YaChudo

Бровді Роберт Йосипович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бровді.
Роберт Бровді
Ро́берт Йо́сипович Бро́вді
 Майор
Загальна інформація
Народження9 серпня 1975 (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ужгород
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьугорець
Alma MaterУжгородський національний університет
Псевдо«Мадяр»
Військова служба
Роки службиз 2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська(до 3 червня 2025)
Рід військ
Безпілотні системи(з 3 червня 2025)
Формування
 414 ОБрБпС(до 3 червня 2025)
Війни / битви
Командування
2025—т. ч.
Безпілотні системи, командувач
2022—2025
 414 ОБрБпС, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Хрест Заслуги»
Почесний нагрудний знак «Хрест Заслуги»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
CMNS: Бровді Роберт Йосипович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ро́берт Йо́сипович Бро́вді (позивний «Мадяр»; угор. Bródi Róbert; нар. 9 серпня 1975, Ужгород, Закарпатська область) — український військовослужбовець, майор ЗСУ, відомий як засновник і командир підрозділу «Птахи Мадяра». Герой України (2025). Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ (з 3 червня 2025)[1].

Один із командирів, які системно впровадили використання FPV-дронів як ударного засобу в російсько-українській війні. Підрозділ під його командуванням став одним із перших в ЗСУ, що системно застосовував FPV-дрони як ударний засіб, а розвідувальні БпЛА використовувалися для коригування артилерійського вогню. Після призначення командувачем Сил безпілотних систем у червні 2025 року Бровді продовжив впровадження цих підходів на рівні роду військ[2][3].

До повномасштабного вторгнення займався бізнесом у сфері зернотрейдингу, був пов'язаний із проєктом «Гранум» і став співзасновником арт-фундації «БровдіАрт».

Життєпис

Цивільне життя

Роберт Бровді народився 9 серпня 1975 року в Ужгороді, Закарпатська область, Україна.[4] За походженням є етнічним угорцем.[5][6]

1997 року закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю «Економіка підприємства».

З 1998 року займався підприємницькою діяльністю, спочатку роздрібною торгівлею, потім нерухомістю. Працював у сфері будівельного бізнесу. Був одним з основних девелоперів в Ужгороді.

Бізнес Бровді: «Маркет-БК» (операції з нерухомістю), «Імперія фуд» (торгівля продуктами харчування), «Скотч енд сода Україна» (торгівля одягом).

Працював генеральним директором Аграрної біржі України в Міністерстві аграрної політики.

З осені 2010 року по травень 2012 року був генеральним директором компанії «Хліб Інвестбуд»[7]. З травня 2012 року по 31 січня 2013 року обіймав посаду комерційного директора компанії «Хліб Інвестбуд»[8]. З 2013 року по липень 2014 року обіймав посаду заступника голови управління «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ). У 2012 році Експортно-імпортний банк Китаю видав ДПЗКУ кредит на 1,5 млрд доларів. За умовами кредиту, гроші мали бути витрачені для купівлі зерна, а зерно надалі мало бути проданим до КНР та генеральних підрядів. ДПЗКУ порушила умови постачання і торгувала напряму з іншими країнами без посередництва КНР, як вимагали умови домовленості[9][10]. У лютому 2014 року Китай подав позов до Лондонського арбітражного суду позов проти ДПЗКУ, вимагаючи покриття збитків[11]. Роберта Бровді називають причетним до виведення грошей з цього кредиту[12][13].

Група компаній «Гранум», співзасновником яких був Роберт Бровді, входила у топ-5 експортерів зернових з України у понад 20 країн світу. У 2015—2016 роках «Гранум» були № 1 в Україні з обсягу експорту зернових до Китаю.[14]

З 2017 року Роберт Бровді займався розширенням девелоперських проєктів, котрі були призупинені з моменту повномасштабного вторгнення: «передав партнерам і пішов на війну».

Колекціонер та поціновувач закарпатського класичного мистецтва та українського сучасного мистецтва. Засновник Фундації «БровдіАрт», що просуває українське сучасне мистецтво у світі. Твори з колекції фундації неодноразово експонувалися в європейських музеях. Сумісно з фундацією «Абрамович Арт» видавали книжки й альбоми про сучасне українське мистецтво, брали участь у виставках та проводили міжнародні конкурси молодих митців. Діяльність фундації призупинена у момент повномасштабного вторгнення.

Військова діяльність

Початок служби та створення «Птахів Мадяра»

Шеврон підрозділу Птахи Мадяра

7 лютого 2022 записався до Оболонської ТрО. Командир взводу другої штурмової роти 206 об ТрО в підпорядкуванні 28 ОМБр ЗСУ. У лавах ЗСУ з 24 лютого 2022 року у складі 206 об ТрО. У складі 206 об ТрО брав участь в евакуації людей з Ірпеня, Бучі, Бородянки[15].

На початку квітня 2022 року його стрілецький взвод 2-ї штурмової роти 206 батальйону ТРО був направлений на передову на Херсонському напрямку у підпорядкування 28 ОМБр[16]. У цей період підрозділ почав виконувати завдання із застосування безпілотних систем, зокрема здійснював розвідку лінії бойового зіткнення[17].

У травні-червні того ж року Роберт «Мадяр» Бровді створив окремий підрозділ аеророзвідників, «Птахи Мадяра», чисельністю 26 осіб[18]. До листопада 2022 року підрозділ виконував завдання аеророзвідки, зокрема виявлення ворожих сил, патрулювання лінії фронту, коригування вогню, застосування дронів-камікадзе, а також скидання вибухових пристроїв з безпілотників[19][20]. У серпні 2022 року в підрозділі було зібрано один із перших FPV-дронів, після чого розпочалося експериментальне використання ударних безпілотників для ураження живої сили та техніки противника[21]. Також було сформовано групу підготовки екіпажів і проведено перші тренування поблизу лінії бойового зіткнення[22].

Шеврон підрозділу 414 ОБУБАС Птахи Мадяра

У листопаді 2022 року, після участі у контрнаступі ЗСУ на Херсонському напрямку та звільненні Херсона, підрозділ у складі окремої ротно-тактичної групи (РТГр) був передислокований на Бахмутський напрямок, де розпочав участь в оборонних боях[16].

