процитовано 20 грудня 2020.
  37. ↑ Glory 19 Results: Winners, Scorecards from Verhoeven vs. Zimmerman Fight Card. bleacherreport.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  38. ↑ (VIDEO) Glory 19: Rico Verhoeven vs. Errol Zimmerman III. fight.hr. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  39. ↑ Glory 22 uživo na FC-u: Verhoeven brani naslov protiv Adegbuyija i turnir četvorice u lakoj kategoriji. index.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  40. ↑ Glory Kickboxing 22 Lille Results: Verhoeven vs. Adegbuyi Winners, Scorecards. bleacherreport.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  41. ↑ Glory 22: Rico Verhoeven obranio naslov, Sittichai osvojio turnir. fight.hr. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  42. ↑ Verhoeven looking to remain heavyweight champion. espn.com. 2 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2020.
  43. ↑ GLORY 26: Benjamin Adegbuyi talks about Rico Verhoeven, training with Tyson Fury, fighting in Amsterdam. fightsports.tv. 3 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2020.
  44. ↑ VIDEO! Rico Verhoeven nokautom obranio HW pojas na eventu Glory 26. profightstore.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  45. ↑ Video: Rico Verhoeven backstage after GLORY 26 knockout win. bloodyelbow.com. 10 грудня 2015. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 20 грудня 2020.
  46. ↑ Rico Verhoeven reflects on being anointed 'The King' after knockout coronation at GLORY 26. mmamania.com. 10 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2020.
  47. ↑ Glory 28 Pariz: Brestovac na korak do borilačke besmrtnosti!. fightchannel.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  48. ↑ GLORY 28 Paris Results: Verhoeven, Adamchuk Retain; Vakhitov Captures Gold. combatpress.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  49. ↑ Rico Verhoeven looking forward to 'street fight' with Anderson Silva at GLORY 33. bloodyelbow.com. 8 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  50. ↑ WATCH: Rico Verhoeven destroys Anderson Silva with kicks (video). fightmag.com.au. 7 квітня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  51. ↑ GLORY 33 results: Rico Verhoeven finishes Anderson Silva in the second for fifth straight heavyweight title defense. mmamania.com. 10 вересня 2016. Процитовано 20 грудня 2020.
  52. ↑ (VIDEO) Hari 'zapalio' dvoranu prijetnjom Verhoevenu: 'Baš sam čekao da to kažeš, j*bi se...'. fightsite.hr. 18 жовтня 2019. Процитовано 20 грудня 2020.
  53. ↑ GLORY Collision results: Rico Verhoeven vs. Badr Hari ends with disappointing injury. mmafighting.com. 10 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2020.
  54. ↑ GLORY Collision results: Rico Verhoeven vs. Badr Hari ends with disappointing injury. MMAFighting.com. 10 грудня 2016. Процитовано 28 січня 2018.
  55. ↑ FORMER ENFUSION CHAMPION ISMAEL LAZAAR TO FACE RICO VERHOEVEN AT GLORY 41 SUPERFIGHT SERIES. fightbookmma.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  56. ↑ Moroccan Kickboxer Ismael Lazaar Loses Fight Against Rico Verhoeven. moroccoworldnews.com. 21 травня 2017. Процитовано 20 грудня 2020.
  57. ↑ The lovable Ismael Lazaar has been suspended four years for doping and the evidence is waterproof. perfectkickboxing.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  58. ↑ Glory kickboxing books gross mismatch between champion Rico Verhoeven and 'Bigfoot' Silva. bloodyelbow.com. 18 серпня 2017. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  59. ↑ Rico Verhoeven tramples on 'Big Foot' Antonio Silva in second round TKO. scmp.com. 14 жовтня 2017. Процитовано 20 грудня 2020.
  60. ↑ Rico Verhoeven vs Jamal Ben Saddik booked for GLORY this December in Netherlands. MMA Mania. 5 липня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
  61. ↑ Giant who defeated cancer now fights for world title. UFC.com. Процитовано 28 січня 2018.
