YaChudo

Репер Дарбу

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Тригранник Френе на кривій у просторі — це найпростіший приклад рухомої системи координат.

В диференціальній геометрії поверхонь, репер Дарбу — це природний рухомий репер, побудований на поверхні. Є аналогом тригранника Френе у геометрії поверхонь. Репер Дарбу існує в будь-який не омбілічній точці на поверхні в евклідовому просторі. Названий на честь французького математика Жана Гастона Дарбу.

Репер Дарбу у точках вкладеної кривої

Нехай S — це орієнтована поверхня у тривимірному евклідовому просторі E3. Поняття репера Дарбу на поверхні S це по-перше рухомий репер, який пересувається вздовж кривої на поверхні S, а також уздовж напрямків головних кривин.

Геодезична кривина, нормальна кривина та геодезичний скрут

Нехай

γ : I → D 2 {\displaystyle \gamma \colon I\to {D^{2}}}

внутрішнє рівняння кривої на регулярній поверхні S, параметризованій вектор-функцією

r → : D 2 → E 3 {\displaystyle {\overrightarrow {r}}\colon {D^{2}}\to {E^{3}}}

Тоді її зовнішнє рівняння, як кривої у E3 запишемо як композицію

γ → ( t ) = ( r → ∘ γ ) ( t ) {\displaystyle {\overrightarrow {\gamma }}(t)=({\overrightarrow {r}}\circ \gamma )(t)} , t ∈ I {\displaystyle t\in I}

Використовуючи правило диференціювання композицій відображення, знайдемо

γ → ′ = ∂ r → ⋅ γ ′ {\displaystyle {\overrightarrow {\gamma }}^{\prime }=\partial {\overrightarrow {r}}\cdot {\gamma }^{\prime }}

Оберемо на кривій натуральну параметризацію: ∣ γ → ′ ∣= g ( γ ′ , γ ′ ) ≡ 1 {\displaystyle \mid {\overrightarrow {\gamma }}^{\prime }\mid ={\sqrt {g({\gamma }^{\prime },{\gamma }^{\prime })}}\equiv 1}

Тоді γ → ′ {\displaystyle {\overrightarrow {\gamma }}^{\prime }} являє собою одиничне дотичне векторне поле вздовж γ → {\displaystyle {\overrightarrow {\gamma }}} .

Якщо обмежити векторне поле нормалей поверхні на нашу криву, отримаємо векторне поле n → ( s ) = ( n → ∘ γ ) {\displaystyle {\overrightarrow {n}}(s)=({\overrightarrow {n}}\circ \gamma )}

Векторне поле ν → g ( s ) = n → ( s ) × γ → ′ ( s ) {\displaystyle {\overrightarrow {\nu }}_{g}(s)={\overrightarrow {n}}(s)\times {\overrightarrow {\gamma }}^{\prime }(s)} називають полем геодезичних нормалей кривої.

Трійку одиничних, взаємно ортогональних векторів τ → = γ → ′ ( s ) , ν → g ( s ) , n → ( s ) {\displaystyle {\overrightarrow {\tau }}={\overrightarrow {\gamma }}^{\prime }(s),{\overrightarrow {\nu }}_{g}(s),{\overrightarrow {n}}(s)} у точках кривої на поверхні називають репером Дарбу цієї кривої.

Розкладемо похідні по натуральному параметру векторних полів репера Дарбу по векторах цього ж репера. В силу одиничності розглянутих полів, отримаємо:

τ → ′ = e 1 2 ν → g + e 1 3 n → {\displaystyle {\overrightarrow {\tau }}^{\prime }={e_{1}^{2}}{\overrightarrow {\nu }}_{g}+{e_{1}^{3}}{\overrightarrow {n}}}

ν → g ′ = e 2 1 τ → + e 2 3 n → {\displaystyle {{\overrightarrow {\nu }}_{g}}^{\prime }={e_{2}^{1}}{\overrightarrow {\tau }}+{e_{2}^{3}}{\overrightarrow {n}}}

n → ′ = e 3 1 τ → + e 3 2 ν → g {\displaystyle {\overrightarrow {n}}^{\prime }={e_{3}^{1}}{\overrightarrow {\tau }}+{e_{3}^{2}}{\overrightarrow {\nu }}_{g}}

Оскільки вектори репера Дарбу попарно ортогональні, то легко бачимо, що матриця коефіцієнтів такого розкладу кососиметрична, тобто e 2 1 = − e 1 2 , e 3 1 = − e 1 3 , e 3 2 = − e 2 3 {\displaystyle {e_{2}^{1}}=-e_{1}^{2},e_{3}^{1}=-e_{1}^{3},e_{3}^{2}=-e_{2}^{3}} . А тому e 1 2 , e 1 3 , e 2 3 {\displaystyle e_{1}^{2},e_{1}^{3},e_{2}^{3}} цілком визначають цей розклад.

Коефіцієнт e 1 3 {\displaystyle e_{1}^{3}} називають геодезичною кривиною і позначаємо k g {\displaystyle k_{g}} ;

Коефіцієнт e 2 3 {\displaystyle e_{2}^{3}} називають нормальною кривиною і позначаємо k n {\displaystyle k_{n}} ;

Коефіцієнт e 1 3 {\displaystyle e_{1}^{3}} називають геодезичним скрутом і позначаємо ϰ g {\displaystyle \varkappa _{g}} ;

Див. також

Джерела

  • Guggenheimer, Heinrich (1977). Chapter 10. Surfaces. Differential Geometry. Dover. ISBN 0-486-63433-7.
  • Spivak, Michael (1999). A Comprehensive introduction to differential geometry (Volume 3). Publish or Perish. ISBN 0-914098-72-1.
  • Spivak, Michael (1999). A Comprehensive introduction to differential geometry (Volume 4). Publish or Perish. ISBN 0-914098-73-X.
  • Sternberg, Shlomo (1964). Lectures on differential geometry. Prentice-Hall.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).