Роланд Пенроуз

Роланд Пенроуз
Народження	14 жовтня 1900[1][2][…]  Лондон, Сполучене Королівство
Смерть	23 квітня 1984[1][2][…] (83 роки)
	Чидінгліd, Велден, Східний Сассекс, Східний Сассекс, Велика Британія
Країна	Велика Британія[4][5]  Сполучене Королівство
Навчання	Куїнз-колледжd і Leighton Park Schoold
Діяльність	фотограф, поет, художник, літограф, парамедик, мистецтвознавець, інженер, історик, колекціонер мистецтва, митець
Напрямок	сюрреалізм
Батько	James Doyle Penrosed[6][7]
Мати	Elizabeth Josephine Peckoverd[6][7]
У шлюбі з	Валентина Пенроуз[7] і Лі Міллер[7]
Діти	Ентоні Пенроузd
Брати, сестри	Alexander Peckover Doyle Penrosed[7], Bernard Edmund Penrosed[7] і Lionel Penrosed[7]
Родичі	Роджер Пенроуз і Jonathan Penrosed
Учасник	Друга світова війна
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва, Національні галереї Шотландіїd, Музей Ізраїлю, Vanderbilt Museum of Artd, Нова національна галерея, ZKM Zentrum für Kunst und Medien Karlsruhed[5], Художня галерея Ференсаd, Bolton Museumd, Southampton City Art Galleryd, Музей Бойманса - ван Бенінгена[8], Музей Ґетті, Norfolk Museums Collectionsd і Музей Гронінгена[9]
Нагороди
Сайт	rolandpenrose.co.uk
Роланд Пенроуз у Вікісховищі

Сер Роланд Альгернон Пенроуз (нар. 14 жовтня 1900, Лондон — пом. 23 квітня 1984, Чіддінґлі, Східний Сассекс) — англійський художник, історик і поет.^[10] Був промоутером і колекціонером сучасного мистецтва та сподвижником сюрреалістів у Великій Британії. Під час Другої світової війни він застосував свої художні навички на практиці як викладач камуфляжу.

Пенроуз був сином Джеймса Дойла Пенроуза (1862—1932), успішного художника-портретиста, та Елізабет Джозефіни Пекковер, дочки заможного банкіра-квакера. Він був третім із чотирьох братів.

Роланд виріс в Вотфорді, відвідував школу Даунса, Колволл, Герефордшир, а потім школу Лейтон-Парку, Редінг, Беркшир. У серпні 1918 року приєднався до підрозділу швидкої допомоги, який служив з вересня 1918 року в Британському Червоному Хресті в Італії. Після вивчення архітектури у Квінс-коледжі, Кембридж, Пенроуз перейшов на живопис і переїхав до Франції, де жив з 1922 р. і де в 1925 р. одружився зі своєю першою дружиною поетесою Валентиною Буе.^[11]

Пенроуз повернувся до Лондона в 1936 році й був одним з організаторів Лондонської міжнародної сюрреалістичної виставки, що призвело до створення англійського сюрреалістичного руху. Пенроуз оселився в Гемпстеді на півночі Лондона, де він був в осередку спільноти авангардних британських художників та емігрантів, які там оселилися.

Шлюб Пенроуза і Буе розпався в 1934 р., вони розлучилися в 1937 р. Пенроуз прибув до Корнволла в червні 1937 р., де жив у домі свого брата в затоці Ламбе. Його супроводжувала група художників-сюрреалістів і його нова кохана Леонора Керрінгтон.

У 1938 році Пенроуз організував демонстрацію Герніки Пікассо, в рамках якої було зібрано кошти для республіканського уряду Іспанії. У цьому ж році у нього був роман з Пеггі Гуггенгайм, коли вона зустріла його у своїй галереї Гуггенгайм-Жюне, щоб спробувати продати йому картину французького художника-сюрреаліста Іва Тангі. 1939 року в Пенроуза зав'язалися стосунки з його моделлю та фотографом Лі Міллер.

Пенроуз був пацифістом, але після початку Другої світової війни він пішов добровольцем-наглядачем повітряних польотів, а потім викладав військовий камуфляж у навчально-виховному центрі «Гвардія» в парку Остерлі. Це призвело до того, що Пенроуз отримав призначення на посаду капітана Королівських інженерів.

Він працював старшим викладачем у Східній командній школі камуфляжу в Норвічі та в Центрі розвитку та навчання камуфляжу в замку Фарнем у графстві Суррей. У 1941 році Пенроуз написав Довідник з камуфляжу для служб цивільної оборони, який давав точні вказівки щодо використання текстури, а не лише кольору, особливо для захисту від аерофотозйомки (на той час монохромної).