YaChudo

Осадчук Роман Петрович

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Осадчук Роман Петрович
Роман Осадчук. 2019 рік.
Ім'я при народженніОсадчук Роман Петрович
Народився22 травня 1967 (59 років)
м. Одеса
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьперекладач
Сфера роботипереклади з французькоїd[1], переклади з іспанськоїd[1], переклади з італійськоїd[1], translations from Romance languagesd[1], переклади з англійськоїd[1], переклади з німецькоїd[1], переклади на українськуd[1] і літературна критика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФакультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська, французька[1], іспанська[1], італійська[1], англійська[1] і німецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоОсадчук Петро Ількович Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриОсадчук Андрій Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих

Рома́н Петро́вич Осадчу́к (нар. 22 травня 1967, м. Одеса, Україна) — український перекладач і літературознавець. Перекладає з французької, іспанської, італійської, провансальської, англійської, німецької мов. Кандидат філологічних наук. Член НСПУ. Лауреат премії Сковороди 2004 року.

Біографія

Народився 22 травня 1967 року в Одесі. Батько — Петро Осадчук, український поет і громадський діяч, мати — радіоінженер. З 1974 до 1976 року Роман навчався в київській середній школі № 92 імені Івана Франка (колишня колегія Павла Ґалаґана). Вивчав англійську мову, рівень викладання якої був дуже високий. Після пожежі школи у 1976 році він перейшов у середню школу № 117 імені Лесі Українки, де також вивчав англійську. 1984 року вступив на факультет романо-германської філології Київського університету імені Тараса Шевченка, здобув диплом у 1989-му. 1992 року захистив кандидатську дисертацію з перекладознавства (керівник Чередниченко Олександр Іванович). З 1993 до 1997 року працював викладачем французької та теорії й практики перекладу в Київському університеті. У 1992—1993 роках пройшов стажування в Університеті Поля Верлена (Мец, Франція). У 1994 році на запрошення французького уряду пройшов стажування в Центрі CAVILAM (Віші) при університеті Клермон-Феррана. У 1997 році стажувався в Гранадському університеті (Іспанія). 2003 року одержав ступінь магістра бібліотечних та інформаційних наук Берлінського університету. Працював у книговидавничій сфері. З 2007 по 2009 рік — науковий співробітник Державної бібліотеки в Берліні. Працює вільним перекладачем.

Роман Осадчук публікує свої переклади з 1989 року (переклади Іва Бруссара в квартальному часописі Поезія). Переклав українською твори Артюра Рембо, Поля Валері, Рене Шара, Альбера Камю, Жульєна Ґрака, Клода Сімона, Франсіса Понжа, Іва Бруссара, Франсуази Малле-Жоріс, Бориса Віана, Марґеріт Дюрас, Октавіо Паса, Ганса Карла Артманна, Томаса Манна, Ґеорґа Геґеля, Карла Ясперса, Анрі Бергсона, Такаші Аріми та ін.

Переклади публікував у журналах «Всесвіт», «Світо-Вид», «Кур'єр Кривбасу». Переклад вибраних творів Клода Сімона, опублікованих у серії «Нобелівські лауреати» видавництва «Юніверс» відзначений премією Сковороди (2004 р.) за найкращий переклад з французької на українську.

Бібліографія

Поезія

Передмови

  • Поетична ріка Рене Шара // Всесвіт 3-4, 1993, с. 119.
  • Ландшафти пам'яти на перехрестях слів або тема часу та поетика опису Клода Сімона / Клод Сімон, Вибрані твори, Юніверс, Київ, 2002, с. 5-12. ISBN 966-7305-73-2
  • Стаття «Клод Сімон» // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник, упор. Борис Щавурський, Том 2. Л-Я, Тернопіль: Богдан, 2006. ISBN 966-692-744-6
  • Анрі Берґсон і література // Анрі Берґсон: Творча еволюція. Переклад з французької Р. Осадчука. — Київ: Видавництво Жупанського, 2010. — с. 295—302.
  • «Сповідь авантюриста Фелікса Круля» як роман-парадокс // Томас Манн «Сповідь авантюриста Фелікса Круля», Київ: Видавництво Жупанського, 2011, с. 330—339.
  • Роман «Смерть у кредит»: брутальність буття та феєрія ефемерного // Смерть у кредит, роман. Пер. з фр. Р. Осадчука; Післямова Р. Осадчука. — Київ: Видавництво Жупанського, 2015. — с. 549—554.
  • У пошуках втраченого дитинства. Рефлексії над романом В. Ґ. Зебальда «Аустерліц» // В. Ґ. Зебальд. Аустерліц. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2020. — с. 321—335.
  • Двійники Антонена Арто // Антонен Арто. «Геліоґабал та інші тексти». Переклад з французької Романа Осадчука. — Київ: видавництво Жупанського, 2022, 208 с.

Переклади з англійської

  • Дональд Робертсон. Марк Аврелій. Імператор-стоїк. Пер. з англ. Романа Осадчука. — Київ: видавництво «Наш Формат», 2025. — 208 с.[2]
  • Томас Мартін. Фокіон. Доброчесний громадянин у розколотому суспільстві. Пер. з англ. Романа Осадчука. — Київ: видавництво «Наш Формат», 2025. — 224 с.[3]
  •  Тобі Вілкінсон. Рамсес II. Найвеличніший фараон Єгипту. Пер. з англ. Романа Осадчука. — Київ: видавництво «Наш Формат», 2026. (дата релізу: осінь 2026)[4]
  • Рональд Гаттон. Богині. пер. з англ. Романа Осадчука. — Київ: Стилет і стилос, 2026. (дата релізу: осінь 2026)[5]

Переклади з французької

Обкладинка видання Ж. Перека «Людина, що спить»

Переклади з німецької

Вибрані журнальні публікації

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Дональд Робертсон «Марк Аврелій. Імператор-стоїк»
  3. ↑ Томас Мартін. «Фокіон. Доброчесний громадянин у розколотому суспільстві»
  4. ↑ Тобі Вілкінсон. Рамсес II. Найвеличніший фараон Єгипту
  5. ↑ Вийде друком нова книжка Рональда Гаттона
  6. ↑ Марґеріт Дюрас. Коханець
  7. ↑ Жан Кокто. Жахливі діти. роман.
  8. ↑ Роман «Аустерліц» на сайті Комубук. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  9. ↑ Інформація на сайті видавництва Жупанського. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  10. ↑ Роман «Кільця Сатурна» на сайті Комубук. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
  11. ↑ В. Ґ. Зебальд. Повітряна війна і література. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
  12. ↑ Індоєвропейці. Походження, мови, культури (Гаральд Гаарманн)
  13. ↑ Видавництво Жупанського. Telegram. Процитовано 13 квітня 2023.
  14. ↑ Серія «МАЙСТРИ СВІТОВОЇ ПРОЗИ» Ернст Юнґер «Геліополіс»

Джерела

  • Коротка біографія в часописі Світо-Вид, І-II (№ 26-27), Київ-Нью Йорк, 1997.
  • Коротка біографія в часописі Кур'єр Кривбасу, І-II (№ 281-282/283), Кривий Ріг, 2013.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).