Бойові дії та розвиток підрозділу у 2023—2024 роках

Підрозділ «Птахи Мадяра» у складі 251-ї ОБ ТРО, який перебував в оперативному підпорядкуванні ОСУВ Хортиця, виконував завдання аеророзвідки та коригування артилерії зі складу 45-ї, 3-ї бригади Національної гвардії України, 26-ї, 55-ї, 43-ї, 44-ї ОАБр, ТГР Адам, 24-ї ОМБр. Брав участь у боях за Бахмут, Соледар, Благодатне, Красну Гору, Парасковіївку, Берхівка, Опитне, Кліщіївка, Курдюмівка та Озарянівка у 2022—2023 роках[23][24]. Також підрозділ виконував завдання із супроводу штурмових дій у районі Опитного та Бахмута, а також брав участь в операціях з обміну полонених у 2023 році[25]. У цей період підрозділ протягом 110 днів застосовував FPV-дрони для протидії штурмовим діям противника, а також відпрацьовував тактику взаємодії наземних і повітряних груп[26].

У березні 2023 року ротно-тактичну групу (РТГр) «Птахи Мадяра» реорганізовано в окрему роту ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБАК) 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ[23]. Це стало початком структурної інтеграції підрозділу до бойових частин Збройних сил України[27].

На початку березня 2023 року підрозділ отримав наказ вийти з району Бахмута та перейти на нові позиції[26]. З 5 березня до 11 червня 2023 року Роберт «Мадяр» Бровді як командир РУБАК «Птахи Мадяра» брав участь у боях на Донецькому напрямку, зокрема у районах Первомайського, Авдіївки, Старомихайлівки / Красногорівки та Мар'їнки[28][27]. Підрозділ виконував завдання аеророзвідки, застосовував ударні БпЛА та FPV-дрони, здійснював патрулювання лінії бойового зіткнення, а також застосовував ударні безпілотники у районах Донецьку, Пісків, Лозового та Ясинувата[29][27].

З 13 червня до 1 жовтня 2023 року брав участь у контрнаступі 2023 року як командир РУБАК «Птахи Мадяра» у підпорядкуванні ОТУ «Донецьк»[21]. Виконувалися завдання з ураження цілей, аеророзвідки, дистанційного мінування, коригування вогню, а також РЕБ і радіоелектронної розвідки на 37-ї, 35-ї, 38-ї, 36-ї окремих бригад морської піхоти. Бої тривали, зокрема, за Урожайне та Старомайорське. Вперше був оприлюднений звіт про результати діяльності підрозділу «Птахи Мадяра» за період контрнаступу (з 13 червня по 30 вересня 2023 року), де було уражено 514 ворожих цілей за 110 діб етапу, з яких 309 було знищено[30][31][32].

З 3 жовтня 2023 року до 31 липня 2024 року Роберт «Мадяр» Бровді разом із РУБАК «Птахи Мадяра», який перебував у оперативному підпорядкуванні Командування Морської Піхоти ЗСУ, брав участь у контрнаступі на лівобережжі Дніпра, зокрема у районі Кринок[33][34]. За період жовтня 2023 — січня 2024 року підрозділ уразив 764 одиниці техніки противника, з яких 273 були знищені[a]. Паралельно було започатковано проєкт у сфері радіоелектронної розвідки (РЕР) та радіоелектронної боротьби (РЕБ). За період жовтня 2023 — липня 2024 року на південному напрямку, зокрема на лівобережному плацдармі Дніпра, підрозділ у взаємодії з підрозділами морської піхоти виявив 10800 ворожих FPV-дронів, з яких 7800 (близько 72 %) були подавлені. Проєкт передбачав також підготовку екіпажів і поширення відповідних практик серед підрозділів ЗСУ та інших складових сил оборони України[35]. Робота засобів відеоперехоплення сигналів з FPV-дронів дала змогу виявляти точки їх запуску та ідентифікувати позиції операторів. За час операцій на лівобережжі Дніпра в районі Кринок підрозділ здійснив дистанційне встановлення близько 3,5 тисяч протитанкових мін виробництва майстерні підрозділу «Цукрарня» із використанням безпілотників у секторі площею близько 72,5 км²[36].

З 16 січня 2024 року окрема рота ударних безпілотних авіаційних комплексів «Птахи Мадяра» була реорганізована в окрему військову частину — 414-й окремий батальйон ударних безпілотних авіаційних систем (ОБУБАС) Морської піхоти ЗСУ[37]. Роберт «Мадяр» Бровді став командиром батальйону[28]. За оцінкою «Фокусу», «Птахи Мадяра» став першим окремим підрозділом безпілотних авіаційних систем у складі ЗСУ[37]. Паралельно з виконанням бойових завдань у підрозділі формувалися ремонтні, навчальні та забезпечувальні напрями, а також здійснювався добір фахівців за різними спеціальностями[38].

Під час розширення підрозділу Бровді використовував підхід, який у публічних заявах називав «компетентною мобілізацією»[39][40]. Він передбачав добір військовослужбовців з урахуванням їхніх професійних навичок, технічного досвіду та придатності до виконання спеціалізованих завдань. Підхід передбачав відповідність фахівця потребам підрозділу, скорочення часу між мобілізацією та виконанням завдань і розмежування бойових, технічних та аналітичних функцій. Роберт «Мадяр» Бровді зазначав, що такий підхід забезпечує результативність підрозділу завдяки якості підготовки та профільному застосуванню військовослужбовців, а не через нарощування чисельності[41].

З 28 травня до 17 липня 2024 року підрозділ «Птахи Мадяра» під командуванням Роберта «Мадяра» Бровді виконував бойові завдання на Харківському напрямку, для посилення Вовчанського з'єднання та 13-ї бригади «Хартія» на напрямку Липців[42].

27 червня 2024 року 414-й окремий батальйон ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра» було реорганізовано в 414-й окремий полк ударних безпілотних авіаційних систем Морської піхоти ЗСУ[43]. Роберт «Мадяр» Бровді продовжив командування підрозділом. Після оголошення про створення полку повідомлялося про розширення набору до підрозділу, зокрема за різними спеціальностями для цивільних осіб. За даними УкрІнформу, упродовж першої доби було подано понад тисячу заявок[44]. Паралельно здійснювалося формування внутрішніх підрозділів забезпечення, зокрема ремонтної бази безпілотних систем, навчальних і бойових підрозділів, а також напрямів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки (РЕР)[40].

У коментарях ЗМІ Роберт «Мадяр» Бровді послідовно наголошував на значенні ураження особового складу противника як одного з ключових факторів впливу на перебіг бойових дій[41]. Він порівнював показники поповнення сил противника та їхніх втрат. За його оцінками, Росія щомісяця перекидала на фронт близько 30–35 тисяч військовослужбовців, у зв'язку з чим він наголошував на необхідності досягнення рівня ураження, який би зрівнював притік і втрати[45].