  62. ↑ Knockout! Watch Rico Verhoeven brutally finish Jamal Ben Saddik at GLORY 49 in Rotterdam. mmamania.com. 9 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2020.
  63. ↑ Glory 54: Mladen Brestovac u revanšu protiv Rica Verhoevena, ulog je Gloryeva teškaška titula!. fightchannel.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  64. ↑ (VIDEO) Mladen Brestovac vs. Rico Verhoeven 2. croring.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  65. ↑ Verhoeven ipak prejak: Mladen Brestovac izgubio meč za pojas. 24sata.hr. 3 червня 2018. Процитовано 20 грудня 2020.
  66. ↑ Rico Verhoeven Seeks Record Eighth Title Defense Against Dangerous Challenger Guto Inocente at GLORY 59. fightbookmma.com. 23 серпня 2018. Процитовано 20 грудня 2020.
  67. ↑ Inocente probeerde Verhoeven met 'judoworp' uit evenwicht te brengen. nu.nl. 30 вересня 2018. Процитовано 20 грудня 2020.
  68. ↑ GLORY 59 Results: Verhoeven Cruises, Petchpanomrung Dominates. combatpress.com. Процитовано 20 грудня 2020.
  69. ↑ Glory dogovorio veliki revanš Badra Harija i Rica Verhoevena. fightsite.hr. 11 липня 2019. Процитовано 20 грудня 2020.
  70. ↑ Badr Hari dva je puta rušio protivnika, a onda u suzama napustio ring. tportal.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  71. ↑ Katastrofa za Badr Harija u velikom revanšu protiv Verhoevena: Uvjerljivo vodio pa se ponovno teško ozlijedio. Urlao i plakao od muke. gol.dnevnik.hr. Процитовано 20 грудня 2020.
  72. ↑ Tužan kraj Harija: Lomio Rica pa mu je nesretno pukla noga!. 24sata.hr. 21 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2020.
  73. ↑ Rico Verhoeven vs. Badr Hari 2 smashes Netherlands viewing records. thebodylockmma.com. 24 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2020.
  74. ↑ Glory najavio novu obranu titule za Rica Verhoevena. fightsite.hr. 15 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  75. ↑ Ben Saddik to Rico: "Make Sure You Bring the Best". kickboxingz.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  76. ↑ Ben Saddik to Finally Get Title Shot at GLORY 77. kickboxingz.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  77. ↑ BREAKING: Rico Verhoeven vs Jamal Ben Saddik gaat niet door. mmadna.nl. Процитовано 15 січня 2021.
  78. ↑ GLORY 77: Four Man Heavyweight Tournament Headlines. kickboxingz.com. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  79. ↑ Hesdy Gerges to Rico: "Lets Go". kickboxingz.com. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  80. ↑ (VIDEO) Glory 77: Rico Verhoeven rutinski uzeo turnir, Alex Pereira do druge titule u vrhunskom meču. fightsite.hr. 30 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  81. ↑ MMA Fighting Newswire (23 серпня 2021). GLORY champ Rico Verhoeven defends heavyweight title against Alistair Overeem on Oct. 23. mmafighting.com. Процитовано 23 серпня 2021.
  82. ↑ Angelini, Olivier (7 жовтня 2021). Jamal Ben Saddik vs Rico Verhoeven 3 au Glory Collision 3. boxemag.com. Процитовано 7 жовтня 2021.
  83. ↑ Iskenderov, Parviz (24 жовтня 2021). Rico Verhoeven wins trilogy against Jamal Ben Saddik at GLORY Collision 3. FIGHTMAG.
  84. ↑ Rees, James (12 квітня 2022). Breaking News: HIT IT To Showcase Rico Verhoeven. overtimeheroics.net. Процитовано 2 червня 2022.
