Піщани

село Піщани
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100230320033802
Основні дані
Засноване	1862 (164 роки)
Колишня назва	Татарське
Населення	463
Площа	12 км²
Густота населення	38,58 осіб/км²
Поштовий індекс	82476
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°17′8″ пн. ш. 23°56′11″ сх. д. / 49.28556° пн. ш. 23.93639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	260 м
Водойми	р. Стрий
Найближча залізнична станція	Піщани
Місцева влада
Адреса ради	82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Шевченка, 71
Карта
	Піщани
	Піщани
Мапа

Піща́ни (до 1946 року — Татарське)^[1] — село в Україні, у Стрийській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 463 осіб.

Історія

Село засноване 1862 року під первинною назвою — Татарське. 1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станіславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром у Дашаві, до складу якої входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (у 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і Йосиповичі^[2].

24 грудня 2018 року громада УПЦ МП перейшла під юрисдикцію ПЦУ^[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району^[5].

Політика

Парламентські вибори (2019)

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461503, яка розташовувалася у приміщенні будинку культури.

Результати виборів

зареєстровано 342 виборці, явка 81,58%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 36,92%, за «Голос» — 19,35%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,41%.^[6]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 32,97 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 17,56 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 12,54 %^[7].

Церква

Згадка про першу парафіяльну церкву міститься в податковому реєстрі 1515 року. Другий храм у селі спорудили з дерева в 1800 р. і найменували в честь святого арх. Михаїла. Третю церкву, ймовірно, придбали в селі Тухля у 1862 році, а згідно з парафіяльними даними - у 1872 році, після чого її перевезли возами до села. У 1921 році сакральну споруду оновили. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу Російської Православної Церкви. У 1980 роках інтер’єр храму розписали. У період становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ у Піщанах зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Частина парафіян залишилася в лоні РПЦ. З огляду на існування в селі двох релігійних громад було прийняте рішення про почергове користування парафіяльним храмом. З 1993 року парафіяни УГКЦ почали зведення свого нового храму^[8].

Парафіяльна печатка

Особливість сигілографічного матеріалу полягає в тому, що він зберігся як сухий рельєфний відтиск на папері. Отже, при затвердженні документів користувалися рельєфною матрицею. Однак через недосконалість такого методу рельєфне зображення частково втратилося, що ускладнило повну реконструкцію відбитка. По зовнішніх обрисах можна лише ствердити, що відтиск є овальної форми, частково читабельний, агіографічно-гласного типу, легендою літерами латинської абетки: SIG. ECCLES: PAROCH» (ПЕЧ.[атка] ЦЕРК.[ви] ПАРОХ.[ії]). Літери легенди розділені крапками і двокрапками. Легенда відділена від зображення овалом. Цікавість відбитку полягає в тому, що він не повторюється за зразком інших парафій. Внутрішній овал відбитку малий і зміщений вверх. У ньому рельєфно зображена постать святого з мечем на поясі. Внизу внутрішній овал опоясаний вінком у вигляді півмісяця, з якого до низу йде проміння. Отже, постать святого зображена поверх півмісяця, що має символічне значення. Конфігурація елементів відтиску стає більш зрозумілою, коли на неї поглянути через призму локальної історії. Село Піщани отримало сучасну назву лише в 1954 році. До цього часу населений пункт називали Татарське (Татарсько), оскільки його першими жителями ймовірно були полонені татари, яких там поселили. Військовополонені татари після двох років неволі звільнялися і за власним бажанням могли залишитися, отримавши наділ землі. Татарські прізвища в окрузі свідчать про те, що процес їх інтеграції в суспільство був доволі тривалим і остаточно відбувся. Тому присутність півмісяця, як символічного елементу мусульман, на відбитку з рельєфним зображенням поверх нього християнського святого може бути своєрідною даниною історії. Очевидно, що для точнішого вивчення всіх дрібних елементів відтиску потрібно зробити мультиспектральну візуалізацію. Це дасть змогу зберегти унікальність і неповторність цього сфрагісу. Цей відбиток засвідчує офіційний парафіяльний акт із підписом о. Василя Яворовського (пароха). Водночас, на підставі зображення та легенди складно без додаткових досліджень достеменно визначити його суголосність із назвою парафіяльного храму. (Ілюстрація 1)^[9].

Персоналії

Колесса Філарет Михайлович (1871–1947) — етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець.
Матвіїв Степан Олексійович (1968) — український футболіст, тренер^[10]

Примітки

↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 9 травня 2026.
↑ Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628.
↑ Ще три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви. Zahid.net. 24 грудня 2018.
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 78-79. ISBN 978-617-554-689-5.
↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 79-80. ISBN 978-617-554-689-5.
↑ Степан Матвіїв, який мріє про гармонію в грі. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.

Джерела

Tatarsko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 225. (пол.). — S. 225—226 (пол.)

Посилання

Погода в селі Піщани.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 9 травня 2026.

[2] Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628.

[3] Ще три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви. Zahid.net. 24 грудня 2018.

[4] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-7] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.

[8] о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 78-79. ISBN 978-617-554-689-5.

[9] о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 79-80. ISBN 978-617-554-689-5.

[10] Степан Матвіїв, який мріє про гармонію в грі. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]