З 21 липня 2024 року Роберт «Мадяр» Бровді та 414-й ОПУБАС «Птахи Мадяра» виконували бойові завдання на Покровському напрямку[46][47]. На цьому напрямку було розгорнуто систему протидії безпілотникам, відому як «Купол Покровськ»[48]. За даними самого підрозділу, у період з липня 2024 року по квітень 2026 року було здійснено понад 480 тисяч бойових вильотів, уражено понад 136 тисяч цілей, з яких понад 58 тисяч були знищені. Також повідомлялося про ураження понад 44 тисяч військовослужбовців противника[49]. З серпня 2024 року до лютого 2025 року, а також у березні — серпні 2025 року підрозділ брав участь у бойових діях на території Курської та Бєлгородської областей Російської Федерації[50][51]. Крім того, з листопада 2024 року підрозділ діяв на ділянці фронту поблизу Вугледара[48].

Формування 414-ї окремої бригади

Бровді, липень 2025

У грудні 2024 року було оголошено про трансформацію 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем у 414-ту окрему бригаду безпілотних систем ЗСУ[52][43]. Після реорганізації формувалася бригадна структура, зокрема навчальні, виробничі та інженерні підрозділи. Роберт «Мадяр» Бровді публічно наголошував на зростанні ролі ураження особового складу противника, зокрема через застосування безпілотних систем та інтеграцію розвідувальних і ударних засобів[22]. З кінця 2024 року підрозділ також розгорнув систему протидії безпілотникам у районі Херсона, відому як «Купол Херсон»[53].

9 лютого 2025 року 414-та ОБр БпС «Птахи Мадяра» під командуванням Роберта «Мадяра» Бровді увійшла до проєкту «Лінія дронів»[54]. «Лінія дронів» — ініціатива, спрямована на координацію застосування безпілотних систем у складі Сил оборони України. До її складу увійшли, зокрема, 414-та бригада «Птахи Мадяра», 20-й окремий полк «К-2», 429-й полк «Ахіллес», 427-й полк «Рарог», а також підрозділ «Фенікс» ДПСУ[55]. Проєкт започатковано у 2025 році з метою узгодження дій підрозділів безпілотних систем та поширення практик їх застосування[56][57]. За даними Міністерства оборони, завданням проєкту було формування суцільної зони ураження безпілотниками глибиною 10–15 кілометрів, у межах якої БпЛА супроводжують піхоту та уражають противника на підходах; бойовий досвід підрозділів-учасників мав стати основою для розгортання Лінії дронів по всьому фронту[54][58].

Роберт «Мадяр» Бровді пов'язував участь у проєкті з необхідністю підвищення інтенсивності застосування безпілотних систем[59]. Протягом 2025 року підрозділ «Птахи Мадяра» щомісяця посідав перше місце у рейтингу системи «єБали», а за підсумками року 414-та ОБр БпС «Птахи Мадяра» посіла перше місце за показниками ефективності в межах програми «Армія дронів. Бонус»[60][59].

Діяльність на посаді командувача СБС

Призначення та організаційні зміни

3 червня 2025 року Роберта «Мадяра» Бровді призначено командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ[61][62]. 11 червня 2025 року було створено угруповання Сил безпілотних систем, яке об'єднало підрозділи СБС та формування, залучені до проєкту «Лінія дронів»[63][64]. Після призначення Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив план дій на перші 100 діб, який передбачав комплекс заходів із трансформації Сил безпілотних систем[65][66]. Зокрема, план включав запровадження єдиної електронної системи управління, планування та звітності для всіх підрозділів, а також уніфікацію підходів до аналізу результатів бойового застосування безпілотних систем[67]. Серед пріоритетів також визначалися розвиток 12-шарового застосування безпілотних засобів у тактичній та оперативній глибині, розширення підготовки особового складу та нарощування виробництва боєприпасів для забезпечення підрозділів[65][68]. У плані було виокремлено напрям застосування безпілотних засобів у стратегічній глибині. За його словами, окремою метою було підвищення результативності підрозділів, зокрема досягнення показників, за яких 6-7 підрозділів СБС мали увійти до числа найефективніших у системі оцінювання підрозділів безпілотних систем[68].

З 1 липня 2025 року в угрупованні Сил безпілотних систем було запроваджено єдину систему обліку та верифікації бойових місій, що охоплює підрозділи угруповання, а також електронний журнал бойових дій[69]. У липні 2025 року було оприлюднено перший публічний звіт угруповання СБС щодо результатів бойової діяльності[70]. За даними оприлюдненого звіту, підрозділи угруповання СБС забезпечували близько третини уражень противника серед верифікованих результатів застосування безпілотних систем Сил оборони України[71][69].

18 липня 2025 року Бровді взяв участь у міжнародній конференції LANDEURO у Вісбадені, присвяченій сухопутним військам у Європі, де у виступі порушував питання розвитку безпілотних систем та їхньої ролі у сучасних бойових діях[72][73]. У виступі він звертав увагу на співвідношення поповнення та втрат особового складу противника, зростання ролі безпілотних систем у веденні бойових дій, а також необхідність розвитку багаторівневих систем протидії безпілотникам[74][75]. Зокрема, він заявив, що «національна безпека [країн-членів НАТО] вимагає оперативного перегляду» з огляду на нездатність жодної з країн Альянсу ефективно захистити свої міста від регулярних масованих атак ударних безпілотників[75][76].

За даними рейтингу підрозділів безпілотних систем Сил оборони України («Топ-500»), у серпні 2025 року сім підрозділів Угруповання СБС увійшли до перших сімнадцяти позицій[77]. За три місяці після створення Угруповання сукупна частка підтверджених уражень підрозділами СБС та Лінії дронів зросла приблизно з 21 % до 36 % від загального обсягу результатів безпілотних підрозділів Сил оборони України[78].

4 вересня 2025 року Роберт «Мадяр» Бровді повідомив про запровадження онлайн-системи «ПІДРАХУЙКА» для відображення верифікованих результатів бойової діяльності підрозділів у режимі реального часу[79]. Система базується на електронному журналі бойових дій, впровадженому у підрозділах СБС з липня 2025 року, та використовується для обліку і аналізу результатів застосування безпілотних систем[80][81].