  85. ↑ Wheaton, Timothy (2 червня 2022). Rico Verhoeven To Face Hesdy Gerges in Next Fight on October 29. mmasucka.com. Процитовано 2 червня 2022.
  86. ↑ Reedijk, Tim (29 жовтня 2022). Rico Verhoeven 'trots en dankbaar' na afscheidsgevecht Hesdy Gerges: 'Wat een baas'. ad.nl. Процитовано 30 жовтня 2022.
  87. ↑ Strobel, Kevin (12 січня 2023). Rico Verhoeven Out With Knee Injury, Fight Against Antonio Plazibat at COLLISION 5 Confirmed but Postponed. beyondkick.com. Процитовано 12 січня 2023.
  88. ↑ Galić, Mato (18 червня 2023). Plazibat: Pokazao sam da sam pi**ica, a možda me nađete kako bauljam ulicama... 24sata.hr. Процитовано 18 червня 2023.
  89. ↑ Pico, Borna (24 серпня 2023). Rico Verhoeven To Return Against Tariq Osaro At GLORY COLLISION 6 on November 4. beyondkick.com. Процитовано 24 серпня 2023.
  90. ↑ Kowalski, Alex (4 листопада 2023). Rico Verhoeven verslaat Tariq Osaro onder luid boegeroep van het publiek. Vechtsport info (нід.). Процитовано 5 листопада 2023.
  91. ↑ Verhoeven kiest Fransman Laïdouni als tegenstander bij zwaargewichttoernooi in maart. nos.nl (нід.). 31 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
  92. ↑ Fight Site - Rico Verhoeven posljednji je polufinalist Gloryjevog Grand Prixa, neviđenom lakoćom riješio je Laidounija. fightsite.hr (hr-hr) . 9 березня 2024. Процитовано 10 березня 2024.
  93. ↑ Fight Site - Verhoeven ušao u finale, skoro nastala makljaža u ringu: 'Zauvijek ga izbacite iz sporta!'. fightsite.hr (hr-hr) . 9 березня 2024. Процитовано 10 березня 2024.
  94. ↑ Hrnčić, Fabijan (10 березня 2024). Rico umalo izgubio nokautom pa osvojio turnir, Plazibat sve pratio s komentatorske pozicije. www.24sata.hr (хор.). Процитовано 10 березня 2024.
  95. ↑ Iskenderov, Parviz (10 вересня 2024). Rico Verhoeven faces Levi Rigters vs Bahram Rajabzadeh winner at Glory: Collision 7. FIGHTMAG.
  96. ↑ Iskenderov, Parviz (8 листопада 2024). Glory Collision 7 fight card finalized, Verhoeven vs Rigters rematch headlines. FIGHTMAG.
  97. ↑ Iskenderov, Parviz (8 грудня 2024). Rico Verhoeven defeats Levi Rigters in rematch to retain title at GLORY Collision 7. FIGHTMAG.
  98. ↑ Sportsdesk, B. V. M. (7 грудня 2024). Rico Verhoeven Keeps Heavyweight Throne Against Levi Rigters at Collision 7. BVM Sports.
  99. ↑ Damon Martin (25 березня 2025). Artem Vakhitov, last man to beat Alex Pereira in kickboxing, passes on UFC offer and now faces Rico Verhoeven in GLORY. mmafighting.com. Процитовано 25 березня 2025.
  100. ↑ Verhoeven behoudt wereldtitel met eentonige zege op Vachitov. nos.nl (нід.). 14 червня 2025. Процитовано 14 червня 2025.
  101. ↑ Strobel, Kevin. BREAKING: Rico Verhoeven Vacates GLORY Heavyweight Title — "It's Not a Goodbye, It's an 'Until We Meet Again.'". beyondkick.com. Процитовано 20 листопада 2025.
  102. ↑ Toma. Rico Verhoeven is going to make his MMA debut in Romania. Kickboxingplanet.
