YaChudo

Рязань

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рязань (значення).
місто Рязань
город Рязань
Герб Прапор
Рязанський кремль
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїРязанська область
Муніципальний районРязанська міськрада
Код ЗКАТУ401 61 401
Код ЗКТМО61 701 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1095
Перша згадка:1301
Статус міста1095 (?)
Поділ міста2 адміністративних округи
Населення▼ 520 509 (2024)
Площа234[1] км²
Поштові індекси390000-390048
Телефонний код+7 49 12
Географічні координати:54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63° пн. ш. 39.7425° сх. д.
Часовий пояс+3
Міста-побратимидив. тут
День містаостання неділя травня[2]
Катойконімирязанці
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
196

Влада
Вебсторінкаadmrzn.ru
Міський головаВіталій Артьомов[3]
Мапа
Рязань. Карта розташування: Росія
Рязань
Рязань
Мапа
CMNS: Рязань у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ряза́нь (до 1778 року — Переясла́вль-Ряза́нський) — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубіж. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2024 року становила 520 509 осіб.[4]

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.[5]

Історія

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної Рязані[6] (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.

У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З 1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Адміністративний поділ

Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

  • Желєзнодорожний — 147,3;
  • Московський — 176,9;
  • Октябрьський — 130,1;
  • Совєтський — 71,6.

Населення

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

1825[7] 1833[8] 1840[9] 1847[10] 1856[11] 1863[12] 1867[13] 1870[14] 1885[15] 1897[16] 1917[17]
18326 17635 18951 18641 21449 22279 17950 19990 30327 46122 47829
1920[17] 1923[17] 1926[18] 1937[19] 1939[20] 1959[21] 1970[22] 1979[23] 1989[24] 2002[25] 2010[26]
41276 44902 50919 71865 95357 214130 350151 453267 514638 561560 509392

Українці Рязані

19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупа[27].

Економіка

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60 % валової продукції промисловості області.

До Другої світової війни (1939—1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

  • Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати);
  • ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини);
  • Рязанський завод автоагрегатів;
  • Тяжпресмаш;
  • Рязанський радіозавод;
  • Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
  • Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
  • Теплоприбор;
  • Рязколормаш та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

Транспорт

Маршрутний автобус Ikarus 280

Клімат

Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)[28]

Клімат Рязані
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 6,3 7,8 17,8 29,0 33,5 36,7 38,9 39,5 33,0 24,2 15,8 8,9 39,5
Середній максимум, °C −4,6 −4,4 1,5 11,8 19,9 23,2 25,1 23,3 16,9 9,2 0,7 −3,5 9,9
Середня температура, °C −7,5 −7,9 −2,4 6,6 13,5 17,2 19,2 17,3 11,6 5,4 −1,8 −6,2 5,4
Середній мінімум, °C −10,5 −11,2 −5,6 2,4 8,1 12,0 14,1 12,4 7,6 2,4 −4 −9 1,6
Абсолютний мінімум, °C −40,9 −34,8 −28,6 −18,6 −5 −1,8 3,5 0,4 −7,3 −14,7 −24,5 −39,7 −40,9
Норма опадів, мм 42 36 28 40 37 73 88 62 54 66 49 46 621
Днів з дощем 4 4 5 11 13 15 14 13 14 15 11 5 124
Днів зі снігом 23 20 13 4 1 0 0 0 0,4 4 14 22 101
Вологість повітря, % 85 82 76 67 61 70 72 74 77 82 86 85 76

Наука, освіта

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

Рязанський державний університет

Вищі навчальні заклади Рязані:

  • Рязанський державний університет;
  • Рязанський медичний університет;
  • Рязанська сільськогосподарська академія;
  • Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
  • Рязанський політехнічний інститут;
  • Рязанський військовий автомобільний інститут;
  • Рязанське вище військове командне училище зв'язку;
  • Рязанське повітряно-десантне командне училище;
  • Рязанська академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура

Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

Рязанський державний облдрамтеатр

Рязанські театри:

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

  • 2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»;
  • «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
  • «Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

  • Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
  • Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
  • Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
  • Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
  • Музей-садиба академіка І. П. Павлова
  • Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове);
  • ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Архітектура

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

  • Успенський собор (1693–1699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
  • Архангельський собор (на межі XV–XVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
  • Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина.
  • Архієпископський палац (т. зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова.
  • Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов).
  • Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
  • Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст.
  • Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
  • Соборна чотириярусна дзвіниця 1789–1840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.):

  • Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст.
  • Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р.
  • Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII–XIX ст.
  • Мурована огорожа, XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

  • Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту  початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються:

  • Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений.
  • Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль).
  • Борисоглібський собор 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
  • Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).