18 вересня 2025 року Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив підсумки перших 100 діб перебування на посаді командувача СБС. За підсумками 100 діб, за повідомленням командувача, підрозділи Угруповання СБС уразили або знищили 76 859 цілей противника, а також здійснили понад 402 тис. бойових вильотів[81][70].  За оцінками Місії НАТО з безпекової допомоги та навчання для України (NSATU), СБС становлять близько 2 % від загальної чисельності Сил оборони України[82]. У цей період було впроваджено уніфіковану систему звітності, електронний журнал бойових дій і централізовані підходи до забезпечення підрозділів[83]. У звіті також згадувалося про постачання боєприпасів для безпілотних систем, зокрема власного виробництва, обсяг якого перевищував 50 000 одиниць на місяць[68]. Також повідомлялося про автоматизацію планування потреб у безпілотних платформах, засобах і боєприпасах, що передбачає формування ресурсного забезпечення відповідно до поставлених завдань[84][70]. Роберт «Мадяр» Бровді також впроваджував багаторівневий підхід до застосування безпілотних систем з використанням різних засобів ураження та розвідки на тактичній, оперативній і стратегічній глибині[2].

30 жовтня 2025 року командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді оголосив про запуск рекрутингової кампанії, у межах якої було заявлено понад 15 000 вакансій[85][86]. Станом на 25 листопада 2025 року повідомлялося про близько 10 000 заявок, з яких 1 449 кандидатів було передано до підрозділів; частка заявок від цивільних осіб становила близько 35 %[87].

Бойова діяльність СБС

У листопаді 2025 року підрозділи Сил безпілотних систем здійснили 108 бойових місій типу Deep Strike, уразивши 88 об'єктів противника, зокрема підприємства нафтопереробної галузі та об'єкти енергетичної й військової інфраструктури[88]. 11 грудня 2025 року, за повідомленнями джерел, підрозділи Сил безпілотних систем встановили добовий показник ураження особового складу противника — 579 осіб; станом на 19 грудня загальна кількість уражених оцінювалася приблизно у 7 500 осіб, що перевищувало показники попереднього місяця[89][90].

Ураження об'єктів інфраструктури РФ

14 серпня 2025 року українські сили завдали удару по нафтопереробному об'єкту компанії «Лукойл» у Волгоградській області Російської Федерації[91][92]. 22 серпня 2025 року Сили безпілотних систем повідомили про удар по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба» в районі міста Унеча Брянської області Росії[93][94]. Після цього, за заявами іноземних посадовців, Угорщина тимчасово припинила отримання російської нафти через цей напрямок, а згодом запровадила обмеження щодо Роберта «Мадяра» Бровді, зокрема заборону на в'їзд до країни та Шенгенської зони[95][96][97]. Він публічно і різко відреагував на рішення угорської влади, звинувативши уряд Угорщини у співучасті в російських атаках на Україну через закупівлю російської нафти[98].

У 2025—2026 роках підрозділи Сил безпілотних систем брали участь у серії ударів по нафтопереробній та паливній інфраструктурі Російської Федерації[99]. За повідомленнями відкритих джерел, ці операції охоплювали нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали та об'єкти транспортування нафти[100]. Серед об'єктів, які згадуються у джерелах, — підприємства у Рязані, Сизрані, Новокуйбишевську, Саратові, Ярославлі та Нижньому Новгороді, а також низка нафтопереробних підприємств на півдні Росії. За оцінками, удари по нафтовій інфраструктурі мали на меті зниження можливостей противника у забезпеченні військ паливом та вплив на логістичні процеси[101]. У 2026 році, за повідомленнями джерел, атаки також були спрямовані на портову та експортну інфраструктуру, зокрема на об'єкти у Балтійському та Чорноморському регіонах[102]. Зазначалося, що пошкодження окремих об'єктів впливало на обсяги перевалки нафти та експортні операції Російської Федерації[103].

Центр глибинних уражень

25 грудня 2025 року за ініціативи Роберта «Мадяра» Бровді було створено Центр глибинних уражень СБС, визначений як координаційний орган для планування та здійснення ударів по цілях у оперативній та стратегічній глибині[104]. Центр координує дії підрозділів при проведенні комплексних операцій із застосуванням безпілотних систем на оперативній і стратегічній глибині. Наприкінці 2025 року підрозділи СБС здійснювали удари по цілях на значній відстані від лінії фронту, включаючи об'єкти на території Російської Федерації та на тимчасово окупованих територіях України[105]. Удари в координації з центром підтверджують його інтеграцію в систему управління бойовими діями[106].

Серед публічно проголошених пріоритетів СБС Бровді виокремлював методичне зменшення спроможностей ворожої системи протиповітряної оборони — напрямок, який він публічно називав «ППОцидом»[107]. За його даними, протягом зими 2025/2026 років підрозділи СБС знищили 54 одиниці засобів ППО противника (39 ЗРК і 15 РЛС-комплексів), а у березні 2026 року — ще 41 одиницю, з них чотири системи ЗРК  (С-300В, «Оса», «Тор-М2» та «Стріла») у різних областях та ТОТ[108]. У квітні 2026 року Угруповання СБС у координації з Центром глибинних уражень уразило ще 38 засобів ППО — 25 ЗРК (зокрема «Тор», «Тор-М2», «Бук», «Панцир», «Оса», С-350) та 13 засобів радіолокації й радіоелектронної боротьби (зокрема комплекси «Зоопарк», РЛС «Небо-М», РЛС 92Н6Е зі складу комплексу С-400, РЕБ «Палантин») загальною вартістю близько $1,1 млрд[109].

Результати діяльності

Згідно з оприлюдненою статистикою Сил безпілотних систем, з 3 червня 2025 року до квітня 2026 року підрозділи СБС здійснили понад 1,4 млн бойових вильотів та уразили понад 298 000 цілей, серед яких — техніка противника, безпілотні літальні апарати та інші військові об'єкти[110]. Згідно з тими ж даними, кількість ураженого особового складу противника перевищила 88 000 осіб[110]. За оцінкою АрміяInform, у квітні 2026 року темпи втрат особового складу противника перевищували темпи його поповнення, що видання інтерпретувало як показник ефективності застосування безпілотних систем[111].

Кадрові призначення

31 березня 2026 року Роберт «Мадяр» Бровді оголосив про кадрові зміни в структурі СБС: Олега «Хасана» Гуйта, командира 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог», було призначено заступником командувача СБС, а Дмитра «Земляка» Олексюка, командира підрозділу Державної прикордонної служби України «Фенікс», — виконувачем обов'язків заступника командувача угруповання СБС[112][113].