  103. ↑ Training at AKA with Rico Verhoeven. www.bloodyelbow.com. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  104. ↑ Mix Fight Gala XV set for April 26th in Germany, Rico Verhoeven to make Pro Boxing debut ~ Muay Thai Authority. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
  105. ↑ Mix Fight Gala XV. 1 травня 2016.
  106. ↑ KICKFIGHTER Das Deutsche Kampfsportportal (25 травня 2025). KICKFIGHTER Das Deutsche Kampfsportportal.
  107. ↑ Oleksandr Usyk faces Rico Verhoeven in Egypt in May. FIGHTMAG. 27 лютого 2026.
  108. ↑ Usyk vs Verhoeven: WBA gives permission for Oleksandr Usyk to defend world title. BBC Sport (брит.). 14 травня 2026. Процитовано 16 травня 2026.
  109. ↑ Усик нокаутував Верховена і захистив звання об'єднаного чемпіона світу з боксу
  110. ↑ GLORY Fighter of the Year 2017: Rico Verhoeven. iskaworldhq.com. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 15 червня 2020.
  111. ↑ GLORY Knockout of the Year 2017: Rico Verhoeven. youtube.com. 19 лютого 2018. Процитовано 15 червня 2020.
  112. ↑ 2019 Award Winners. glorykickboxing.com. Процитовано 15 червня 2020.
  113. ↑ GLORY 77 Heavyweight Tournament: Rico Defeats Khbabez. kickboxingz.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
  114. ↑ Iskenderov, Parviz (9 березня 2024). Rico Verhoeven gets dropped in finale, wins Glory Grand Prix 2024 by TKO. FIGHTMAG.
  115. ↑ 2024 Fighter of the Year Winner: Rico Verhoeven. youtube.com. GLORY Kickboxing. 30 січня 2025. Процитовано 31 січня 2025.
  116. ↑ Wheaton, Timothy. Combat Press 2024 Kickboxing Awards: Fight of the Year – Rico Verhoeven vs. Levi Rigters II. combatpress.com. Процитовано 28 січня 2025.
  117. ↑ The 2017 LiverKick Awards: Fighter of the Year – Rico Verhoeven - Liverkick.com. 2 січня 2018.
  118. ↑ Kickboxingplanet 2016 Awards: Fight and Fighter of the Year - Kickboxingplanet.com. Kickboxingplanet (амер.). 15 січня 2017. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  119. ↑ Fraser Coffeen (9 січня 2014). Kickboxing 2013 Year End Awards: Fighter, Fight, and KO of the Year. Bloody Elbow.
  120. ↑ Grobar, Matt (15 липня 2022). Frank Grillo Boards Action-Thriller 'Black Lotus' From Director Todor Chapkanov. AOL. Архів оригіналу за 26 серпня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  121. ↑ Grobar, Matt (1 серпня 2023). Den Of Thieves 2: Pantera Rounds Out Cast With 11 Additions. Deadline.com. Процитовано 1 серпня 2023.
  122. ↑ https://www.youtube.com/@RicoVerhoeven
  123. ↑ https://www.instagram.com/p/C9guTb4StD_
  124. ↑ Rico Verhoeven [@RicoVerhoeven] (20 квітня 2015). Calling home to a proud wife and daughter after winning The belt in LA. Meanwhile putting Ice on my injuries #Happy (Твіт) — через Твіттер.
  125. ↑ Jacky Duchenne, vriendin van wereldkampioen kickboksen Rico Verhoeven.
  126. ↑ Exclusief Rico Verhoeven - verslaafd aan succes.
  127. ↑ Verhoeven Dishes On Focus, Fighting Adegbuyi. 3 червня 2015.
  128. ↑ Rico Verhoeven verwelkomt zoontje Vince.
  129. ↑ Facebook. www.facebook.com.
  130. ↑ RICO: DREAM BIG #1 in The Netherlands – Rico Verhoeven Official Website. ricoverhoeven.com. Процитовано 28 лютого 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).