Йосиповичі
| село Йосиповичі | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Стрийська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100230180019682 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1495 року |
| Колишня назва | Юсиптичі |
| Населення | 956 осіб |
| Площа | 12,079 км² |
| Густота населення | 79,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82445 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′33″ пн. ш. 24°2′18″ сх. д. / 49.27583° пн. ш. 24.03833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
279 м |
| Водойми | Бережниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий |
| Карта | |
Йосиповичі | |
Йосиповичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Йо́сиповичі — село в Україні, у Стрийській міській територіальній громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 956 осіб (2001).
Географія та ландшафт
Село розташоване на краю Стрийського району з північного сходу, на шляху Стрий-Журавно та Стрий-Жидачів. Тягнеться вздовж правої притоки Дністра річки Бережниці.

На старих кадастрових картах села позначено місцезнаходження сіножатей, полів, урочищ, пасовищ та їхні назви: Заліски, Копанка, Горішнє, Чернече (Монастирське), Підлісся, Задвір'я, Млаки, Лєхнове, Блонь, Лази[2][первинне джерело].
Історія
Перша письмова згадка про село сягає 1495 року, де воно виступає під назвою Йосипчичі і знаходиться неподалік села Руда на землях Зудачева (тепер Жидачева)[3].
У податковому реєстрі 1515 року в селі під назвою Йосипчичі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[4].
В 1578 р. — Юсипчичі (Jussipczicze)[5], а від 1613 p. — Юсипчиці (Jusypczyce)[6][первинне джерело].
В 1645 р. село записане як Юсіпчичі; в 1651 р. — Юсіпчиці[7][первинне джерело]; в 1665 р. — Юсипчиці[8][первинне джерело]; в 1685 р. — знову Юсипчичі, в 1732—1733 рр. — Юсипчиці. Така ж назва зберігається і в 1761—1762 роках.
Назва Юсиптичі, що згадується в «Шематизмі» за 1861—1868 роки, у Йосифінській метриці за 1785—1788 роки та в інших довідниках. В альманасі 'Стрийщина', у статті «Жидачівщина, давня княжа волость» Василь Волицький пише: «В XVI столітті пограничними на заході були села: Сенечіл, Бряза, Тисів, Болехів, Уголна, Юсиптичі, Покрівці і П'ятничани …».
15 червня 1934 року село передане з Жидачівського повіту до Стрийського[9].
1 серпня 1934 р. в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром в Дашаві. У склад гміни входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і Йосиповичі[10].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади[11].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району[12].
Політика
Йосиповицька громада має найвищу в Україні середню явку на виборах у 2010–2019 роках – 91.2%.[13]
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461464, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 660 виборців, явка 82,27%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,73%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,97%, за «Голос» — 16,02%.[14] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Ірина Карпінська (Українська партія) — 18,27%, за Олега Турка (самовисування) — 16,42%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 13,84%[15].
Пам'ятки
- Могильник курганний;
- Могильник курганний;
- Курган;
Церква

Греко-католицька церква Воздвижения Чесного Хреста, парох о. Микола Бобанич. Храм і дзвіницю внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронними номерами 2044/1-м і 2044/2-м[джерело?].
Примітки
- ↑ mapire.eu Юсиптицький монастир мапа 18-го століття. Архів оригіналу за 16 січня 2017.
- ↑ ЦДІАЛ, ф.186, оп.12, спр.667
- ↑ Akta Grodzkie і Ziemskie, Lwow, 1891, t. 15
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Zrodia dziejowe, t. XVIII/I
- ↑ ЦДІАЛ, ф.10, on.l
- ↑ ЦДІАЛ, ф.10, оп.1
- ↑ ЦДІАЛ, ф.8, оп.1
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów: stryjskiego, dolińskiego i żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441 [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628 [Архівовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ andrew (30 листопада 2020). Історична явка (2010-2019). Український центр суспільних даних (укр.). Процитовано 3 серпня 2025.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
Посилання
- Погода в селі Йосиповичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
