YaChudo

Рух 19 квітня

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Не плутати з Квітневою революцією.
Рух 19 квітня
Movimiento 19 de Abril
Лідер
  • Хайме Бейтман Кайон (17 січня 1974 — 28 квітня 1983)
  • Іван Маріно Оспіна † (28 квітня 1983 — 28 квітня 1985)
  • Альваро Фаяд † (28 серпня 1985 — 13 березня 1986)
  • Карлос Пісарро Леонгомес (13 березня 1986 — 8 березня 1990)
  • Карлос Толедо Плата
КраїнаКолумбія
Штаб-квартира
Ідеологіяболіваризм
лівий націоналізм[1]
революційний соціалізм
демократичний соціалізм[1]
Політична позиціяліва
Чисельність3 500 (1984)
Битви та війниколумбійський збройний конфлікт

Рух 19-го квітня (ісп. Movimiento 19 de Abril), або M-19 — колишній колумбійський міський партизанський рух, що діяв наприкінці 1970-х і в 1980-х роках. Після демобілізації в 1990 році став політичною партією — Демократичний альянс М-19 (ісп. Alianza Democrática M-19), або AD/M-19.

М-19 бере свій початок від нібито сфальсифікованих президентських виборів 19 квітня 1970 року, де лівопопулістський Національний народний альянс (ANAPO) колишнього військового диктатора Густаво Рохаса Пінільї зазнав поразки від Національного фронту — коаліції двох основних системних партій, що поділяли владу. Спочатку М-19 проголосив себе збройним крилом ANAPO, хоча керівники партії заперечували будь-який зв'язок.[2]

Ідеологією М-19 був революційний націоналізм і демократичний соціалізм, але він зазначав, що його головною метою було відкрити виборчу демократію в Колумбії.[3] Натхненням для неї стали інші південноамериканські міські партизанські групи, такі як Тупамарос в Уругваї та Монтонерос в Аргентині. На піку свого розвитку в середині 1980-х років M-19 була другою за величиною партизанською групою в Колумбії (після ФАРК), кількість активних членів якої оцінювалася від 1500 до 2000 осіб. Її дії в цей період включали крадіжку меча Болівара, а також облогу Палацу правосуддя. Серед членів M-19 було 30 % жінок.[4]

Група демобілізувалася наприкінці 1980-х років і перейшла до міжпартійної боротьби у виборчих кампаніях, хоча багатьох її ключових ватажків убили урядові агенти та праворадикальні воєнізовані групи. 2003 року Демократичний альянс M-19 об'єднався з ANAPO, утворюючи партію «Незалежний демократичний полюс», попередницю сучасного «Альтернативного демократичного полюса». Інші колишні члени приєдналися до різних лівих партій, включаючи «Зелений альянс» та «Людяна Колумбія», останню з яких створив колишній член Густаво Петро. Петро згодом об'єднав ці партії у своїй коаліції «Історичний пакт», яка перемогла на виборах 2022 року та сформувала нинішню правлячу коаліцію Колумбії.[5]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Calderón, Fernando Herrera (19 липня 2021). Twentieth Century Guerrilla Movements in Latin America: A Primary Source History. Routledge. с. 55. ISBN 1317910311. Процитовано 13 серпня 2025. The M-19 was a nationalist, democratic-socialist urban guerrilla movement active in Colombia from 1974 to 1990.
  2. ↑ Colombia: The 19th of April Movement. Country Studies Series. Federal Research Division of the Library of Congress. Грудень 1988. Процитовано 31 липня 2015.
  3. ↑ Leonard, Thomas; Buchenau, Jurgen; Longley, Kyle; Mount, Graeme (31 січня 2012). Encyclopedia of U.S. – Latin American Relations. CQ Press. с. 573. ISBN 9781608717927.
  4. ↑ Madariaga, Patricia (29 червня 2006). “Yo estaba perdida y en el EME me encontré”. Apuntes sobre comunidad, identidad y género en el M-19. Revista Controversia (187): 114—133. doi:10.54118/controver.v0i187.167. Процитовано 29 червня 2026.
  5. ↑ Palau, Mariana (10 січня 2022). Is Gustavo Petro Leaving Behind Colombian Progressives?. Americas Quarterly (амер.). Процитовано 27 травня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).