Піщанка (селище)

селище Піщанка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Тульчинський район
Тер. громада	Піщанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05100090010032954
Облікова картка	Піщанка
Основні дані
Засновано	1734
Статус	із 2024 року
Площа	7.47 км²
Населення	5 137 (інформація Держстату на 01.01.2022)
Густота	708.97 осіб/км²;
Поштовий індекс	24700
Телефонний код	+380 4349
Географічні координати	48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д.
Висота над рівнем моря	232 м
Водойма	річка Хрустова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Попелюхи
До станції:	5 км
До обл. центру:
- залізницею:	172 км
- автошляхами:	140 км
Селищна влада
Адреса	24700, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85
Голова селищної ради	Крижанівський Олександр Іванович
Карта
Піщанка
Піщанка
Піщанка у Вікісховищі

Піща́нка — селище в Україні, адміністративний центр Піщанської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.

Селищем протікає річка Хрустова, ліва притока Кам'янки.

В околицях знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Кукулянська дача.

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської тергромади.

За адміністративним поділом XVI–XVIII століть — Піщанка підпорядковувалася Брацлавському повіту на Поділлі.

В історичних джерелах вона вперше згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років село стало називатись Піщанкою.

З 1793 року містечко увійшло до Ямпільського повіту, з 1812 року – входить до Ольгопільського повіту Подільської губернії.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[1].

З 1923 року – стає центром Піщанського району, Тульчинського округу.

З 1962 року – приєднано до Крижополя.

З 22 грудня 1966 року – відновлено статус районного центру Піщанського району, Вінницької області.

17 липня 2020 року – ліквідовано Піщанський район. Селище стає центром Піщанської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Існує дві версії походження назви селища. За першою – назва походить від легких піщаних ґрунтів, на яких добре ростуть коренеплоди та баштанні рослини.

Втім, за одним з переказів, назва селища походить від слова «писк», «пищати». У далеку давнину тут, у густому лісі, переховувалися жінки з дітьми від набігів кочівників, втікачі з турецької неволі, а також знедолені знущаннями кріпаки, їх виловлювали й жорстоко катували. Жіночий та дитячий плач сповнював ліс. Кати назвали цей плач писком. Так і прижилося це слово до місцевості, а пізніше й до села. Першим поселився тут український козак Квітка.

15 серпня 1919 року у бою проти комуно-московських військ за Піщанку було тяжко поранено командира 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Вишнівського.

У селищі діє Піщанський краєзнавчий музей.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Перша церква Свято-Успінська збудована у 1747 році – дерев’яна тісна; розібрана у 1855 р. Нова церква збудована у 1848 – 1855 рр. – цегляна п’ятиверха, дах залізний, з окремою цегляною дзвіницею. Довжина 12 саж. (25.6 м), ширина 8 саж. (17 м), висота 16 саж. (34 м).

Також відома церква Різдва Христа з 1778 року, яку перетворено з уніатської (греко-католицької) на православну в 1794 р. Нова споруда 1853 р.

Найновіша церква побудована з червоної цегли в 2011 році на кошти інвесторів. Вона має 2 куполи. Знаходиться на центральній вулиці, біля школи і за меморіалом слави повз якого і проходить доріжка до центрального входу. В церкві знаходиться багато ікон. Туди приходять віруючі з усього селища. Там є церковний хор і також працює недільна школа, де люди дізнаються про церковне життя та звичаї.

За 5 км розташовується станція Попелюхи. Курсують електропоїзди приміського сполучення Одеса-Вапнярка і Жмеринка-Попелюхи. Пасажирські поїзди не зупиняються, тому на них необхідно сідати на сусідній станції Рудниця (що за 10 км від Піщанки), або ж їхати з Попелюх електричкою до Вапнярки чи Жмеринки, і вже там сідати на поїзд.

Автодорога до обласного центру проходить автошляхом Р08.

Народилися:

• Юлія Рябчинська — олімпійська чемпіонка мюнхенської Олімпіади у веслуванні на байдарці.
• Савицький Костянтин Амосович — заслужений діяч наук УРСР, знавець виведення гречки,
• Харжевський Володимир Степанович — писар штабу 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.

Помер:

• доктор права, командир І-го артполку Української Галицької Армії Ярослав Воєвідка

У селі працює будинок культури та краєзнавчий музей. Виступає хор «Діброва» та народний вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» під керівництвом Федіра Івановича Ущаповського.

• Кукулянська дача — ботанічний заказник місцевого значення.

• 
  В'їзд до Піщанки
• 
  Панорама
• 
  Будівля селищної ради (раніше райдержадміністрації)
• 
  Місце, де раніше стояв пам'ятник Леніну
• 
  Школа-ліцей
• 
  Школа-гімназія
• 
  Сквер відпочинку
• 
  Універмаг
• 
  Музична школа імені Павла Муравського (раніше штаб Г.І. Котовського)
• 
  У спортивній школі
• 
  Дідур Іван Михайлович разом з юними футболістами секції «Юний динамівець»
• 
  Стадіон
• 
  Будинок культури
• 
  Меморіальний комплекс
• 
  Могила Юлії Рябчинської на кладовищі
• 
  Пам'ятник М.Ф. Підгаєцькому (демонтований 22.05.2026)^[3]
• 
  Пам'ятник ліквідаторам та жертвам аварії на ЧАЕС
• 
  Фонтан
• 
  У центрі
• 
  Кафе
• 
  Лікарня
• 
  Меморіальна дошка лікарю Ц.В. Брояці на буділі лікарні
• 
  Спецшкола-інтернат
• 
  Околиця Піщанки

• Вирський Д. С. Піщанка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 264. — ISBN 978-966-00-1142-7.

• П.Ф. Гальчинський, В.І. Герасимчук, В.П. Щетинін. Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-514

• Погода у Піщанці
• Піщанка — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• http://ukrssr.com.ua/vinn/pishhanskiy/pishhanka-pishhanskiy
• Облікова картка ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• maplandia
• Сайт Піщанки

Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.