Медійна діяльність

Роберт «Мадяр» Бровді активно використовує соціальні мережі для висвітлення діяльності підрозділів безпілотних систем. У Telegram він регулярно оприлюднює відеозаписи бойового застосування безпілотних літальних апаратів, що містять фрагменти роботи екіпажів і результати ураження цілей[114]. Видання The Times характеризувало цю медійну активність як складову інформаційно-психологічного впливу під час війни[115]. За оцінкою Forbes, його публікації поєднують елементи звітності з неформальною подачею, що сприяє широкому поширенню в мережі[3].

Посилення донецького напрямку

У серпні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про посилення українських позицій на Донеччині завдяки двом оновленим угрупованням військ, які очолять Герої України Денис Прокопенко та Андрій Білецький, які працюватимуть у тісній зв'язці із Силами безпілотних систем. Йдеться про синхронізацію угруповань із СБС та скорочення ланцюжка між виявленням цілі та її ураженням — за принципом «сенсор — стрілець».[116][117]

Загроза з боку Росії

20 березня 2026 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону заочно засудив Бровді до 18 років колонії за звинуваченням у сприянні терористичній діяльності.[118] 27 березня 2026 року Другий Західний окружний військовий суд заочно засудив його до довічного ув'язнення у справі про терористичний акт.[119]

У вересні 2026 року The Wall Street Journal повідомив, що Росія через пострадянські кримінальні мережі запропонувала винагороду у $20 млн за інформацію, яка допоможе встановити місцеперебування Роберта Бровді.[120]

Волонтерська діяльність

З грудня 2022 року Роберт «Мадяр» Бровді зареєстрований як волонтер[121][122]. У цей період публічно збирав кошти на матеріально-технічне забезпечення підрозділів Сил оборони України, серед яких Збройні сили України, територіальна оборона, Державна прикордонна служба, Служба безпеки України та Сили спеціальних операцій[123]. За даними Zakarpattya24, на зібрані кошти було закуплено та передано тисячі одиниць техніки й обладнання, зокрема FPV-дрони, човни для морської піхоти, засоби радіоелектронної розвідки, евакуаційне обладнання та комплектуючі для безпілотних систем[124]. Також зазначалося, що на базі підрозділу «Птахи Мадяра» проводилися навчання військовослужбовців інших підрозділів, які охоплювали застосування безпілотних систем, дистанційне мінування, а також елементи радіоелектронної боротьби та розвідки[17][21]. З березня 2025 року, за повідомленнями ЗМІ, Роберт «Мадяр» Бровді припинив участь у публічних зборах коштів, про що повідомляв у своїх публічних заявах[125][126].

Зовнішні відеофайли
91UIs_ugYnw на YouTube

Нагороди

  • Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (8 травня 2025) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[127][128];
  • Хрест бойових заслуг (27 листопада 2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[129];
  • Орден Богдана Хмельницького І ступеня (15 липня 2026) — за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[130][131];
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (20 лютого 2025) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[132];
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (24 листопада 2023) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[133];
  • Відзнака Міністра оборони України «Вогнепальна зброя» (10 липня, 1 вересня, 11 жовтня 2023)[134][135];
  • Відзнака Президента України «За оборону України» (28 серпня 2023)[136][137];
  • Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих» (29 грудня 2023)[138];
  • Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» (6 лютого 2025)[138];
  • Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Заслуги» (1 квітня 2026)[139];
  • Нагрудний знак «За розвиток Закарпаття» (червень 2023)[140].

Політична діяльність

Очолював обласну організацію «Фронту Змін» у Закарпатській області. Після того, як він очолив компанію «Хліб Інвестбуд», розірвав відносини з Арсеном Яценюком і «Фронтом Змін»[7]. Депутат Закарпатської обласної ради VI скликання[141]. Склав повноваження 2015 року.

Сім'я

  • Дружина — Наталія Бровді, одружилися в 1996 році. У червні 2022 року Наталія приєдналася до підрозділу Роберта, а восени того ж року була мобілізована до лав ЗСУ, де стала займатися патронатною роботою та підтримкою військовослужбовців і їхніх родин[142][143].
  • Двоє синів[144].