  • Христоріздвяний собор
    Христоріздвяний собор
  • На розі вулиць Леніна і Вознесенської
    На розі вулиць Леніна і Вознесенської
  • Борисоглібський собор Рязані. 1686–1687 рр., прибудови — XIX ст.
    Борисоглібський собор Рязані. 1686–1687 рр., прибудови — XIX ст.
  • Рязанський кремль. У центрі — Архангельський собор (XVI—XVII ст.)
    Рязанський кремль. У центрі — Архангельський собор (XVI—XVII ст.)
  • Палати архиєпископів — «палац Олега», XVII ст.
    Палати архиєпископів — «палац Олега», XVII ст.
  • Півчий корпус, XVII ст.
    Півчий корпус, XVII ст.
  • Успенський собор і дзвіниця.
    Успенський собор і дзвіниця.
  • Свято-Духівська церква. XVII - XIX ст.
    Свято-Духівська церква. XVII - XIX ст.
  • Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
    Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
  • Богоявленська церква. 1647 р.
    Богоявленська церква. 1647 р.
  • Собор Троїцького монастиря. 1695 р.
    Собор Троїцького монастиря. 1695 р.

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань заповнювалася будівлями у стилі класицизму , зокрема, гімназія (нині сільськогосподарський інститут) у 1808—1815 роках; колишні Дворянські збори (центральна частина p; наприкінці XVIII - початку XIX століть), лікарня (1816 року); торговельні ряди (перша половина XIX століття).

За радянських часів Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 1950—70-х рр. Були збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсеніна (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проєкт).

Масове житлове будівництво у нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 1940—60-х роках були забудовані мікрорайони Гороща та Приокський, у 1960—70-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході та Дашково-Пісочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, спроєктованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованою на кошти Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління у Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало обертів і здійснюється на незайнятих територіях на околицях міста та на «точкових» місцях.

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержкович) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаєву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км від Рязані, на правому березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Відомі люди

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

Міста-побратими

Також Рязань здійснює співробітництво з містами:

Виноски

  1. ↑ Рязанская энциклопедия, том 2 с.331
  2. ↑ Рязань на www.calend.ru
  3. ↑ На должность главы администрации города Рязани избран Виталий Артемов. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  4. ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx
  5. ↑ Баранцев, Євгеній (16 жовтня 2014). «Рязань» означает «русский»? [«Рязань» значить «російський»?]. Комсомольская правда (рос.). Множество гипотез (а их насчитывается более тридцати) можно свести к двум версиям — славянской и финно-угорской, — отмечала в своих трудах доктор филологических наук, уроженка Рязанской области Галина Смолицкая. — Из славянских гипотез наиболее убедительной выглядит именно версия «топкого места», а вот из финских версий одной из наиболее распространенных считается соотнесение Рязани с названием древней народности Эрзя и столичным городом Эрзянь.
  6. ↑ Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — С. 121. — ISBN 978-966-355-045-9.
  7. ↑ Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  8. ↑ Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  9. ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  10. ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  11. ↑ Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  12. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
  13. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181.
  14. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99.
  15. ↑ Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 22.
  16. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
  17. ↑ а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
  18. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
  19. ↑ Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
  20. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
  21. ↑ Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 грудня 2010.
  22. ↑ Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  23. ↑ Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  24. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  25. ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  26. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013 г.
  27. ↑ Нова рада, 1917, № 44.
  28. ↑ Peel, M. C.; Finlayson, B. L.; McMahon, T. A. (2007). Updated world map of the Köppen–Geiger climate classification (PDF). Hydrol. Earth Syst. Sci. 11: 1633—1644. doi:10.5194/hess-11-1633-2007. ISSN 1027-5606.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  29. ↑ У Рязани появился ещё один город-побратим — Новый Афон[недоступне посилання]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).