YaChudo

Результант

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

У математиці, результантом двох многочленів P {\displaystyle P} і Q {\displaystyle Q} над деяким полем K {\displaystyle \mathbb {K} } , зі старшими коефіцієнтами рівними одиниці, називається вираз

r e s ( P , Q ) = ∏ ( x , y ) : P ( x ) = 0 , Q ( y ) = 0 ( x − y ) , {\displaystyle \mathrm {res} (P,Q)=\prod _{(x,y):\,P(x)=0,\,Q(y)=0}(x-y),\,}

іншими словами, результант дорівнює добутку попарних різниць між їхніми коренями. Добуток береться за всіма коренями в алгебричному замиканні поля K {\displaystyle \mathbb {K} } з урахуванням їх кратностей; оскільки вираз, що виходить, є симетричним многочленом від коренів многочленів P {\displaystyle P} і Q {\displaystyle Q} (які, можливо не належать полю K {\displaystyle \mathbb {K} } ), його можна записати як многочлен від коефіцієнтів P {\displaystyle P} і Q {\displaystyle Q} . Для многочленів, старші коефіцієнти яких ( p {\displaystyle p} і q {\displaystyle q} відповідно) не обов'язково рівні 1, наведений вище вираз домножується на

p d e g Q q d e g P . {\displaystyle p^{degQ}q^{degP}.\,}

Властивості і способи обчислення

  • Основна властивість результанта (і його основне застосування): результант — многочлен від коефіцієнтів P {\displaystyle P} і Q {\displaystyle Q} , рівний нулю в тому і лише в тому випадку, коли многочлени P {\displaystyle P} і Q {\displaystyle Q} мають спільний корінь (можливо, в деякому розширенні поля K {\displaystyle \mathbb {K} } ).
  • Результант дорівнює визначнику матриці Сильвестра.
  • Дискримінант многочлена p можна визначити через результант p і його похідну p'.
D ( p ) = ( − 1 ) 1 2 n ( n − 1 ) 1 p n r e s ( p , p ′ ) , {\displaystyle D(p)=(-1)^{{\frac {1}{2}}n(n-1)}{\frac {1}{p_{n}}}res(p,p'),\quad } де pn — старший коефіцієнт многочлена p.
Для доведення спершу розглянемо випадок pn=1. Тоді маємо g ( x ) = ∏ ( x − α i ) {\displaystyle g(x)=\prod (x-\alpha _{i})} і при x = α j {\displaystyle x=\alpha _{j}} виконується рівність:
g ′ ( x ) = ∏ i ≠ j ( α j − α i ) {\displaystyle g^{'}(x)=\prod _{i\neq j}(\alpha _{j}-\alpha _{i})\,}
Звідси одержуємо:
r e s ( p , p ′ ) = ∏ j ( p ′ ( α j ) ) = ∏ i ≠ j ( α j − α i ) = ( − 1 ) 1 2 n ( n − 1 ) D ( p ) {\displaystyle res(p,p')=\prod _{j}(p^{'}(\alpha _{j}))=\prod _{i\neq j}(\alpha _{j}-\alpha _{i})=(-1)^{{\frac {1}{2}}n(n-1)}D(p)}
Звідси й одержується частковий випадок рівняння. Загальний випадок одержується якщо врахувати, що при домноженні многочлена p на константу pn результант res(p, p') домножується на p2n-1, а дискримінант D(p) домножується на p2n-2
  • Результант рівний добутку значень одного з многочленів за коренями іншого (як і раніше, добуток береться з урахуванням кратності коренів):
r e s ( P , Q ) = ∏ P ( x ) = 0 Q ( x ) . {\displaystyle \mathrm {res} (P,Q)=\prod _{P(x)=0}Q(x).\,}
  • r e s ( P , Q ) = ( − 1 ) deg ⁡ P ⋅ deg ⁡ Q ⋅ r e s ( Q , P ) {\displaystyle \mathrm {res} (P,Q)=(-1)^{\deg P\cdot \deg Q}\cdot \mathrm {res} (Q,P)}
  • r e s ( P ⋅ R , Q ) = r e s ( P , Q ) ⋅ r e s ( R , Q ) {\displaystyle \mathrm {res} (P\cdot R,Q)=\mathrm {res} (P,Q)\cdot \mathrm {res} (R,Q)}
  • Якщо P ′ = P + R ⋅ Q {\displaystyle P'=P+R\cdot Q\,} і deg ⁡ P ′ = deg ⁡ P {\displaystyle \deg P'=\deg P\,} , тоді r e s ( P , Q ) = r e s ( P ′ , Q ) {\displaystyle \mathrm {res} (P,Q)=\mathrm {res} (P',Q)\,}
  • Якщо X , Y , P , Q {\displaystyle X,Y,P,Q} є многочленами однакових степенів і X = a 00 ⋅ P + a 01 ⋅ Q , Y = a 10 ⋅ P + a 11 ⋅ Q {\displaystyle X=a_{00}\cdot P+a_{01}\cdot Q,Y=a_{10}\cdot P+a_{11}\cdot Q} ,
тоді   r e s ( X , Y ) = det ( a 00 a 01 a 10 a 11 ) deg ⁡ P ⋅ r e s ( P , Q ) {\displaystyle \mathrm {res} (X,Y)=\det {\begin{pmatrix}a_{00}&a_{01}\\a_{10}&a_{11}\end{pmatrix}}^{\deg P}\cdot \mathrm {res} (P,Q)}
  • r e s ( P − , Q ) = r e s ( Q − , P ) {\displaystyle \mathrm {res} (P_{-},Q)=\mathrm {res} (Q_{-},P)\,}  де   P − ( z ) = P ( − z ) {\displaystyle P_{-}(z)=P(-z)\,}

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).