Примітки

  1. ↑ За повідомленнями, уражені цілі верифікувалися у національній військовій системі ситуаційної обізнаності «Delta».
  1. ↑ Роберт Бровді очолив Сили безпілотних систем, у Сухаревського нова посада. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2025.
  2. ↑ а б Ukraine’s top drone commander wants to bleed Russia’s army dry. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 6 травня 2026.
  3. ↑ а б Hambling, David (14 квітня 2025). Ukraine’s Elite Drone Unit Is A Lethal, Fast Growing Tech Start Up. Forbes (англ.). Процитовано 6 травня 2026.
  4. ↑ Хто такий Роберт "Мадяр" Бровді: що відомо про нового командувача Сил безпілотних систем. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 серпня 2025.
  5. ↑ “Мадяр” порадив Орбану “запхати в дупу” санкції проти нього. Європейська правда (укр.). Процитовано 28 серпня 2025.
  6. ↑ Командувач СБС «Мадяр» відреагував на заборону на в'їзд до Угорщини. Слово і Діло (укр.). 28 серпня 2025. Процитовано 28 серпня 2025.
  7. ↑ а б Роберт Бровді. Майстер хлібного місця.
  8. ↑ Голова “Хліб інвестбуду”: за нами стоїть Уол-стріт. Економічна правда (укр.). Процитовано 30 червня 2024.
  9. ↑ Мінфін - про китайський кредит для ДПЗКУ: держбюджету доведеться сплатити 16 млрд грн - FINBALANCE. Все про економіку та фінанси. finbalance.com.ua. Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  10. ↑ Десять фактів про китайський кредит. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  11. ↑ Китайський тупик ДПЗКУ, або Чому державний зернотрейдер — це погана ідея. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  12. ↑ Як ДПЗКУ перетворилася на корпорацію монстрів. Економічна правда (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026.
  13. ↑ КИТАЙСЬКА АФЕРА. Слідство.Інфо (укр.). 16 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2026.
  14. ↑ Названа пятерка экспортеров кукурузы в Китай. Latifundist.com (укр.). 15 травня 2016. Процитовано 2 лютого 2024.
  15. ↑ Армія TV – Військове телебачення України (30 червня 2024), Бої у Кринках, створення полку та рекрутинг у Європі – Роберт «Мадяр» Бровді, процитовано 30 червня 2024
  16. ↑ а б Герой України з позивним "Мадяр": що відомо про Роберта Бровді. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  17. ↑ а б Кальник, Максим (4 квітня 2026). Роберт Мадяр: від ужгородського бізнесмена до командувача Сил безпілотних систем ЗСУ. Nfront (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  18. ↑ Чим відомий Роберт Бровді, Герой України, якого призначили на важливу посаду у ЗСУ. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  19. ↑ Капіталіст на лінії фронту. Історії п'ятьох бізнесменів, які змогли зробити кар'єру у ЗСУ. Форбс. 27 листопада 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2024. Процитовано 3 лютого 2025.
  20. ↑ білоруські сили спецоперацій проводять перевірку бойової готовності. www.ukrinform.ua (укр.). 4 серпня 2022. Процитовано 22 січня 2024.
  21. ↑ а б в Давиденко, Максим (30 березня 2026). Хто такий мадяр: Роберт Бровді та його легендарні «Птахи». Engage (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  22. ↑ а б "Ми навчилися якісно вбивати ворога" - легендарний "Мадяр" розповів про свою бригаду і бої. Gazeta.ua (укр.). 14 квітня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  23. ↑ а б Герой України Роберт Бровді назвав кількість знищених росіян і втрати у своїй бригаді. ZAXID.NET (укр.). 12 травня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  24. ↑ Новий командувач Сил безпілотних систем. Досьє на Роберта Бровді. ГЛАВКОМ (укр.). 4 червня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  25. ↑ Бурдейна, Олена (30.01.2023). Боєць ЗСУ показав "полювання" на снайпера армії рф під Бахмутом: відео від "Мадяра". стопкор.
  26. ↑ а б Капнік, Олена (3 березня 2023). Підрозділ аеророзвідників "Птахи Мадяра" виходить із Бахмута: тримали оборону 110 діб. ТСН. Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 3 лютого 2025.
  27. ↑ а б в Роберт "Мадяр" Бровді: що відомо про нового командувача Сил безпілотних систем — Delo.ua. delo.ua (укр.). 4 червня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  28. ↑ а б Ігнатенко, Марія (3 червня 2025). Зеленський зробив нові призначення: Роберт Бровді "Мадяр" очолить Сили безпілотних систем, командувачем ДШВ став Апостол. Рубрика. Процитовано 6 травня 2026.
  29. ↑ Командира підрозділу аеророзвідки «Птахи Мадяра» нагороджено почесним нагрудним знаком. zaholovok.com.ua (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  30. ↑ Гайжевська, Тетяна (19 грудня 2023). Прослуховування Залужного – справа рук своїх: інтерв'ю з полковником Світаном. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  31. ↑ «Птахи Мадяра» за чотири дні знищили 35 одиниць ворожої бронетехніки (відео). chas.news (ua) . Процитовано 22 січня 2024.
  32. ↑ Війна за ініціативу. LB.ua. 28 червня 2023. Процитовано 22 січня 2024.
  33. ↑ Паскевич, Анна (26 листопада 2023). В Крынках "Птахи Мадяра" рекордно быстро сожгли БТР врага. Видео. WAR OBOZREVATEL (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  34. ↑ Мощная детонация: "Птахи Мадяра" уничтожили российский Т-80БВМ в районе Крынок (видео). ФОКУС (рос.). 20 грудня 2023. Процитовано 22 січня 2024.
  35. ↑ Русанов, Андрій (21 березня 2024). ЗСУ створили "щит", що виявляє та знищує 77% російських дронів FPV: росіяни підтверджують. ФОКУС (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  36. ↑ Росіяни понесли втрати бронетехніки біля Кринок. Militarnyi (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  37. ↑ а б З роти в батальйон: "Птахи Мадяра" стали першою окремою частиною БПЛА у складі ЗСУ, — Бровді. ФОКУС (укр.). 16 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  38. ↑ Букет, Євген. 414-та бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра»: полюй на ворога стрімко й непомітно, як Турул (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  39. ↑ Командувач СБС оголосив набір у свої підрозділи, планує закрити 15 тис вакансій. Інтерфакс-Україна (укр.). 30 жовтня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  40. ↑ а б «Компетентна мобілізація». «Птахи Мадяра» відкрили понад 100 вакансій, є робота для айтівців та інженерів: як податися. dev.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  41. ↑ а б Не під совок загрібати: "Мадяр" розповів, якою має бути компетентна мобілізація в Україні. www.unian.ua (укр.). 1 липня 2024. Процитовано 6 травня 2026.
  42. ↑ На Харківщині за пару тижнів ворог застосував півтисячі КАБів. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 червня 2024.
  43. ↑ а б 414-й полк "Птахи Мадяра" трансформується в окрему бригаду БпС ЗСУ. novynarnia.com (укр.). 10 грудня 2024. Процитовано 6 травня 2026.
  44. ↑ Боярчук, Тетяна (29 червня 2024). Батальйон "Птахи Мадяра" розширився до полку і розпочав рекрутинг. LB.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  45. ↑ 30-35 тисяч особового складу ворог закидає щомісяця — «Мадяр» про бойові втрати «хробачої піхоти» (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  46. ↑ Птахи Мадяра вполювали під Покровськом ворожий комплекс "Борисоглєбск-2" | Еспресо (укр.). Процитовано 6 травня 2026 — через espreso.tv.
  47. ↑ Полк «Птахи Мадяра» стане окремою бригадою безпілотних систем ЗСУ. ZAXID.NET (укр.). 10 грудня 2024. Процитовано 6 травня 2026.
  48. ↑ а б Диво на фронті — наші пілоти перетворюють ворожу броню на брухт (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  49. ↑ 414 Бригада «Птахи Мадяра» - статистика на онлайн-табло «Підрахуйка». sbs-group.army (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  50. ↑ За 4 доби на Курсько-Бєлгородському напряму «Птахи Мадяра» збили 33 ворожих дронів-розвідників. Militarnyi (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  51. ↑ Єгорова, Валерія (13 грудня 2024). "Птахи Мадяра" ліквідували російський БТР-82: ворог залишив своїх поранених напризволяще на Курщині Джерело: https://censor.net/ua/n3524974. Цензор.нет (укр.). Процитовано 6 травня 2026. {{cite news}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  52. ↑ «Птахи Мадяра» стали бригадою безпілотних систем (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  53. ↑ «Птахи Мадяра» повернулись до Херсона захищати місто від російських дронів. Кавун.Сity (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  54. ↑ а б "Лінія дронів": що це таке і чи зможуть 5 підрозділів зупинити просування росіян. Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  55. ↑ "Лінія дронів": Умєров анонсував "революційний проєкт". dw.com (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  56. ↑ Умєров оголосив про запуск революційного проєкту "Лінія Дронів". Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  57. ↑ На Ставці ухвалили рішення підвищити ефективність Лінії дронів — Умєров. NV (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  58. ↑ Матяш, Таня (9 квітня 2026). Підрозділи Лінії дронів знищують кожну четверту ціль на фронті, - Федоров. LB.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  59. ↑ а б Майже 820 тисяч уражених цілей та 240 тисяч ліквідованих росіян: результати Армії дронів.Бонус за 2025 рік (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  60. ↑ Михайло Федоров про результати Армія дронів. Бонус: майже 820 тисяч російських цілей уражено протягом 2025 року | Новини МОУ. mod.gov.ua (укр.). 26 січня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  61. ↑ "Мадяр" очолив Сили безпілотних систем ЗСУ. www.unian.ua (укр.). 3 червня 2025. Процитовано 3 червня 2025.
  62. ↑ Зеленський змінив командувачів ДШВ та Сил безпілотних систем | Українська правда.
  63. ↑ В ЗСУ об'єднали всі військові частини Сил безпілотних систем та Лінії дронів. Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  64. ↑ "Мадяр" розпочав виконання обовʼязків командувача Сил безпілотних систем. Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  65. ↑ а б Собенко, Надія (4 червня 2025). Командувач СБС озвучив плани на 100 днів. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  66. ↑ Сто днів на реформу: командувач СБС "Мадяр" запускає масштабні зміни щодо дронів в Україні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  67. ↑ Новий командувач Сил безпілотних систем "Мадяр" Бровді оприлюднив план дій на 100 днів: які першочергові кроки — Delo.ua. delo.ua (укр.). 5 червня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  68. ↑ а б в «Мадяр» як новий командувач представив 100-денний план розвитку Сил безпілотних систем: що зміниться. texty.org.ua (укр.). 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  69. ↑ а б Звіт угруповання Сил безпілотних систем за червень 2025. У розрізі цілей та 12 підрозділів. NVIP (укр.). 2 липня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  70. ↑ а б в Майже 77 тисяч уражених ворожих цілей: Роберт Бровді розповів про 100 днів роботи Угруповання СБС (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  71. ↑ Роберт Бровді "Мадяр" на посаді командира СБС ЗСУ уже 100 днів: звітує про результати. novynarnia.com (укр.). 18 вересня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  72. ↑ Мадяр: Ми не бачимо кінця війни завтра. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 6 травня 2026.
  73. ↑ «Мадяр» заявив європейським генералам про неготовність їх країн до сучасної війни. Militarnyi (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  74. ↑ Kirichenko, David (6 серпня 2025). Ukraine’s New Drone Boss and the Kill Zone. CEPA (амер.). Процитовано 6 травня 2026.
  75. ↑ а б Командувач СБС: Я не знаю, яка з країн НАТО здатна захистити місто від 300 "шахедів". LIGA.net (укр.). 18 липня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  76. ↑ Командувач СБС Бровді: Доктрини безпеки країн НАТО вимагають перегляду. Інтерфакс-Україна (укр.). 18 липня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  77. ↑ Мадяр показав серпневий рейтинг військових підрозділів за "є-балами". Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  78. ↑ СБС та Лінія дронів завдали 36% від всіх уражень противника за 3 місяці — командувач СБС «Мадяр» (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  79. ↑ Збори непотрібні – держава забезпечує дронами. Командувач Сил безпілотних систем відзвітував за пів року своєї діяльності. ГЛАВКОМ (укр.). 19 вересня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  80. ↑ Онлайн-табло "Підрахуйка" - звіт Угруповання СБС. sbs-group.army (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  81. ↑ а б Уражено понад 76 тисяч російських цілей. Командувач СБС Мадяр підсумував перші 100 днів на посаді. NV (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  82. ↑ Кузьменко, Юлія (2 грудня 2025). СБС забезпечують 30-50% втрат Росії — штаб НАТО з допомоги Україні. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  83. ↑ Макаров, Олег (19 вересня 2025). Мадяр відзвітував про успіхи СБС за 100 днів на посаді командувача: кількість знищених ворогів зросла в 4 рази. glavred.net (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  84. ↑ Кількість вражених цілей зросла у 8 разів. Мадяр опублікував звіт за 100 днів на посаді. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  85. ↑ 15 000 нових вакансій у Силах безпілотних систем. zsu.gov.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  86. ↑ Мадяр відкрив набір до СБС – 12 підрозділів і 15 000 вакансій для пілотів і цивільних. LIGA.net (укр.). 31 жовтня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  87. ↑ 15 тисяч вакансій у СБС. Мадяр оголосив про набір «операторів для вибухових блокбастерів». NV (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  88. ↑ Сили безпілотних систем ЗСУ у листопаді уразили 88 об'єктів противника. UA.NEWS (укр.). 2 грудня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  89. ↑ Майже в півтора рази більше, ніж у листопаді. Мадяр розповів про успіхи СБС у грудні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  90. ↑ Мадяр розповів про успіхи Сил безпілотних систем. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 6 травня 2026.
  91. ↑ Камінська, Альвіна (14 серпня 2025). Українські військові завдали удару по російському заводу "Лукойла" у Волгограді: виникли масштабні пожежі. Рубрика. Процитовано 6 травня 2026.
  92. ↑ Генштаб підтвердив удар ЗСУ по НПЗ «Лукойла» у Волгограді. Громадське радіо (укр.). 14 серпня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  93. ↑ Кацімон, Ольга (22 серпня 2025). Сили безпілотних систем вдарили по станції нафтопроводу "Дружба" — командувач. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  94. ↑ Дружбі кінець Чи справді Угорщина залишилася без російської нафти. LB.ua. Архів оригіналу за 14 березня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  95. ↑ Угорщина заборонила в'їзд командиру ЗСУ після останньої атаки на нафтопровід «Дружба». Слово і Діло (укр.). 28 серпня 2025. Процитовано 28 серпня 2025.
  96. ↑ Угорщина заборонила в’їзд командиру ЗСУ після атаки на нафтопровід “Дружба”. Європейська правда (укр.). Процитовано 28 серпня 2025.
  97. ↑ Угорщина заборонила в'їзд угорцю "Мадяру", який командує силами безпілотних систем України. BBC News Україна (укр.). 28 серпня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  98. ↑ Командувач СБС Мадяр відповів на заборону в'їзду в Угорщину: Запхайте в дупу ваші санкції. hromadske (укр.). 28 серпня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  99. ↑ Снєгирьов про удари Сил оборони по російських НПЗ | Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  100. ↑ Від початку року Сили оборони уразили 13 обєктів нафтогазового комплексу у РФ. LB.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  101. ↑ Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удари по Куйбишевському та Афіпському НПЗ. ГЛАВКОМ (укр.). 28 серпня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  102. ↑ Ukraine renews attacks on Russian energy sites - what has been hit?. Reuters (англ.). 22 квітня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  103. ↑ Exclusive: Russia cuts oil output in April, sources say. Reuters (англ.). 21 квітня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  104. ↑ «Глибинне ураження» на Донеччині й удари по тилу РФ: що відомо про серію атак 12–13 січня - Вчасно (укр.). 13 січня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  105. ↑ "Досить парити нам фуфло". Мадяр на прикладі ураження важливої цілі РФ заявив про "постійну проблему" з якістю снарядів. novynarnia.com (укр.). 24 квітня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  106. ↑ Сили безпілотних систем уразили склад дронів, літак та РЛС росіян у Криму. www.ostro.org (рос.). Процитовано 6 травня 2026.
  107. ↑ Птахи Мадяра уразили кілька важливих цілей росіян. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 6 травня 2026.
  108. ↑ «Мадяр» назвав кількість знищених російських систем ППО за місяць (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  109. ↑ Угруповання СБС у квітні уразило 38 засобів ППО РФ загальною вартістю близько $1,1 млрд. Інтерфакс-Україна (укр.). 3 травня 2026. Процитовано 6 травня 2026.
  110. ↑ а б Статистика діяльності Угруповання СБС. sbs-group.army. Процитовано 6 травня 2026.
  111. ↑ СБС уразили понад 3000 військових. АрміяInform. Процитовано 6 травня 2026.
  112. ↑ У командуванні Сил безпілотних систем призначили нових заступників. Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  113. ↑ Двоє Героїв України стали заступниками командувача СБС "Мадяра". РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 травня 2026.
  114. ↑ Robert Brovdi (Madyar). Kyiv Post. Процитовано 6 травня 2026.
  115. ↑ Bennetts, Marc (1 травня 2025). Drone chief fights psychological war with videos of dying Russians. www.thetimes.com (брит.). Процитовано 6 травня 2026.
  116. ↑ «Москва ляже»: «Мадяр» розповів про взаємодію СБС з новими угрупованнями Дениса Прокопенка та Андрія Білецького (укр.). Процитовано 27 серпня 2026.
  117. ↑ Цензор.НЕТ (26 серпня 2026). Мадяр про нові угруповання Прокопенка і Білецького на Донеччині | Цензор.НЕТ. censor.net (укр.). Процитовано 27 серпня 2026.
  118. ↑ https://www.facebook.com/UNNews (24 березня 2026). Суд в рф заочно засудив Роберта Мадяра Бровді до 18 років колонії. Українські Національні Новини (УНН) (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  119. ↑ Свобода, Радіо (27 березня 2026). РФ заочно засудила командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді до довічного ув’язнення. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026.
  120. ↑ Росіяни оголосили винагороду в 20 млн доларів "за голову" командувача СБС "Мадяра" – WSJ. Українська правда (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026.
  121. ↑ Хто такий Мадяр. FAIR. Процитовано 6 травня 2026.
  122. ↑ Роберт Бровді. The Persona. Процитовано 6 травня 2026.
  123. ↑ Роберт Бровді «Мадяр». Eurofest. Процитовано 6 травня 2026.
  124. ↑ Мадяр відзвітував за збір. Zakarpattya24. Процитовано 6 травня 2026.
  125. ↑ Шахрайство від імені Мадяра. Обозреватель. Процитовано 6 травня 2026.
  126. ↑ Аферисти з фейк-акаунтів знову намагаються ошукати українців — цього разу від імені Мадяра. StopCor (укр.). 18 серпня 2025. Архів оригіналу за 24 серпня 2025. Процитовано 6 травня 2026.
  127. ↑ Указ президента України №288/2025.
  128. ↑ Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво (12 травня 2025), Ви – найміцніша опора України: Президент відзначив воїнів найвищими державними нагородами, процитовано 14 травня 2025
  129. ↑ Указ Президента України №787/2024 «Про відзначення державними нагородами України ». Президент України. 27 листопада 2024. Архів оригіналу за 29 січня 2025. Процитовано 22 березня 2025.
  130. ↑ Указ Президента України від 15 липня 2026 року № 603/2026 «Про відзначення державними нагородами України»
  131. ↑ Zaxid.net (15 липня 2026). Зеленський нагородив орденами Юлію Свириденко, Роберта Бровді та Урсулу фон дер Ляєн. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 липня 2026.
  132. ↑ Указ Президента України №91/2025 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 20 лютого 2025. Архів оригіналу за 22 березня 2025.
  133. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №776/2023. 22 січня 2024.
  134. ↑ Капіталіст на лінії фронту. Історії п’ятьох бізнесменів, які змогли зробити кар’єру у ЗСУ — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 27 листопада 2022. Процитовано 22 січня 2024.
  135. ↑ Біографія Роберта Бровді. 24 канал. Процитовано 6 травня 2026.
  136. ↑ Попп, Ганна (23 серпня 2023). Закарпатського командира підрозділу аеророзвідки "Птахи Мадяра" Роберта Бровді нагородили відзнакою президента. Суспільні новини (укр) . Процитовано 22 січня 2024.
  137. ↑ Легендарний аеророзвідник «Мадяр» отримав відзнаку Президента. www.ukrinform.ua (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 22 січня 2024.
  138. ↑ а б Мадяр отримав нагороду. PMG.ua.
  139. ↑ Головнокомандувач ЗСУ вручив Роберту «Мадяру» Бровді нагрудний знак (укр.). Процитовано 2 квітня 2026.
  140. ↑ Командира підрозділу аеророзвідки «Птахи Мадяра» нагородили почесним нагрудним знаком. Укрінформ. 29 червня 2023. Архів оригіналу за 29 лютого 2024. Процитовано 3 лютого 2025.
  141. ↑ Бровді Роберт Йосипович.
  142. ↑ Кохання на передовій. Мадяр відсвяткував 30-ту річницю весілля: фото з дружиною-військовою. ГЛАВКОМ (укр.). 26 червня 2026. Процитовано 3 липня 2026.
  143. ↑ Мадяр і дружина-військова святкують 30 років шлюбу на фронті. inkorr.com (ua) . Процитовано 3 липня 2026.
  144. ↑ Роберт і Наталія Бровді: «Срібний мольберт» – це унікальний конкурс, переможцями якого стануть усі учасники українського арт-простору | Громадський Простір (укр.). Процитовано 30 червня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).